Постанова
Іменем України
12 березня 2021 року
м. Київ
справа № 330/82/18
провадження № 61-6555св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Мелітопольська міська рада Запорізької області, Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області,
третя особа - приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Малихіна Тетяна Анатоліївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 20 грудня 2019 року у складі судді: Федорець С. В.,та постанову Запорізького апеляційного суду від 03 березня 2020 року у складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Полякова О. З.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, Мелітопольської міської ради Запорізької області, Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області про визнання права власності на частку у спадковому майні в порядку спадкування за законом.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, з метою оформлення якого позивач звернувся до приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Малихіної Т. А. Іншими спадкоємцями першої черги також є: дружина спадкодавця ОСОБА_2, його син ОСОБА_4 . Позивачеві було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, за яким він отримав у власність 1/6 частину будинку обслуговуючого персоналу з допоміжними господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, як зазначає позивач, приватний нотаріус відмовила йому в оформленні частини іншого майна, яке також підлягає спадкуванню, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, і тому він вимушений звернутися до суду. Зазначаючи, що ОСОБА_3 було побудовано разом із дружиною ОСОБА_2 житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач вважав, що оскільки усе набуте подружжям під час шлюбу майно належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, то існують підстави для визнання за ним права власності на 1/6 зазначеного будинку в порядку спадкування за законом. Крім того, позивач зазначав як спільне майно подружжя автомобіль "Лада Пріора" без зазначення державного номеру та свідоцтва про державну реєстрацію та вважав за необхідне визнати за ним право власності на 1/6 частку цього транспортного засобу.
ОСОБА_1 просив:
визнати спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_2, та легковий автомобіль "Лада Пріора";
визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/6 частину вказаного житлового будинку та зазначеного автомобіля у порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 20 грудня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Мелітопольської міської ради Запорізької області, Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області про визнання права власності на частку у спадковому майні в порядку спадкування за законом відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у листопаді 2019 року ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги та просив визнати спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2, окрім житлового будинку АДРЕСА_2 та автомобіля Ваз 2109, 1988 року випуску, також напівпричіп бортовий Е, 1995 року випуску, напівпричіп рефрижератор Е, 1992 року випуску, самочинно збудовані об`єкти нерухомості по АДРЕСА_1 . Відповідно до статті 49 ЦПК України позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання. Позивач звернувся з заявою про зміну предмету позову після закінчення підготовчого засідання, не надавши до неї доказів направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасниками справи. Суд першої інстанції вказав, що заяву позивача (уточнену та доповнену) про визнання права власності на частку у спадковому майні в порядку спадкування за законом від 26 листопада 2019 року не приймає до розгляду та розглядає по суті позовні вимоги, що заявлені позивачем у первісній позовній заяві.
Судом першої інстанції зроблено висновок, що державою встановлений порядок, за яким процедура оформлення переходу прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), у безспірному порядку здійснюється виключно нотаріусом або в сільських населених пунктах - уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування. Враховуючи викладене та тези позивача, що підставою для звернення до суду є неможливість приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Малихіної Т. А. здійснити видачу свідоцтва про спадщину в зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування повинні розглядатися з урахуванням можливості позивача оформити спадкове майно у встановленому законом порядку. Стороною позивача не надано жодної інформації чи належних доказів існування відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії - оформлення права власності на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_2 . Відповідно до статті 392 ЦК України позов про визнання права власності пред`являється виключно власником - особою, якій належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Враховуючи той факт, що позивачем не надано належних доказів, що саме йому належить спірне майно та відсутність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів, суд, аналізуючи правову природу зазначеної позовної вимоги, вважає, що у даному випадку стаття 392 ЦК України не може бути застосована, оскільки зазначена позовна вимога заявлена не з метою визнання/підтвердження права власності, а з метою його набуття, за обставин коли позивач оспорює право власності відповідача, а не останній його заперечує. У позивача на теперішній час відсутні підстави для звернення до суду з вимогами про визнання за ним права власності на частину зазначеного автомобіля.Відповідачі Мелітопольська міська рада Запорізької області та Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області не є особами, які не визнають чи оспорюють права позивача, а також не є учасниками спадкових правовідносин після смерті ОСОБА_3 . Враховуючи наведене, ці особи дійсно не є належними відповідачами у спірних правовідносинах, і позивачем не наведено жодного доводу на підтвердження порушення ними його прав чи охоронюваних законом інтересів. Тому позовні вимоги про визнання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_2 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_5 та визнання права на 1/6 його частину за позивачем, а також про визнання права власності на частину автомобіля задоволенню не підлягають.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 03 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 20 грудня 2019 року у цій справі змінено в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України). Відповідно до статті 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Аргументи учасників справи
У квітні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просив оскаржені рішення скасувати та направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди допустили грубе порушення норм процесуального права, оскільки судом першої інстанції безпідставно було відхилено клопотання про уточнення позовних вимог з посиланням на вимоги статті 49 ЦПК України з огляду на те, що розгляд справи здійснювався за правилами загального провадження. Суд першої інстанції з цього приводу взагалі не виніс ухвали про прийняття уточненої позовної заяви, чи відмови у прийнятті, що саме по собі є порушенням норм процесуального права. Всі вищевказані обставини у своїй сукупності вплинули на винесення рішення про відмову у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції взагалі не звернув увагу на вказану обставину, хоча про це зазначалося в апеляційній скарзі. Ухвалою Якимівського районного суду від 25 січня 2018 року визначено, що справа розглядається у загальному позовному провадженні, а рішення ухвалене у спрощеному провадженні.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.