Постанова
Іменем України
11 березня 2021 року
м. Київ
справа № 520/8329/18
провадження № 51-416 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Макаровець А.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Круценко Т.В.,
захисника Потопальського С.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника Нестеренка Д.Г. на вирок Одеського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року у кримінальному провадженні № 12018161480001154 від 08 травня 2018 року за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ),
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Київського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2018 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.
Цим же вироком ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк покарання строк перебування його під вартою з 25 травня 2018 року по 16 жовтня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими у тому, що вони 08 травня 2018 року приблизно об 11:00, керуючись корисливим мотивом, за попередньою змовою повторно шляхом підбору ключа незаконно проникли до підсобного приміщення, розташованого в будинку АДРЕСА_3, звідки таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_3, чим заподіяли останньому майнової шкоди на загальну суму 18 310 грн.
Вироком Одеського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року апеляційну скаргу прокурора задоволено, вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасовано та ухвалено новий вирок, яким призначено ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки без застосування положень ст. 75 КК України.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги, викладені у касаційних скаргах, та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У своїх касаційних скаргах, які є аналогічними за змістом, засуджений ОСОБА_1 та його захисник Нестеренко Д.Г., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, просять вирок апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому зазначають, що апеляційний суд, ухвалюючи вирок, порушив вимоги ч. 2 ст. 404, ч. 1 ст. 421 КПК України, оскільки вийшов за межі апеляційних вимог прокурора, який не ставив питання про скасування положень ст. 75 КК України, а лише просив призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.
Крім того, захисник та засуджений вказують, що суд апеляційної інстанції, призначаючи ОСОБА_1 реальне покарання, повною мірою не врахував особи обвинуваченого, наявності в останнього позитивних характеристик, а також того, що обвинувачений на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває та з моменту ухвалення обвинувального вироку місцевого суду нових злочинів не вчиняв. При цьому захисник також посилається на незаконність і необґрунтованість висновків суду про неможливість застосування положень ст. 75 КК України до ОСОБА_1 виключно на підставах наявності в останнього непогашеної судимості.
Рішення судів попередніх інстанцій у частині засудження ОСОБА_2 у касаційному порядку не оскаржувалися.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційні скарги захисника та засудженого не надходило.
У судовому засіданні захисник Потопальський С.М. підтримав подані касаційні скарги у повному обсязі, просив їх задовольнити, а рішення апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Прокурор Круценко Т.В. заперечувала щодо задоволення касаційних скарг захисника та засудженого, просила їх залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду - без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційних скаргах доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги захисника та засудженого не підлягають задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 438 КПКУкраїни підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК України.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 185 КК України у касаційних скаргах не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.