ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2021року
м. Київ
Справа №553/2694/18
Провадження № 51-1450км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Маринича В.К., Марчук Н.О.,
за участю
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Шевченко О.О.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисника Павлюка І. О. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170030001480, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Полтавського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 17 травня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК, та призначено покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК - у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
- за ч. 3 ст. 185 КК - у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Київського районного суду м. Полтава від 26 лютого2019 року, покаранням за цим вироком ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим та засудженим за вчинення таких епізодів злочинів.
12 вересня 2018 року в період часу з 03:00 до 05:00 він проник на дах котельні на бульв. Б. Хмельницького, 24 у м. Полтаві, де шляхом злому замка проник до металевої шафи базової станції мобільного зв`язку ПрАТ "ВФ Україна", з якої таємно викрав чотири акумуляторні батареї "NorthStar NSB 100FT", спричинивши товариству матеріальну шкоду на загальну суму 10 266,68 грн.
16 вересня 2018 року в період часу з 03:00 до 05:00 ОСОБА_1, діючи повторно, проник на дах котельні на вул. Головка, 18 у м. Полтаві, де шляхом злому замка проник до металевої шафи базової станції мобільного зв`язку ПрАТ "ВФ Україна", з якої таємно викрав чотири акумуляторні батареї "NorthStar NSB 100FT", спричинивши товариству матеріальну шкоду на загальну суму 8000 грн.
17 вересня 2018 року в період часу з 01:00 до 03:00 ОСОБА_1, діючи повторно, проник на дах котельні на бульв. Б. Хмельницького, 9/7 у м. Полтаві, де шляхом злому замка проник до металевої шафи базової станції мобільного зв`язку ПрАТ "ВФ Україна", з якої таємно викрав чотири акумуляторні батареї "NorthStar NSB 100FT" та вісім акумуляторних батарей "Оеrlicon 12 CP155VFN", спричинивши товариству матеріальну шкоду на загальну суму 41 911,64 грн.
25 вересня 2018 року в період часу з 00:15 до 03:00 ОСОБА_1, діючи повторно, проник на територію водозабору № 2 КП ПОР "Полтававодоканал" на вул. Південній, 6 у м. Полтаві, де шляхом злому замка проник до металевої шафи базової станції мобільного зв`язку ТОВ "Лайфселл", з якої таємно викрав вісім акумуляторних батарей "NorthStar NSB 100FT", спричинивши товариству матеріальну шкоду на загальну суму 12 069,76 грн.
27 вересня 2018 року в період часу з 01:56 до 03:00 ОСОБА_1, діючи повторно, проник на дах будинку на вул. Лисенка в м. Полтаві, де шляхом злому замка проник до металевої шафи базової станції мобільного зв`язку ТОВ "Лайфселл", з якої таємно викрав вісім акумуляторних батарей "Coslight 6-GFM", спричинивши товариству матеріальну шкоду на загальну суму 7941,48 грн.
У другій декаді листопада 2018 року в нічний час доби ОСОБА_1, перебуваючи на території виробничого підрозділу "Полтавське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" ПАТ "Українська залізниця" на вул. Сакко, 124А в м. Полтаві, діючи повторно, шляхом вільного доступу, із застосуванням металевих бокорізів пошкодив на автомотрисі АДМс-004 металорукави, з яких викрав провід ПВ3 1,5 загальною довжиною 27,35 м, після чого із застосуванням металевих бокорізів пошкодив на буровій машині БМ-700 металорукав, з якого викрав провід ПВ3 25 загальною довжиною 8,50 м, провід ПВ3 35 у кількості 3 шт., загальною довжиною 25,50 м, чим спричинив матеріальну шкоду підприємству на загальну суму 2350,37 грн.
