Постанова
Іменем України
09 березня 2021 року
м. Київ
справа № 552/7123/17
провадження № 51-5493км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів: Марчука О. П., Матієк Т. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Чечерського В. І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050410000412 від 13 лютого 2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
за касаційною скаргою захисника Верченко О. О. в інтересах засудженого
ОСОБА_1 на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 липня 2020 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 22 вересня
2020 року щодо останнього.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 липня 2020 року, залишеним без зміни ухвалою Донецького апеляційного суду від 22 вересня 2020 року, ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 засуджено за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання дітей, що відбулося за таких обставин.
Згідно з рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області
від 20 лютого 2016 року ОСОБА_1 зобов`язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову (02 лютого 2016 року) і до досягнення дітьми повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4, а з 14 листопада 2031 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 стягнення проводити у розмірі 1/4 частини на утримання сина ОСОБА_4 .
Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 31 липня 2019 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у виді суспільно-корисних робіт на строк 120 годин, а 18 вересня 2019 року його було знято з обліку Покровського МРВ філії ДУ "Центр пробації" в Донецькій області у зв`язку з відбуттям призначеної кількості годин суспільно-корисних робіт.
Однак, відповідних висновків ОСОБА_1 не зробив та, будучи неодноразово попередженим державним виконавцем Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного управління Міністерства юстиції про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів (18 вересня 2019 року, 15 січня та 24 лютого 2020 року), з 19 вересня 2019 року по 24 лютого 2020 року, будучи фізично здоровим, не маючи обмежень до фізичної праці та протипоказань за станом здоров`я, з метою злісного ухилення від сплати аліментів, умисно тривалий час ніде не працював, заходів по працевлаштуванню не приймав, у Покровський міський центр зайнятості не звертався, не бажаючи займатися суспільно-корисною працею та заробляти кошти на утримання своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_3 , добровільної матеріальної допомоги не надавав, у їх вихованні участі не брав, не забезпечував продуктами харчування, одягом, іншими речами (насамперед першої необхідності), іншу матеріальну допомогу на користь дітей не надавав, чим злісно ухилявся від сплати аліментів.
Унаслідок таких зловмисних дій ОСОБА_1 у період часу з 19 вересня 2019 року по 24 лютого 2020 року утворилася заборгованість зі сплати останнім аліментів на утримання двох дітей у розмірі 25 555,45 грн, що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Захисник у своїй касаційній скарзі просить скасувати оскаржувані судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, посилаючись на істотні порушення кримінального-процесуального закону. При цьому захисник стверджує, що такі істотні порушення кримінального процесуального закону полягали у порушенні принципу безпосередності дослідження доказів судом під час судового провадження, а також у тому, що докази, наявні у матеріалах кримінального провадження, є недопустимими, оскільки є копіями, а не оригіналами документів.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника, вважав оскаржуване судове рішення законним та обґрунтованим і просив залишити його без змін.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах вимог, викладених у касаційних скаргах.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин, і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Тобто касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки такі обставини, що були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій, перегляду відповідно до вимог ст. 438 КПК України у касаційному порядку не підлягають.
При касаційному розгляді кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом.
Як видно з матеріалів кримінального провадження та змісту оскаржуваних судових рішень, місцевий суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у злісному ухиленню від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання дітей на підставі глибокого та детального аналізу сукупності доказів у провадженні з точки зору їх належності, допустимості, логічності та взаємозв`язку.
Так, у ході судового провадження засуджений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 164 КК України, визнав повністю.
При цьому місцевий суд проаналізував і належним чином оцінив показання потерпілої ОСОБА_2 .
Показання вказаної особи місцевий суд правильно визнав об`єктивними й обґрунтовано поклав їх в основу свого рішення, оскільки вони підтверджуються даними, що містяться у рішенні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 лютого 2016 року (справа № 235/772/16-ц; провадження № 2\235\628\16) про зобов`язання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо сплати аліментів на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 ), постанові Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 31 липня 2019 року (визнання винним ОСОБА_1 за ст. 183-1 КУпАП за несплату аліментів на утримання дітей до покарання у виді виконання суспільно корисних робіт на строк 120 годин), попередженнях державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного управління Міністерства юстиції від 10 вересня 2019 року, 15 січня 2020 року та 24 лютого 2020 року про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, а також даними, що містяться у довідці-розрахунку, виданої Покровським міськрайонним відділом державної виконавчої служби від 24 лютого 2020 року № 15.18-15445 (заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, за період часу з 19 вересня 2019 року по 24 лютого 2020 року складає 25 555,45 грн).