ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2021 року
м. Київ
cправа № 910/10233/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бакуліної С.В., Бенедисюка І.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Фемос" (далі - ТОВ "Будівельна компанія Фемос", відповідач, скаржник)
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 (головуючий - суддя Бондарчук В.В.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 (головуючий - суддя Алданова С.О., судді: Мартюк А.І., Зубець Л.П.)
у справі №910/10233/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПР" (далі - ТОВ "ОПР", позивач)
до ТОВ "Будівельна компанія Фемос"
про стягнення 315 356,91 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ТОВ "ОПР" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Будівельна компанія Фемос" з позовом про стягнення 315 356,91 грн попередньої оплати, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором будівельного підряду від 16.05.2018 (далі - договір).
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 у справі №910/10233/20, позовні вимоги задоволено.
2.2. Місцевий господарський суд, встановивши наявність обставин порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині своєчасного виконання підрядних робіт та відмови позивача від договору, керуючись статтями 837, 875, 610, 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
2.3. Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками та додатково зазначив, що вважає вірним застосування місцевим господарським судом до спірних правовідносин положень частини другої статті 849 ЦК України у сукупності з приписами статті 1212 ЦК України, оскільки припинення договору за односторонньою відмовою замовника від договору у даному випадку надає йому право на повернення сплачених ним за таким правочином платежів, що не були використані під час виконання підрядних робіт.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ТОВ "Будівельна компанія Фемос", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 у справі №910/10233/20, ухвалити нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу:
4.1. касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки одночасне застосування положень статей 849 та 1212 ЦК України є неможливим;
4.2. суди попередніх інстанцій всупереч наявним висновкам Великої Палати Верховного Суду (постанова від 16.06.2020 у справі №910/22513/17) безпідставно застосували до спірних правовідносин положення статті 1212 ЦК України;
4.3. суд апеляційної інстанції застосовував положення частини другої статті 849 ЦК України (на яку позивач взагалі не посилався як на підставу позовних вимог) та необґрунтовано визнав належним способом захисту у вигляді повернення безпідставно набутого майна на підставі статті 1212 ЦК України, а не через відшкодування збитків, як це визначено положеннями застосованої статті 849 ЦК України;
4.4. суд апеляційної інстанції безпідставно послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17, адже правовідносини у даній справі не є подібними до правовідносин у справі №910/10233/20, та на постанову Верховного Суду від 15.02.2019 у справі №910/21154/17, оскільки Касаційний господарський суд мав намір відступити від висновку, викладеного у даній справі, у зв`язку з чим передав справу №910/2051/19 на розгляд об`єднаній палаті Касаційного господарського суду (за результатом розгляду якої справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції).
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ОПР" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. 16.05.2018 ТОВ "ОПР" (замовник) та ТОВ "Будівельна компанія Фемос" (генеральний підрядник) укладено договір будівельного підряду, відповідно до якого генеральний підрядник зобов`язується здійснити комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов`язаних з поліпшенням існуючих експлуатаційних показників приміщення (далі - роботи) в приміщенні (далі - об`єкт), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 7, на підставі наданої замовником проектно-кошторисної документації. Замовник зобов`язується надати будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектно-кошторисну документацію, прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. договору загальна ціна даного договору визначається проектно-кошторисною документацією, що є невід`ємною частиною договору, і до неї включається ціна матеріалів, обладнання, вартість їх поставки та ціна виконання будівельно-монтажних робіт. Документація передається генеральному підряднику у день підписання цього договору. Договірна ціна по цьому договору складає 521 639,77 грн в т.ч. ПДВ 20%.
Згідно з пунктом 2.5. договору оплата ціни робіт здійснюється на підставі акту приймання виконаних робіт з урахуванням сплаченого авансу. При цьому оплата проводиться замовником по фактичним витратам генерального підрядника на підставі підтверджуючих документів, але не більше обумовленої цим договором ціни робіт.
За умовами пунктів 2.8., 2.9. договору замовник надає генеральному підряднику аванс в розмірі 405 682,71 грн протягом 5 робочих днів з моменту підписання цього договору.
Суми використаного авансу закриваються на підставі актів приймання виконаних робіт і актів приймання обладнання, матеріалів підписаних уповноваженими представниками сторін у порядку, передбаченому пунктами 5.2.-5.3. цього договору.
Згідно з пунктами 4.1., 4.2., 4.3. договору остаточний термін виконання робіт, передбачених пунктом 1.1. цього договору, визначається календарним планом виконання робіт (додаток №2 до договору) і встановлюється до 18.06.2018 (включно). Строки виконання окремих етапів робіт зазначаються у календарному плані. Генеральний підрядник приступає до виконання робіт не пізніше 3-х робочих днів від дати перерахування замовником авансу на рахунок генерального підрядника.
Положеннями пункту 4.4. договору передбачено, що при виникненні обставин, які не залежать від генерального підрядника та які перешкоджають виконанню ним своїх зобов`язань за даним договором у встановлені терміни, строк здавання робіт за письмовим погодженням замовника може бути продовжено на час дії обставин, які не залежать від генерального підрядника, з доданням часу на відновлення генеральним підрядником робочого процесу та можливим перенесенням робіт на сприятливий час, що оформлюється договором про зміни до цього договору.
