Постанова
Іменем України
03 березня 2021 року
м. Київ
справа № 212/9737/15-ц
провадження № 61-20878св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державний професійно-технічний навчальний заклад "Криворізького центру професійної освіти" Міносвіти і науки України, Міністерства освіти і науки України, ОСОБА_2, Рукавішнікова Ольга Володимирівна - голова комісії з припинення або ліквідатора Державного професійно-технічного навчального закладу "Криворізького центру професійної освіти" Міністерства освіти і науки України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу Рукавішнікової Ольги Володимирівни - голови комісії з припинення або ліквідатора державного професійно-технічного навчального закладу "Криворізького центру професійної освіти" Міністерства освіти і науки України на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 травня 2017 року у складі судді
Ваврушак Н. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного професійно-технічного навчального закладу "Криворізького центру професійної освіти" (далі - ДПТНЗ "Криворізький ЦПО"), Міністерства освіти і науки України (далі - Міносвіти України), ОСОБА_2, Рукавішнікової О. В. - голови комісії з припинення або ліквідатора ДПТНЗ "Криворізький ЦПО" Міносвіти України, у якому з урахуванням уточнень, просила скасувати наказ від 26 жовтня 2015 року про її звільнення, поновити її на посаді вихователя в ДПТНЗ "Криворізький ЦПО", стягнути солідарно з ДПТНЗ "Криворізький ЦПО" та Міносвіти і науки України середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 листопада 2015 року по 12 січня 2017 року в сумі
1 000 757,25 грн, а також стягнути солідарно з ДПТНЗ "Криворізький ЦПО" та ОСОБА_2 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що з 24 січня 2008 року ОСОБА_1 працювала в ДПТНЗ "Криворізький ЦПО" на посаді вихователя.Наказом голови ліквідаційної комісії з припинення діяльності ДПТНЗ "Криворізький ЦПО" Рукавішнікової О. В . 26 жовтня 2015 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади у зв`язку з реорганізацією підприємства за пунктом 1 статті 40 КЗпП України. ОСОБА_1 своє звільнення вважає незаконним, оскільки воно проведено з порушенням встановленої законодавством процедури, зокрема, звільнено без попередньої згоди профспілки, без врахування переважного права на залишення на роботі, як працівника з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці та не запропоновано наявні вакантні посади.
Позивач також зазначила, що наказ від 26 жовтня 2015 року не містить саме її прізвища на звільнення та підписано Рукавішніковою О. В., яка не має жодних повноважень на видання та підписання такого наказу, як голова ліквідаційної комісії з припинення або ліквідатор ДПТНЗ "Криворізький ЦПО".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 травня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ ДПТНЗ "Криворізького ЦПО"
від 26 жовтня 2015 року про звільнення.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді вихователя ДПТНЗ "Криворізького ЦПО"
з 04 листопада 2015 року.
Стягнуто з ДПТНЗ "Криворізького ЦПО" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 46 513 грн та 4 600 грн на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ДПТНЗ "Криворізького ЦПО" в дохід держави судовий збір в сумі 952,33 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді вихователя ДПТНЗ "Криворізького ЦПО" з 04 листопада 2015 року та стягнення середньомісячного заробітку за 1 місяць допущено до негайного виконання.
Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю порушення відповідачем положень пункту 1 статті 40 КЗпП України та відсутністю підстав для звільнення позивача, оскільки доказів з приводу того, що у ДПТНЗ "Криворізький ЦПО" відбулися зміни в організації праці, скорочення чисельності або штату працівників, суду не надано. Крім того, звільняючи позивача, відповідач не дотримався положень статті 49-2 КЗпП України.
Короткий зміст судових рішень апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 липня
2018 року рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 травня 2017 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ДПТНЗ "Криворізький ЦПО" скасовано, у цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні вимог відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що проведення змін в організації виробництва і праці підприємства зі скороченням працівників ДПТНЗ "Криворізький ЦПО" відбулось у зв`язку із припиненням юридичної особи, а відтак, ДПТНЗ "Криворізький ЦПО" було дотримано порядок звільнення позивача ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Постановою Верховного Суду від 27 березня 2019 року постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що апеляційний суд не звернув уваги на наявність правонаступника ДПТНЗ "Криворізький ЦПО" - Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців, у повній мірі не з`ясував дійсну правову підставу звільнення ОСОБА_1, не перевірив дотримання власником підприємства частини другої статті 40 КЗпП України про вжиття заходів для переведення працівника на іншу посаду з урахуванням спеціальності, кваліфікації, досвіду трудової діяльності та стану здоров?я працівника. Не перевірив дотримання переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці. Штатний розпис правонаступника ДПТНЗ "Криворізький ЦПО" судом не досліджувався. Крім того, повідомлення про вивільнення працівників з роботи оформлене загальним списком працівників, на які суд апеляційної інстанції посилається в своєму судовому рішенні, не є належним доказом персонально попередження працівника.
Останньою постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня
2019 року апеляційну скаргу голови ліквідаційної комісії з припинення або ліквідатора ДПТНЗ "Криворізький ЦПО" Рукавішнікової О. В. залишено без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 травня 2017 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції повно та об`єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази та обґрунтовано вважав, що наявні підстави для часткового задоволення позову, оскільки звільнення позивача відбулося з порушенням вимог чинного трудового законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі голова ліквідаційної комісії з припинення або ліквідатора ДПТНЗ "Криворізький ЦПО" Рукавішнікова О. В. просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що штатний розпис правонаступника ДПТНЗ "Криворізький ЦПО" - Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців на момент звільнення позивача затверджено не було. Персональне попередження про звільнення позивач відмовилася отримувати, що зафіксовано актом
від 04 вересня 2015 року. Крім того, ліквідаційною комісією було здійснено колективне повідомлення працівників про майбутнє вивільнення під загальний список, де позивач також відмовилася ставити підпис. Наказом Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців було створено комісію для надання переважного права на залишення на роботі працівників ДПТНЗ "Криворізький ЦПО", однак позивач не з`явилась до комісії з метою працевлаштування, отже не скористалася своїм правом залишення на роботі.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 23 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 24 січня 2008 року позивач ОСОБА_1 працювала на посаді вихователя у Професійно-технічному училищі № 86, яке було перейменоване на ДПТНЗ "Криворізький ЦПО".
Наказом Міносвіти і науки України від 24 липня 2015 року "Про оптимізацію мережі професійно-технічних навчальних закладів Дніпропетровської області, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки" наказано, у пункті 1 реорганізувати юридичні особи - ДПТНЗ "Криворізький ЦПО" шляхом приєднання до Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців, у пункті 2 установлено, що Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців є правонаступником всього майна, прав і обов`язків ДПТНЗ "Криворізький ЦПО".
На виконання вказаного наказу Департаментом освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації, створено комісію з припинення діяльності ДПТНЗ "Криворізький ЦПО" шляхом реорганізації (приєднання) до Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців, у складі: ОСОБА_2 - заступник директора з навчально-виробничої роботи Центру, голова комісії,
ОСОБА_4 - директор закладу, що реорганізується.
Пунктом 6.3 наказу встановлено, що голова комісії з припинення у випадку змін в організації праці, в установленому законодавством порядку має попередити працівників про їх наступне вивільнення або про зміну істотних умов праці.
Відповідно до наказу Департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 10 вересня 2015 року "Про внесення змін до наказу департаменту освіти і науки облдержадміністрації
від 01 вересня 2015 року" Рукавішнікова О. В. призначена головою комісії з припинення діяльності державного професійно-технічного закладу.
За наказом голови ліквідаційної комісії з припинення діяльності
ДПТНЗ "Криворізький ЦПО" Рукавішнікової О. В. від 26 жовтня 2015 року "Про звільнення працівників" відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України в зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці на підставі наказу Департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 01 вересня 2015 року "Про створення комісії з припинення діяльності ДПТНЗ "Криворізький ЦПО" вирішено звільнити працівників навчального закладу з 04 листопада 2015 року згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку, передбаченої статтею 44 КЗпП України.
У матеріалах справи міститься список осіб, яких попереджено про вивільнення у зв`язку з припиненням юридичної особи ДПТНЗ "Криворізький ЦПО", однак відповідно до акту від 04 вересня 2015 року "Про відмову працівника підписати повідомлення", ОСОБА_1 відмовилася від підпису про вивільнення (а. с. 41-43 т. 1).
04 листопада 2015 року ОСОБА_1 звільнена з посади у зв`язку з реорганізацією підприємства за пунктом 1 статті 40 КЗпП України на підставі наказу від 26 жовтня 2015 року.
У пункті 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 24 липня
2015 року "Про оптимізацію мережі професійно-технічних навчальних закладів Дніпропетровської області, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки" установлено, що Міжрегіональний центр професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців є правонаступником всього майна, прав і обов`язків ДПТНЗ "Криворізький ЦПО".
Відповідно до штатного розпису, станом на 01 січня 2015 року у Міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців було три посади вихователя (а. с. 164-166 т. 1).
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Щодо поновлення на роботі
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 КЗпП Україниправовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Положеннями частини четвертої статті 36 КЗпП України встановлено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП Українитрудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Визначення юридичної особи, поняття ліквідації юридичної особи та порядок її ліквідації міститься в статтях 80, 104, 110, 111 ЦК України, статтях 62-66, 79-92 ГК України.
Підприємство може складатися з виробничих або функціональних структурних підрозділів (виробництв, відділень, цехів, управлінь, бюро, служб тощо) та створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи.
За таких обставин підставою для розірвання з працівником трудового договору у зв`язку з ліквідацією підприємства, установи, організації згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України може бути саме ліквідація підприємства, установи, організації як юридичної особи.
Виходячи з аналізу змісту норм статей 104, 105, 110 ЦК України ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов`язків до інших осіб.
Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам-правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (статті 104-109 ЦК України).
У розумінні зазначених норм закону приєднання - це така форма реорганізації, при якій одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, що продовжує існувати й далі, але в більшому масштабі. Приєднувана ж організація припиняє свою діяльність як самостійна юридична особа. У разі приєднання на підставі передавального (а не ліквідаційного) акта орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, виключає юридичну особу, яка припинила діяльність, з державного реєстру.
Розглядаючи трудові спори, пов`язані із звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача були зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Положеннями частини другої статті 40 КЗпП Українивизначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Відповідно до статті 492 КЗпП Українипро наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників (статті 49-2 КЗпП України).