2 січня 2019 року близько 01:00 ОСОБА_1, перебуваючи на території вищевказаного виробничого підрозділу, діючи повторно, шляхом вільного доступу, із застосуванням металевих бокорізів, пошкодив на мотовозі МПТ-4 металорукави, з яких викрав кабель РКГМ-35 довжиною 2,5 м, провід ПВ3 1,5 у кількості 8 шт. загальною довжиною 20 м, провід ПВ3 2,5 у кількості 2 шт. загальною довжиною 5 м, чим спричинив матеріальну шкоду підприємству на загальну суму 668,38 грн.
Вироком Полтавського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_1 скасовано в частині призначеного покарання. Ухвалено вважати ОСОБА_1 засудженим вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 17 травня 2019 року за ч. 2 ст.185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Визнано ОСОБА_1 засудженим за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.
У решті вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Також ухвалено вирок Київського районного суду м. Полтави від 26 лютого 2019 року, яким ОСОБА_1 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки із застосуванням статей 75, 76 КК з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки, виконувати самостійно.
За постановою Верховного Суду від 23 вересня 2020 року вказаний вирок Полтавського апеляційного суду скасовано і призначено новий апеляційний розгляд.
Полтавський апеляційний суд у результаті нового апеляційного перегляду ухвалив вирок від 17 листопада 2020 року, за яким:
- апеляційну скаргу прокурора Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області Мандича С.М. задовольнив;
- вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 17 травня 2019 року щодо ОСОБА_1 скасував у частині призначення покарання;
- ухвалив вважати ОСОБА_1 засудженим вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 17 травня 2019 року за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
- засудив ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначив ОСОБА_1 до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.
В іншій частині вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишив без зміни.
Ухвалив вирок Київського районного суду м. Полтави від 26 лютого 2019 року, яким ОСОБА_1 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки із застосуванням статей 75, 76 КК з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки, виконувати самостійно.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, вказуючи на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення кримінального процесуального закону, зазначає про незаконність вироку апеляційного суду, уточнивши вимоги касаційної скарги, просить змінити його, а саме:
- визнати його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК, і призначити покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК - у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
- за ч. 3 ст. 185 КК - у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів визначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів поглинути менш суворе покарання, призначене за вироком Київського районного суду м. Полтави від 27 лютого 2019 року, покаранням за цим вироком, призначивши остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Крім того, просить на підставі ст. 75 КК звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, поклавши відповідно до ст. 76 КК обов`язки періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Касаційна скарга мотивована тим, що як вважає засуджений, суд апеляційної інстанції:
- у результаті неповного з`ясування обставин справи безпідставно не застосував до нього ст. 75 КК за наявності для цього підстав, зазначених у вироку судом першої інстанції, не обґрунтував, яких саме обставин вчинення ним злочинів не враховано судом першої інстанції під час звільнення від відбування покарання;
- навів неправильні мотиви, відповідно до яких його дії могли призвести до зниження якості або повного зникнення зв`язку у значної кількості громадян, оскільки він вчинив крадіжку резервних акумуляторних батарей і під час їх вилучення надання послуг населенню не припинилось;
- не взяв до уваги, що злочини вчинені ним у короткий проміжок часу під впливом тяжких життєвих обставин (27 червня 2017 року він отримав травми на виробництві, а керівництво ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Арія", у якому він працював, не відшкодувало йому витрати на лікування; після вимушеного звільнення з цього товариства він не зміг знайти нову роботу через свій зовнішній вигляд унаслідок отриманих травм, а на лікування йому та дружині необхідні великі кошти) і неправильно зазначив, що він є неодруженим;
- ухваливши рішення про окреме виконання вироку Київського районного суду м. Полтави від 26 лютого 2019 року, не виконав обов`язкових вказівок суду касаційної інстанції про неможливість окремого виконання цього вироку та необхідність призначення остаточного покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК, що вважає грубим порушенням ч. 2 ст. 439 КПК та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування вироку суду;
- допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме статей 70, 75 КК, та істотне порушення процесуального закону, а саме ч. 3 ст. 439 КПК, що відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 КК є підставою для скасування вироку суду апеляційної інстанції;
- не звільнив його з-під варти після відмови 12 листопада 2020 року в задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Позиції учасників судового провадження