1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції


Постанова

Іменем України


01 березня 2021 року

м. Київ


справа № 201/16014/13-ц

провадження № 61-9098сво20


Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Висоцької В. С., Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д.,                                                        Синельникова Є. В., Фаловської І. М.,


учасники справи:

заявник - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович,

заінтересовані особи: ОСОБА_1, кредитна спілка "Взаємний кредит", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Білоус Світлана Володимирівна,


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 20 березня 2020 року в складі судді Ткаченко Н. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від                                                  04 червня 2020 року в складі колегії суддів: Єлізаренко І. А.,                                      Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,


ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2020 року приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А. С. звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження та просив замінити боржника у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа № 201/16014/13-ц, з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

Свої вимоги обґрунтовував тим, що в нього на виконанні перебуває виконавче провадження № 61016592, відкрите на підставі виконавчого листа № 201/16014/13-ц, виданого 29 лютого 2016 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, де боржником був ОСОБА_2 .

Під час проведення виконавчих дій йому стало відомо, що боржник ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, а 02 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір дарування, відповідно до умов якого ОСОБА_2 подарував, а ОСОБА_1 прийняла в дар квартиру, на яку звернуто стягнення рішенням суду від 13 серпня 2014 року.

Вважає, що відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку"                                          ОСОБА_1 набула статусу іпотекодавця та несе всі його права і обов`язки. Указані обставини також підтверджені рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від                                          17 листопада 2016 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову про зняття арешту з іпотечного майна, з підстав того, що вона набула статусу іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором.


Короткий зміст ухвали суду першої інстанції


Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від                                                  20 березня 2020 року заяву задоволено. У виконавчому провадженні                                    № 61016592, відкритому на підставі виконавчого листа                                                                                    № 201/16014/13-ц, виданого 29 лютого 2016 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про звернення стягнення на користь кредитної спілки "Взаємний кредит" предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1, замінено сторону боржника з ОСОБА_2 на його правонаступника ОСОБА_1 .


Задовольняючи заяву, суд першої інстанції, виходив із того, що відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку" до                                                      ОСОБА_1, як нового власника предмета іпотеки, перейшли всі права та обов`язки іпотекодавця за договором іпотеки, укладеним                                            23 листопада 2004 року між кредитною спілкою "Взаємний кредит" та ОСОБА_2, що є підставою для заміни боржника у виконавчому провадженні, відкритому з виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.


Короткий зміст постанови апеляційного суду


Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня                                            2020 року залишено без змін.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про задоволення заяви приватного виконавця, зазначив про те, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1, прийнявши у дар квартиру, яка була предметом іпотеки, набула всі права і обов`язки у зобов`язанні між КС "Взаємний кредит" та ОСОБА_2 за іпотечним договором, а отже відповідно до положень статті 23 Закону України "Про іпотеку" відбулася заміна на правонаступника, а тому є підстави для заміни боржника у виконавчому провадженні.


Узагальнені доводи учасників справи

Доводи касаційної скарги


У червні 2020 року ОСОБА_1, через свого представника                                        ОСОБА_5, звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2020 року і закрити провадження у справі за заявою приватного виконавця Кузьменка А. С. про заміну сторони виконавчого провадження.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували, що право власності на квартиру, яка була предметом іпотеки, набуто нею ще в 2015 році, а рішення суду про звернення стягнення на це майно набрало законної сили лише в                                                2019 році, проте до участі у розгляді справи її залучено не було.

До того ж вказує, що чинним законодавством до підстав процесуального правонаступництва не віднесено придбання майна, в тому числі предмета іпотеки у боржника, як і можливості заміни відповідача на стадії виконання рішення суду, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26 листопада 2019 року в справі № 752/21043/15-ц.

Також посилається на протиправність відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження у 2020 році, оскільки таке відкрито на підставі виданого в 2016 році виконавчого листа, який підлягав поверненню до суду.

Окрім цього вказує, що стягувач уже звертався до суду із заявою про заміну боржника ОСОБА_2 на ОСОБА_1 й ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від                                    23 листопада 2017 року, в задоволенні його заяви було відмовлено з тих підстав, що ОСОБА_1 не є правонаступником ОСОБА_2 .

Проте, суди на викладене уваги не звернули, провадження у справі не закрили, розглянули справу без її участі, незважаючи на клопотання про відкладення розгляду справи, та не навели в своїх рішеннях мотивів відхилення її доводів.


Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції


Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 30 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2021 року зазначену справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної    палати    Касаційного цивільного суду від 15 лютого 2021 року справу № 201/16014/13-ц прийнято до свого провадження та призначено до розгляду Верховним Судом у складі Обʼєднаної    палати    Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.


Фактичні обставини справи, встановлені судом


У справі, яка переглядається, суд установив, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня                                                2014 року в справі № 201/16014/13-ц позовні вимоги КС "Взаємний кредит" задоволено частково. У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором кредитної лінії № 231104-к від 23 листопада 2004 року в сумі 1 449 810,72 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 77,4 кв.м., житловою площею 48,3 кв.м. та визначено спосіб реалізації предмета іпотеки за оціночною вартістю на підставі оцінки, проведеної відповідно до вимог законодавства про оцінку майна і майнових прав на професійну оціночну діяльність, шляхом застосування процедури продажу предмета іпотеки, встановленої статтею 41 Закону України "Про іпотеку", шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження". В іншій частині позову кредитної спілки "Взаємний кредит" відмовлено.

02 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_2 подарував, а ОСОБА_1 прийняла в дар квартиру АДРЕСА_1, яка була предметом іпотеки за договором іпотеки № 231104-3 від 23 листопада 2004 року, укладеним між КС "Взаємний кредит" і ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

29 лютого 2016 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська був виданий виконавчий лист № 201-16014/13-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за договором кредитної лінії № 231104-к від 23 листопада 2004 року в сумі 1 449 810,72 грн, а саме на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 77,4 кв.м., житловою площею 48,3 кв.м. Боржником у виконавчому листі вказаний ОСОБА_2, а стягувачем - КС "Взаємний кредит".

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А. С. від 20 січня 2020 року відкрито виконавче провадження № 61016592 за виконавчим листом № 201/16014/13-ц.


2.Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права


Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


................
Перейти до повного тексту