Постанова
Іменем України
11 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 740/1193/20
Провадження № 51 - 6061 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Єременка М.В.,
захисника засудженого ОСОБА_1 адвоката Івашка В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020270180000057 від 11 січня 2020 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червона Мотовилівка Фастівського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до вимог ст. 89 КК України такого, що не має судимостей,
за ст. 15 ч. 2, ст. 186 ч. 3, ст. 348 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Івашка В.В. на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 11 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 травня 2020 року ОСОБА_1 засуджено:
- за ст. 15 ч. 2, ст. 186 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- за ст. 348 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 вказано рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 11 січня 2020 року.
На підставі ст. 72 ч. 5 КК України ОСОБА_1 зараховано у строк призначеного покарання строк його попереднього ув`язнення з 11 січня 2020 року по 19 травня 2020 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати пов`язані з залученням експерта в розмірі 23 580 гривень 68 копійки.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь комунального некомерційного підприємства "Ніжинська центральна міська лікарня ім. Миколи Галицького" 14 933 гривні 77 копійок в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 від злочину.
Скасовано арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду від 12 січня 2020 року.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.
Так, ОСОБА_1 11 січня 2020 року близько 10 год. 48 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, у невстановлений спосіб проник на огороджену територію господарства за адресою: АДРЕСА_2, де в подальшому, розбивши вікно, проник через нього до кімнати житлового будинку, що належить ОСОБА_3, звідки таємно викрав набір ключів Дніпро-М 6-22 мм на 8 позицій, без двох ключів, вартістю 229,47 грн.
Під час перебування ОСОБА_4 на території вказаного господарства, його дії були помічені ОСОБА_3, усвідомлюючи це, проте ігноруючи, ОСОБА_1 з метою доведення злочину до кінця, тобто відкритого заволодіння чужим майном, направився до огорожі вищевказаного господарства та сховався за туалетом, де і був затриманий співробітниками поліції, не довівши злочин до кінця з причин, які не залежали від його волі, виконавши при цьому усі дії, які вважав необхідними для його завершення.
11 січня 2020 року о 10 год. 55 хв. за повідомленням на пульт централізованого спостереження УПО в Чернігівській області про спрацювання охоронної сигналізації в будинку за адресою: АДРЕСА_2, до вказаного господарства, діючи відповідно до ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" та Інструкції про організацію службової діяльності органів поліції охорони під час виконання заходів з фізичної охорони об`єктів, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 №577, прибула група реагування Ніжинського МВ УПО в Чернігівській області у складі поліцейського групи реагування Ніжинського МВ УПО в Чернігівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_2 (жетон №0033442) та поліцейського-водія групи реагування Ніжинського МВ УПО в Чернігівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_5 (жетон №0033434), які перебували у форменому одязі.
Помітивши на території господарства за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1, який на той час перебував між огорожею та туалетом, поліцейський групи реагування Ніжинського МВ УПО в Чернігівській області старший сержант поліції ОСОБА_2 та поліцейський-водій групи реагування Ніжинського МВ УПО в Чернігівській області старший сержант поліції ОСОБА_5, підійшли до нього. Після цього ОСОБА_2 представився та повідомив, що він є працівником поліції та перебуває при виконанні службових обов`язків, після чого пред`явив ОСОБА_1 вимогу підійти до них, на що той не відреагував. З метою припинення протиправних дій правопорушника, що виразилися у відкритому заволодінні чужим майном, його затримання та доставлення до правоохоронного органу, поліцейський групи реагування Ніжинського МВ УПО в Чернігівській області старший сержант поліції ОСОБА_2 наблизився до ОСОБА_1 .
Не бажаючи підкоритись законним вимогам співробітників поліції, ОСОБА_1 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, розуміючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є працівниками правоохоронного органу і знаходяться при виконанні своїх службових обов`язків, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння смерті працівнику правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, ножом, який мав при собі, умисно наніс ОСОБА_2 один удар в область черевної порожнини зліва під бронежилет, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини в лівому підребер`ї з пошкодженням великого сальника га товстою кишківника, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, в тому числі у мить свого спричинення, після чого, продовжуючи свої дії спрямовані на заподіяння смерті ОСОБА_2, ОСОБА_1 зробив спробу нанести ще один удар ножом в голову потерпілому, але свої дії не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки його рука була заблокована ОСОБА_5 .
З метою припинення протиправних дій ОСОБА_1, що виразилися у замаху на вбивство працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків та його затримання, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 відповідно до ст.ст. 44, 45 Закону України "Про Національну поліцію", застосовуючи до ОСОБА_1 фізичну силу, вибили у нього з руки ножа та застосували спеціальний засіб - кайданки.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 травня 2020 року в порядку ст. 379 КПК України виправлено описки у тексті вироку Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 .
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 11 вересня 2020 року апеляційну скаргу захисника Івашка В.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка їх подала
У касаційній скарзі захисник Івашко В.В. просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційним судом не встановлено дійсну спрямованість умислу дій ОСОБА_1, внаслідок чого неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, помилково погоджено з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ст. 15 ч. 2, ст. 186 ч. 3, ст. 348 КК України, за якими його визнано винуватим та засуджено вироком суду першої інстанції. Вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад інших злочинів, а саме - ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України, оскільки у нього був відсутній умисел на відкрите заволодіння майном і свої дії він розпочинав таємно та ст. 345 ч. 3 КК України, оскільки умислу на вбивство працівника правоохоронного органу у ОСОБА_1 не було та він наніс йому лише один удар ножом в область черевної порожнини.
Заперечень на касаційну скаргу захисника Івашка В.В. від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Івашко В.В. у судовому засіданні висловив доводи на підтримання своєї касаційної скарги і просив її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу захисника необґрунтованою та просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
Суд апеляційної інстанції залишаючи апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Івашка В.В. без задоволення належним чином врахував критерії для розмежування дій особи за ст. 348 КК України та ст. 345 ч. 3 КК України, а також для кваліфікації злочинів, передбачених ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України та ст. 15 ч. 2, ст. 186 ч. 3 КК України і прийняте рішення належним чином мотивував.
Вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку охоплюється складом злочину, передбаченого ст. 348 КК України.