Постанова
Іменем України
03 березня 2021 року
м. Київ
справа № 641/2156/19-ц
провадження № 61-7447св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В. (суддя - доповідач),
учасники справи:
позивач - Харківська міська рада,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, -державний реєстратор комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Харківської області Луценко Павло Геннадійович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенко І. С.,
від 12 березня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року Харківська міська рада (далі -міська рада) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - державний реєстратор комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Харківської області (далі - державний реєстратор) Луценко П. Г., про скасування рішення державного реєстратора.
Позовні вимоги міської ради мотивовані тим, що ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 10 вересня 2018 року, належить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 232 кв. м, житловою площею 131,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .
Міська рада зазначала, що в єдиному реєстрі документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відсутня інформація щодо зазначеного об`єкту будівництва. В той же час в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна інформація щодо змін у зазначеному об`єкті нерухомого майна (реєстраційний номер 178523363101), а саме: рішенням державного реєстратора Луценка П. Г. № 42458494 від 09 серпня 2018 року загальну площу 211,3 кв. м та житлову площу 117,4 кв. м змінено
на 232 кв. м та 131,1 кв. м відповідно.
На переконання позивача, вказане свідчить про проведену реконструкцію спірного об`єкту. Підставою для державної реєстрації стала довідка ТОВ "Гео-синтез" № 00137/18 від 27 липня 2018 року, однак дозвільних документів, які необхідні для державної реєстрації, надано не було, тому міська рада вважала, що право власності зареєстроване на не прийнятий до експлуатації об`єкт будівництва.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Харківської області Луценка П. Г. № 42458494 від 09 серпня 2018 року, яким змінено загальну площу з 211,3 кв. м на
232 кв. м, житлову площу з 117,4 кв. м на 131,1 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 178523363101).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 грудня
2019 року позовні вимоги Харківської міської ради задоволено. Скасовано рішення державного реєстратора Луценка П. Г., яким внесено зміни, а саме: змінено загальну площу з 211,3 кв. м на 232 кв. м, житлову площу з 117,4 кв. м на 131,1 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 178523363101). Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що реконструкція житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, відбулася після 2009 року та пакет документів, наданий державному реєстратору, не відповідав переліку документів, визначених пунктами 41, 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, тому реєстрація права власності на вказане нерухоме майно проведена із порушенням встановленої процедури.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 12 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2019 року скасовано. У задоволенні позову Харківської міської радивідмовлено.
Приймаючи постанову від 12 березня 2020 року, апеляційний суд, виходив із того, що відповідач ОСОБА_1 став власником житлового будинку
10 вересня 2018 року, в той час, як оскаржуване рішення державного реєстратора прийняте 09 серпня 2018 року, коли до реєстратора міг звернутися лише попередній власник будинку. За таких обставин суд дійшов висновку, що неможливо з`ясувати, які саме права позивача порушені відповідачем і в чому полягають його винні дії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2020 року, Харківська міська рада просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 12 березня 2020 року та залишити в силі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова
від 20 грудня 2019 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2020 року відкрито касаційне провадження в даній справі та витребувано її матеріали із районного суду.
У липні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою для касаційного оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 12 березня 2020 року заявник зазначає пункт 3 частини другої
статті 389 ЦПК України, вважаючи, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Вказує, що суд першої інстанції, встановивши, що реконструкція житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 відбулася після 2009 року та без отримання необхідних дозвільних документів, обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позову.
Зауважує, що відповідно до сталої практики Великої Палати Верховного Суду, належним відповідачем у справах про скасування рішень та/чи запису про проведену державну реєстрацію права має бути особа, право якої зареєстровано.
Звертає увагу, що Верховним Судом не були зроблені висновки щодо належного відповідача у справах про оскарження реєстрації змін до вже зареєстрованих речових прав.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Підставою для державної реєстрації прав та їх обтяжень щодо об`єкту нерухомого майна, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 стала декларація про готовність об`єкта до експлуатації серії ХК № 142132700519 від 30 вересня 2013 року, видавник: Інспекція ДАБК у Харківській області, та технічний паспорт від 11 березня 2013 року, видавник: КП "Харківське міське БТІ".
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом № НОМЕР_1
від 27 жовтня 2016 року житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 .
Згідно довідки ТОВ "Гео-синтез" № 00137/18 від 27 липня 2018 року площа житлового будинку змінена, а саме загальна площа із 211,3 кв. м на 232 кв. м, а житлова площа із 117.4 кв. м на 131,1 кв. м.
09 серпня 2018 року державним реєстратором на підставі довідки
ТОВ "Гео-синтез" № 00137/18 від 27 липня 2018 року прийнято рішення № 42458494 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об`єктів нерухомого майна, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, яким змінено загальну площу цього будинку із 211,3 кв. м на 232 кв. м, а житлову площу із 117,4 кв. м на 131,1 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 178523363101).
На підставі договору купівлі-продажу № 2752 від 10 вересня 2018 року, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 232 кв. м відчужено на користь ОСОБА_1 .
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.