Постанова
Іменем України
15 березня 2021 року
м. Київ
справа № 175/3460/17
провадження № 61-10099св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Новоолександрівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" Дніпровської районної ради Дніпропетровської області, Дніпровська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А., від 28 травня 2020 року.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" Дніпровської районної ради Дніпропетровської області, Дніпровська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності на домоволодіння.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що його дружина ОСОБА_2 була медичним працівником Новоолександрівської сільської ради, якій у 2001 році було надано у постійне користування житловий будинок АДРЕСА_1, яка була зареєстрована за вказаною адресою.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.
Вказаний житловий будинок перебуває на балансі сільської ради, однак правовстановлюючі документи на нього відсутні.
ОСОБА_1 зазначав, що на теперішній час він продовжує проживати у вказаному будинку, добросовісно та безперервно більше десяти років володіє та відкрито користується цим будинком, підтримує його у належному стані, постійно проводить ремонти та газифікував його.
З причин відсутності права власності на житловий будинок з 2008 року він не може зареєструвати своє місце проживання і до цього часу не має зареєстрованого місця проживання.
Посилаючись на зазначені обставини ОСОБА_1 просив суд встановити факт його постійного проживання з березня 2001 року до 14 травня 2019 року у будинку АДРЕСА_1, визнати за ним право власності на будинок АДРЕСА_1 , який складається з: А-1 - житлового будинку з ганком, житловою площею 30,7 кв. м, загальною площею 53,3 кв. м; Б - погрібу з шийкою; В - сараю; Г - вбиральні; № 1-5, І - споруди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, у складі судді Реброва С. О., від 14 травня 2019 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .
Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 з березня 2001 року до 14 травня 2019 року у будинку АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на будинок АДРЕСА_1, який складається з: А-1 - житлового будинку з ганком, житловою площею 30,7 кв. м, загальною площею 53,3 кв. м; Б - погрібу з шийкою; В - сараю; Г - вбиральні; № 1-5, І - споруди.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт проживання позивача у спірному будинку знайшов своє підтвердження у судовому засіданні. Позивач добросовісно заволодів ним і продовжує відкрито володіти ним. Володілець ставиться до цього майна як до власного, а саме: експлуатує його, вживає необхідні заходи для утримання майна у належному стані і безперервно володіє житловим будинком.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2020 року рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заявлених позовних вимог.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Набуття права власності на чужі речі можливе лише за наявності наступних умов: законний об`єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння).
Тобто, набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності.
Позивачем не доведено, а судом не встановлено законності будівництва об`єкта щодо якого виник спір. Посилання місцевого суду на те, що позивач проводив ремонт спірного об`єкту, здійснив його газифікацію не підтверджено жодними доказами.
Позивач не надав належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження наявності правових підстав щодо володіння спірним нерухомим майном, а відповідно й наявності у нього добросовісності такого володіння.
Колегія суддів апеляційного суду відхилила доводи позивача, як підставу для набуття за ним права власності за набувальною давністю на спірне майно, про відсутність у нього у власності іншого житла, оскільки, він реалізуючи свої законні права, визначені статтею 319 ЦК України, за договором купівлі-продажу від 22 серпня 2003 року продав належну йому квартиру.
Крім того, з період серпня 2008 року до 20 вересня 2017 року, тобто з моменту зняття позивача з реєстраційного обліку за останнім місцем реєстрації і до часу звернення його до суду із зазначеним позовом становить менше 10 років, що не відповідає положенням статті 344 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2020 року та залишити в силі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом повно і всебічно не з`ясовано обставини справи.
Ухвалюючи нове рішення у справі, апеляційний суд дійшов безпідставного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
Апеляційним судом рішення у справі було ухвалено без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема викладених у постановах Верховного Суду від 02 серпня 2019 року у справі № 915/962/18, від 14 серпня 2019 року у справі № 465/6560/15-ц, від 18 грудня 2019 року у справі № 645/2540/17-ц.
Апеляційний суд помилково керувався правової позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18).
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
21 вересня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
10 березня 2021 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.
Письмові пояснення щодо касаційної скарги
Новоолександрівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області у поясненнях щодо касаційної скарги вказує на правильність висновків суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Відповідач звертає увагу, що Верховний Суд у постановах від 02 серпня 2019 року у справі № 915/962/18, від 14 серпня 2019 року у справі № 465/6560/15-ц, від 18 грудня 2019 року у справі № 645/2540/17-ц керувався правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18).
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 11 грудня 1987 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі.
Житловий будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі сільської ради, однак правовстановлюючі документи на нього відсутні, що підтверджується довідкою комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Дніпровської районної ради Дніпропетровської області" (т.1 а. с. 7).
Відповідно до довідки Новоолександріської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 25 листопада 2016 року № 8119 ОСОБА_2 з 19 березня 2001 року була зареєстрована за вищевказаною адресою (т. 1 а. с. 6).
Рішенням Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 09 квітня 2004 року ОСОБА_2 передано безкоштовно у приватну власність для введення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 0,25 га, що розташована на АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 144).
Висновком Дніпропетровського районного відділу земельних ресурсів від 15 червня 2004 року № 1799 визнано за можливе передати у приватну власність земельну ділянку площею 0,2500 га, у тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, за рахунок земель житлової забудови, за адресою: АДРЕСА_1 у межах населеного пункту на території Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (т. 1 а. с. 146).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла (т. 1 а. с. 5).
Згідно матеріалів спадкової справи, окрім позивача, інші спадкоємці за законом після смерті ОСОБА_2, які б прийняли спадщину або мали право на обов`язкову частку у спадщині відсутні.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили обставини про те, що ОСОБА_1 з 2001 року по теперішній час проживає у будинку АДРЕСА_1 .
З технічного паспорту на будинок вбачається, що будинок АДРЕСА_1 та більша частина приналежних до нього споруд побудовані у 1977 році (т. 1 а. с. 129 - 138).
Інвентаризаційна справа на об`єкт вперше була заведена 11 липня 2017 року, у день складання технічного паспорту. З договору про надання послуг з технічної інвентаризації вбачається, що технічну інвентаризацію спірного об`єкта нерухомого майна замовив ОСОБА_1 .
За відомостями комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Дніпровської районної ради Дніпропетровської області" станом на 31 грудня 2012 року (до дня передачі повноважень з реєстрації права власності іншим суб`єктам згідно з Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") архівна справа та інформація про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно відсутня.
Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 08 листопада 2007 року земельна ділянка, яка підлягала відведенню ОСОБА_2 вільна від забудови (т. 1 а. с. 153 - 154).
Згідно акту обстеження від 16 лютого 2008 року ділянка повністю використовується для культурного землеробства (т. 1 а. с. 151).
Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 30 липня 2003 року вбачається, що до часу укладення цього договору у позивача та його дружини у власності знаходилась квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (т. 2 а. с. 17).
З копії паспорта позивача вбачається, що до 19 серпня 2008 року він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1 а. с. 14).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: