Постанова
іменем України
15 березня 2021 року
м. Київ
справа № 1/1312/382/12
провадження № 51-1205ск21
Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Єремейчук С. В., розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Бенцарука Романа Андрійовича на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1,
встановив:
У касаційній скарзі захисника порушується питання про перевірку вказаного судового рішення в касаційному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 387 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року(далі - КПК 1960 року) зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст. 350 цього Кодексу.
Проте наведених вимог процесуального закону захисником не дотримано.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року ускарзі має бути зазначений вирок, ухвала чи постанова, на які вона подається, і назва суду, який їх постановив, однак захисником у вступній частині касаційної скарги не вказано на яке саме рішення ним подано касаційну скаргу.
Як визначено п. 4 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року касаційна скарга повинна містити вказівку на те, в чому полягає незаконність судового рішення та доводи на її обґрунтування.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року підставами для скасування оскаржуваного рішення касаційним судом є: істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону; неправильне застосування кримінального закону; невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність підстав для скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370 - 372 КПК 1960 року.
Однак, всупереч наведеним положенням процесуального закону, захисник у касаційній скарзі не покликається на порушення вимог закону, передбачених ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року та не конкретизує яких саме порушень допустився суд апеляційної інстанції, розглядаючи кримінальну справу щодо ОСОБА_1, та не обґрунтовує у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановленого рішення, і чому ці порушення слід відносити до підстав для скасування касаційним судом оскаржуваного рішення, відповідно до норм вказаної статті.