ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2021 року
м. Київ
справа № 140/10203/20
адміністративне провадження № К/9901/452/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Волинській області
на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року (головуючий суддя - Лозовський О.А.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року (колегія суддів: головуючий суддя - Бруновська Н.В., судді - Глушко І.В., Матковська З.М.)
у справі №140/10203/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак"
до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області
про визнання дій протиправними,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак" (далі - позивач, Товариство, ТОВ "Волиньтабак") звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Волинській області) про визнання дій протиправними.
14 липня 2020 року позивач подав заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, в якій просив суд забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02 липня 2020 року №51151 про відповідність/невідповідність ТОВ "Волиньтабак" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника та внесення до Журналу ризикових платників.
На обґрунтування вимог заяви зазначив, що включення позивача до переліку ризикових платників податків призвело до зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та неможливості подальшої їх реєстрації Товариством. За цих обставин, контрагенти позивача не купують у нього товар, останній не отримує прибутку, не має коштів для виплати заробітної плати працівникам, сплати обов`язкових платежів до бюджету та податків. Також платник зазначає, що зупинення реєстрації податкових накладних призводить до погіршення його ділової репутації, можливого розірвання відносин з контрагентами та може призвести до банкрутства ТОВ "Волиньтабак".
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від жовтня 2020 року, заяву ТОВ "ВОЛИНЬТАБАК" про забезпечення позову задоволено, зупинено дію рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02 липня 2020 року №51151 про відповідність Товариства пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість та внесення до Журналу ризикових платників.
Рішення судів попередніх інстанцій вмотивовані тим, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень. Суди дійшли висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних призводить до негативних наслідків для Товариства, зокрема, неможливості здійснення платником господарської діяльності, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, погіршення ділової репутації ТОВ "Волиньтабак" та покладення на позивача додаткового обов`язку щодо подання документів. Вказали, що забезпечення позову на час судового розгляду справи надасть позивачу можливість здійснювати господарську діяльність та реєструвати податкові накладні до остаточного вирішення цього спору.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив їх скасувати.
На переконання скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідач наголосив на тому, що зупинення реєстрації податкової накладної не є рішенням про відмову у її реєстрації.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову (частина шоста статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, спрямовані на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.