ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2021 року
м. Київ
справа № 200/5241/20-а
адміністративне провадження № К/9901/31587/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 200/5241/20-а
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням терміну їх виплати, компенсації за невикористану відпустку,
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бондар Артема Васильовича
на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Гаврищук Т.Г., Міронова Г.М.
УСТАНОВИВ:
І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - відповідач, ГУ НП в Донецькій області), в якому просив:
1.1 визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачеві грошової компенсації за невикористану відпустку як учаснику бойових дій за період з 2015, 2016,2017,2018 роки;
1.2 стягнути з відповідача на користь позивача, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у сумі 13597 грн 25 коп;
1.3 стягнути з відповідача на користь позивача, суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати з врахуванням індексу інфляції у сумі 16316 грн 70 коп;
1.4 стягнути з відповідача на користь позивача, компенсацію за невикористану відпустку як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2018 рік, втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у сумі 30457 грн 84 коп за 56 календарних днів;
1.5 стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за невикористану чергову відпустку, втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у сумі 2175,56 грн. за 4 календарних дні;
1.6 стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за несвоєчасний розрахунок починаючи з 01 лютого 2019 року по день винесення рішення. На день подачі позову сума складає 217556 грн 89 коп.
1.6 стягнути з відповідача на користь позивача суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати з врахуванням індексу інфляції починаючи з 01 лютого 2019 року по день винесення рішенні. На день подачі позову сума складає 317633 грн 06 коп.
1.7 допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення грошових коштів.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 07 листопада 2015 року позивач проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області, та був звільнений за власним бажанням відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", на підставі наказу від 29 січня 2019 року № 47 о/с, - з 01 лютого 2019 року.
2.1. Однак, в день звільнення позивача з ним не був проведений повний розрахунок по грошовому забезпеченню.
2.2. Так, позивачем зазначає, що ним не було використано додаткову відпустку тривалістю 14 календарних днів на рік, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2015 - 2018 роки, а також не було використано чергову щорічну відпустку: за 2015 рік - 3 доби, та за 2018 рік - 1 доба.
3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
4. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
5. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року зупинено провадження за апеляційними скаргами представника позивача - Бондар Артема Васильовича на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року у справі № 200/5241/20-а до набрання законної сили судовим рішенням суду касаційної інстанції в справі № 240/532/20.
6. Зупиняючи провадження у справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення у справі № 240/532/20 сприятиме повному та об`єктивному розгляду апеляційних скарг у цій справі, оскільки у справі № 240/532/20, як і в нинішній справі, спір стосується строку щодо стягнення середнього грошового забезпечення при затримці розрахунку при звільненні.
6.1. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що у справі № 240/532/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду передав справу на розгляд судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян для розгляду питання щодо застосування до спірних правовідносин строків звернення до суду.
ІІ. Касаційне оскарження
6. Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, представник позивача подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 23 листопада 2020 року.
7. У касаційній скарзі представник позивача, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
8. На обґрунтування касаційної скарги представник позивач вказує на відсутність підстав для зупинення провадження у справі, оскільки на момент винесення оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції була актуальна правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 13 травня 2020 року у справі № 810/451/17, а тому судом апеляційної інстанції порушено частину п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
9. 20 січня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого Шевцової Н.В., суддів Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е. відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 200/5241/20-а із Донецького окружного адміністративного суду.
10. 04 лютого 2021 року справа № 200/5241/20-а надійшла до Верховного Суду.
ІІІ. Позиція Верховного Суду та релевантні джерела права й акти їхнього застосування.
11. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.