1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду








Постанова                                                                                                                                                                                               

Іменем України

02 березня 2021 року

м. Київ

справа №751/6537/18                                                                                                                                                                                                           

провадження № 51-3119км20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                                Шевченко Т.В.,

суддів                                                                        Антонюк Н.О., Бущенка А.П.,

за участю секретаря                                                                                                                                                                                                                                                      судового засідання                      Михальчука В.В.,                                                                                                                                       

прокурора                                                        Чабанюк Т.В.,

захисника                                                        Карпенко М.О.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника Карпенко М.О. на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2020 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 01 квітня 2020 року у провадженні, в якому об`єднані кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018270010004354 та № 12018270010002724, щодо

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця та жителя АДРЕСА_2засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 289, ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2020 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі:

- за ч. 1 ст. 289 КК - на строк 3 роки;

- за ч. 3 ст. 187 КК - на строк 9 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю, за виключенням житла.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю, за виключенням житла.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК шляхом часткового складання покарань, призначених за цим та попереднім вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11 вересня 2018 року (яким ОСОБА_1 засуджений за ч. 3 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців з конфіскацією майна, за виключенням житла), остаточне покарання ОСОБА_1 визначено у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців з конфіскацією всього майна, що є його власністю, за виключенням житла.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 ухвалено обчислювати з 09 липня 2018 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, на загальну суму 5005 грн.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 01 квітня 2020 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджений за те, що він 16 квітня 2018 року близько 11:00, перебуваючи біля будинку № 63 на проспекті Перемоги в м. Чернігові, всупереч волі власника завантажив в автомобіль марки "Мерседес 709" належний ОСОБА_2 автомобіль марки "Пежо 309", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, та розпочав рух, незаконно заволодівши транспортним засобом потерпілого вартістю 15 604,50 грн.

Цього ж дня близько 18:00 ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, проник через вхідні двері до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2" на АДРЕСА_3 у м. Чернігові, де вчинив напад на потерпілу ОСОБА_3, яка здійснює торгівлю як фізична особа-підприємець. Тримаючи в правій руці ніж, ОСОБА_1 став вимагати від потерпілої негайно передати йому гроші та погрожував застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я, що остання сприйняла як реальну загрозу, після чого заволодів грошовими коштами з касового ящика в сумі 2000 грн.

18 червня 2018 року близько 19:30 ОСОБА_1, діючи аналогічним способом, вчинив розбійний напад у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2" на АДРЕСА_1, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4, де погрожував останній застосуванням ножа    та    заволодів грошовими коштами з касового ящика в сумі 22 грн.

19 червня 2018 року близько 16:30 ОСОБА_1, діючи аналогічним способом, вчинив розбійний напад у торговому павільйоні №    НОМЕР_3 "ІНФОРМАЦІЯ_3", що неподалік будинку № 17 на вул. Толстого в м. Чернігові, який орендує фізична особа- ОСОБА_5, де погрожував застосуванням ножа ОСОБА_6 та    заволодів грошовими коштами ФОП в сумі 988,55 грн, які зібрав з касового ящика, а також мобільним телефоном з аксесуарами до нього, що належить ОСОБА_6, завдавши останній матеріальної шкоди на загальну суму 2877,61 грн.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Карпенко М.О. ставить вимогу про скасування судових рішень у частині засудження ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 187 КК та закриття провадження. Посилається на неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Вказує на те, що суд не дав належної оцінки доказам у кримінальному провадженні, а свої висновки про доведеність винуватості засудженого у вчиненні розбійних нападів обґрунтував недопустимими та неналежними доказами. Зокрема, вважає недопустимими дані, що містяться в протоколі про результати проведення аудіо-відеоконтролю особи, оскільки їх отримання та фіксація не відповідають загальним правилам отримання доказів у результаті негласних слідчих (розшукових) дій, а також дані протоколів пред`явлення особи для впізнання за фото за участю свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, оскільки перед слідчою дією працівники поліції вказали ОСОБА_7 на ОСОБА_1, а    ОСОБА_8 раніше неодноразово бачив останнього на території відділку поліції та у місті. Вважає безпідставним посилання суду на неналежний доказ - дані, що містяться у протоколі пред`явлення для впізнання особи за фото за участю свідка ОСОБА_9, оскільки остання впевнено не впізнала за фото жінку, яка здала їй телефон. Вказує, що поза увагою суду залишилось те, що злочини, в яких обвинувачувався ОСОБА_1, могли бути вчинені іншими особами. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на порушення, допущені судом першої інстанції.   

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник підтримала касаційну скаргу, а прокурор вважала, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви Суду

Відповідно    до    вимог    ст. 433    Кримінального    процесуального      кодексу      України    (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При перевірці доводів, наведених у касаційних скаргах, колегія суддів виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.

Висновки суду про доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 289 КК не оспорюються в касаційній скарзі.

Доводи захисника щодо необґрунтованості засудження    ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 187 КК аналогічні доводам, на які захисник Карпенко М.О. посилалась у своїй апеляційній скарзі. Вони були предметом перевірки суду апеляційної інстанції та визнані безпідставними, оскільки не знайшли свого підтвердження.

Зокрема, з матеріалів кримінального провадження видно, що захисник Карпенко М.О., не погодившись із вироком місцевого суду, мотивувала свою позицію щодо незаконності оскарженого судового рішення тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а обвинувачення    ОСОБА_1 ґрунтується на неналежних та недопустимих доказах, вказувала на те, що в основу обвинувачення останнього судом безпідставно покладено показання потерпілих, свідків та дані, отримані внаслідок проведення слідчих дій у ході досудового розслідування.


................
Перейти до повного тексту