За змістом пункту 5.1. договору передавання виконаних робіт генеральним підрядником і прийняття робіт замовником оформлюється актом приймання виконаних робіт, підписаним уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до пунктів 7.8., 7.14. договору сторони також погодили, що замовник має право відмовитись від цього договору та вимагати відшкодування збитків, якщо генеральним підрядником не почато роботу в строк, передбачений пунктом 4.3. договору, або якщо виконання робіт проводиться з порушенням строків, передбачених календарним планом (додаток №2) або якщо протягом перших 10 робочих днів генеральний підрядник не виконав обсяг робіт, передбачений календарним планом, або при виявленні відхилень від проектно-кошторисної документації, а також невідповідність виконаних робіт стандартам ДБН.
Замовник має право достроково в односторонньому порядку відмовитися від договору у випадку прострочення виконання зобов`язань генеральним підрядником за даним договором більш як на 30 днів. При настанні такого випадку цей договір вважається розірваним зі спливом 5-ти календарних днів з моменту направлення генеральному підряднику повідомлення замовника про відмову від договору. В цьому випадку генеральний підрядник зобов`язується повернути суму сплаченого авансу протягом 5 робочих днів з моменту направлення письмової вимоги замовником.
Цей договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і є чинним до 31.07.2018. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, що лишилися невиконаними (пункт 13.1. договору).
6.2. Додатково до договору будівельного підряду б/н від 16.05.2018 сторони підписали проектно-кошторисну документацію, календарний план-графік виконання робіт та форму акту-допуску.
6.3. На виконання умов договору будівельного підряду б/н від 16.05.2018 позивачем перераховано на рахунок відповідача попередню оплату в загальному розмірі 402 682,71 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 22.05.2018 №28324 на суму 202 841,36 грн та від 22.05.2018 №28323 на суму 202 841,35 грн.
6.4. 27.06.2019 сторонами складено та підписано акт приймання виконаних будівельних робіт по договору будівельного підряду б/н від 16.05.2018 за червень 2019 року на суму 90 325,80 грн, а також довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за договором будівельного підряду б/н від 16.05.2018, відповідно до якої всього вартість виконаних робіт склала 90 325,80 грн.
6.5. 11.10.2019 та 24.06.2020 позивач звертався до відповідача з претензіями, в яких повідомляв про відмову в односторонньому порядку від договору, у зв`язку із порушенням генеральним підрядником строків виконання робіт та просив повернути суму перерахованого, але невикористаного авансу в розмірі 315 356,91 грн.
6.6. Оскільки відповідач не виконав вимогу позивача про повернення невикористаного авансового платежу, ТОВ "ОПР" пред`явлено позов про стягнення з ТОВ "Будівельна компанія Фемос" 315 356,91 грн посилаючись на припинення договірних зобов`язань у зв`язку із односторонньою відмовою замовника та відсутності правових підстав володіння відповідачем вказаними коштами.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Причиною виникнення спору у цій справі стало питання щодо наявності або відсутності правових підстав для стягнення з відповідача 315 356,91 грн попередньої оплати (авансу) за договором будівельного підряду від 16.05.2018.
8.2. Розглянувши доводи скаржника (пункти 4.1, 4.3 та 4.4 цієї постанови), колегія суддів виходить з такого.
8.3. Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
8.4. За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
8.5. Положеннями статті 615 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.
8.6. Відповідно до частин першої та третьої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
8.7. Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
8.8. Суди попередніх інстанцій встановили, що між сторонами виникли правовідносини у сфері виконання підрядних робіт на підставі укладеного договору будівельного підряду від 16.05.2018.
8.9. Згідно з частинами першою та другою статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
8.10. Глава 61 ЦК України у параграфах 2 - 4 регулює окремі різновиди договорів підряду. Тому загальні норми параграфа 1 глави 61 ЦК України можуть застосовуватись до окремих видів договорів підряду, передбачених цим Кодексом.
Юридичний аналіз зазначених правових положень дозволяє зробити висновок про те, що договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.
Підстави для реалізації замовником права на односторонню відмову від договору підряду визначено положеннями частин другої - четвертої статті 849, частини другої статті 852, частини третьої статті 858 ЦК України.
8.11. Як встановлено судами, позивач звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача 315 356,91 грн попередньої оплати за договором будівельного підряду від 16.05.2018, визначив положення статей 530, 612, 615, 1212 ЦК України, статті 220 Господарського кодексу України (далі - ГК України), посилаючись на неналежне виконанням підрядником своїх зобов`язань за вказаним договором.
8.12. Положеннями статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
8.13. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
8.14. Предметом спору є об`єкт спірних взаємовідносин щодо яких виник спір між позивачем та відповідачем, певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. В даному випадку предметом спору є визначена позивачем вимога про стягнення авансового платежу за договором підряду у зв`язку з односторонньою відмовою від цього договору.