ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2021 року
м. Київ
справа № 802/1462/16-а
адміністративне провадження № К/9901/32328/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 802/1462/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року, прийняте у складі головуючого судді Воробйової І.А.,
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Залімського І.Г., суддів Мацького Є.М., Сушка О.О.
УСТАНОВИВ:
І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
1. 26 вересня 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач ОСОБА_1 ) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, у якому, серед іншого, просив скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 44360795.
2. На обґрунтування вимог позовної заяви позивач зазначив, що рішенням Європейського суду з прав людини зобов`язано державу Україну в трьохмісячний строк виконати рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 березня 2004 року, яким, серед іншого, встановлено обов`язок ДАК "Укрресурси" провести повний розрахунок з ОСОБА_1 при звільненні. Дане рішення перебувало на виконанні у відповідача, проте 13 вересня 2016 року провадження закінчено з підстав повного фактичного виконання виконавчого документу та винесено відповідну постанову.
2.1. З даною постановою позивач не погодився, вважаючи, що відповідачем неправомірно закінчено виконавче провадження, оскільки боржником не в повному обсязі виконано рішення Європейського суду з прав людини в частині виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці.
2.2. Свою позицію позивач обґрунтував наявністю ухвали господарського суду м. Києва у справі від 28 липня 2016 року №46/436-б, якою його визнано кредитором ДАК "Укрресурси" на суму 1.396.595,57 грн. та на суму 3.296.742 грн 60 коп, з яких ОСОБА_1 сплачено лише 711 000 та 1 188900 грн. Невиплачений борг по рішенню Замостянського районного суду м. Вінниці станом на 01 вересня 2016 року по розрахункам позивача становив 1441074 грн 23 коп, що, на його думку, підтверджувалось рішенням господарського суду.
3. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року у адміністративній справі №802/1462/16-а відмовлено у задоволенні вказаного адміністративного позову ОСОБА_1
4. 26 лютого 2020 року позивачем подано заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в частині заявлених вимог про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження. Заява мотивована тим, що під час судового розгляду справи № 802/1596/16-а, встановлено нововиявлену обставину, а саме, що на час вирішення справи № 802/1462/16-а та дослідження питання правомірності закриття виконавчого провадження у зв`язку із виконанням судового рішення, існував інший розмір ставки позички Центрального Європейського банку, який державним виконавцем не застосовувався. Вказану обставину позивач вважає нововиявленою, оскільки на момент розгляду справи та прийняття рішення вона не була відома хоча існувала.
5. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року в частині заявлених вимог про скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 13 вересня 2016 року № 44360795.
6. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, суди у цій справі дійшли висновку, що в поданій заяві позивач фактично вказує на іншу підставу позову, яка встановлена в ході розгляду іншої справи та просить оцінити докази, які не оцінювалися судом та не лягли в основу прийнятого рішення оскільки не були тією обставиною, що слугувала для звернення до суду.
ІІ. Касаційне оскарження
7. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 27 листопада 2020 року.
8. У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та задовольнити частково заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами, а саме: постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року у адміністративній справі № 802/1462/16-а переглянути у частині відмови у скасуванні постанови державного виконавця від 13 вересня 2016 року ВП № 44360795 і у цій частині постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року за нововиявленими обставинами скасувати. Скасувати постанову державного виконавця від 13 вересня 2016 року по виконавчому провадженню № 44360795 про закінчення виконавчого провадження з виконання рішення Європейського суду з прав людини від 17 липня 2014 року.
9. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що предметом цієї справи було, зокрема оскарження постанови державного виконавця від 13 вересня 2016 року ВП № 44360795 про закінчення виконавчого провадження, а однією із підстав для її закінчення є нарахування і сплата пені, як це передбачено рішенням Європейського суду з прав людини, у якому зазначено про сплату пені в певному алгоритмі розрахунку за невчасне виконання рішення Європейського суду з прав людини. За твердженням позивача, державний виконавець на свій розсуд прийняв ставку Європейського Банку, а був зобов`язаний отримати відповідний доказ розміру ставки, що діяла на час оплати. Таким чином, оскаржуючи постанову державного виконавця, позивач вимагав її повного скасування і ставив під сумнів не лише повне виконання рішення Замостянського районного суду від 01 березня 2004 року, але і оскаржував кожну підставу для закінчення ВП № 44360795, які суди попередніх інстанцій не розглядали, тому вважає, що про нововиявлену обставину позивачу не було відомо.
10. 07 грудня 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: судді-доповідача Шевцової Н.В., суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 802/1462/16-а із Вінницького окружного адміністративного суду.
11. 18 грудня 2020 року справа № 802/1462/16-а надійшла до Верховного Суду.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
12. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
13. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
14. Частиною першою статті 361 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
15. Відповідно до частин другої та третьої статті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
15.1. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
16. Приписами частини четвертої статті 361 КАС України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
17. Згідно з частиною шостою статті 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
ІІІ. Позиція Верховного Суду
18. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.