Постанова
Іменем України
03 березня 2021 року
м. Київ
справа № 404/4279/17
провадження № 61-5002св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - служба у справах дітей виконавчого комітету міської ради
м. Кропивницького,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 06 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Карпенка О. Л.,
Єгорової С. М., Кіселика С. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Позовну заяву мотивовано тим, що сторони у справі є батьками малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Починаючи з 2014 року відповідач проживає окремо від дитини, обов`язків, які покладені законом на батьків, не виконує, а також не бере будь-якої участі у вихованні та житті сина. Зазначав, що всі питання щодо виховання дитини вирішуються ним самостійно, без участі та підтримки відповідача, а дитина перебуває на повному його утриманні. Відповідач ніяким чином не піклується про сина, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться його успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не спілкується з дитиною, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу та не створює умов для отримання ним освіти.
Крім того, позивач зазначав, що ОСОБА_2 свідомо не бажає брати участь у вихованні дитини, виявляти турботу щодо неї, оскільки перешкод чи заборони щодо побачень з дитиною відповідачеві ніхто не чинить.
З огляду на викладене, позивач просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 грудня
2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про дитину, не бере участі у її вихованні та матеріальному забезпеченні, не цікавиться станом здоров`я та розвитком дитини, тобто фактично самоусунулася від виконання батьківських обов`язків.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 06 лютого 2020 року рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 грудня
2018 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позбавлення батьківських прав стосовно малолітньої дитини є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують свої батьківські обов`язки, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено. Позивач не надав належних та допустимих доказів винної поведінки відповідача щодо свідомого нехтування нею своїми обов`язками та ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що матеріали справи містять достатньо доказів, які підтверджують ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, відповідач не цікавиться життям власної дитини, не проявляє інтересу до неї, не бере участь у її вихованні.
Відзив на касаційну скаргу
У квітні 2020 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень.
У травні 2020 року від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, мотивована незгодою з доводами відзиву.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 23 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2011 року.
У період перебування сторін у шлюбі у них народився син - ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області
від 04 липня 2011 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі ј частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 лютого 2011 року.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 березня
2016 року визначено місце проживання малолітнього сина ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_1, який зареєстрований та припинено стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2011 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі
ј частин з усіх видів її заробітку /доходів/, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 27 жовтня 2015 року і продовжуючи до повноліття, тобто до
ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з довідкою від 02 червня 2017 року № 136, виданою комунальним закладом "Навчально-виховного об`єднання № 32 "Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, позашкільний центр "Школа мистецтв" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області", ОСОБА_4 навчається в зазначеному навчальному закладі. Мати ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не бере належної участі у вихованні сина, протягом навчання сина в цьому навчальному закладі не відвідувала батьківських зборів, взагалі життям, навчанням сина не цікавиться.
Відповідно до довідки Кіровоградської дитячої міської лікарні від 01 вересня 2016 року № 352 ОСОБА_4 у період із 12 по 30 серпня 2016 року знаходився на стаціонарному лікуванні в педіатричному відділенні вказаної лікарні, при цьому догляд дитина отримувала від батька - ОСОБА_1, бабусі - ОСОБА_5 та дідуся - ОСОБА_6 .
Із характеристики, виданої Кіровоградською обласною асоціацією кіокушинкай карате, вбачається, що ОСОБА_4 займається тренуваннями в секції "кіокушинкай карате".
Згідно з довідкою комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 61 "Гніздечко" комбінованого типу Кіровоградської міської ради" від 09 жовтня 2017 року №11, мати ОСОБА_4 -
ОСОБА_2 за час перебування дитини у дошкільному закладі не брала участі у вихованні дитини, не приводила і не забирала сина із закладу.
Як вбачається з довідок Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницького Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 07 червня 2017 року №№ 842, 843 відповідач не сплачує аліменти на утримання сина, які стягнуті з неї судовим рішенням.
За висновком органу опіки та піклування Кіровоградської міської ради від 14 липня 2017 року № 3838/49-05-24, з урахуванням рішення комісії з питань захисту прав дитини від 05 липня 2017 року, визначено за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з вказаного висновку, працівниками служби у справах дітей проводилася бесіда із малолітнім ОСОБА_4, який повідомив, що вважає своєю сім`єю батька, дідуся та бабусю, а свою матір не бачив декілька років і яка про нього не піклується, не приходить до школи, не вітає з днем народження.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 зверталася до служби у справах дітей Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради із заявою про визначення їй порядку для її участі у вихованні та спілкуванні із малолітнім сином ОСОБА_4, але на засіданні комісії вона просила залишити подану нею заяву без розгляду.
За заявою відповідача проводилася перевірка по факту того, що батьки позивача (дід та баба ОСОБА_4 ) чинять їй перешкоди у спілкуванні із сином та було встановлено, що протягом 2016-2018 роки ОСОБА_2 не виявляла бажання спілкуватися із сином і роз`яснено, що дане питання відноситься до цивільно-правових відносин.
З листа Кропивницького відділу поліції ГУНП у Кіровоградській області від 07 березня 2018 року № Аз-39/117-18 вбачається, що до пред`явлення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав остання тричі (02 та 04 березня 2016 року і 01 червня 2017 року) зверталася до поліції зі скаргами на те, що ОСОБА_1, а також його батьки -
ОСОБА_6 і ОСОБА_5 створюють їй перешкоди у побаченнях з сином ОСОБА_4, налаштовують дитину проти неї, утримують дитину в себе
(а. с. 80 т. 1). З аналогічною за змістом скаргою ОСОБА_2 зверталася до поліції 04 липня 2018 року, що підтверджується довідкою (а. с. 123 т. 1), а також до Кіровоградської місцевої прокуратури (а. с. 147 т. 1).
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сімʼя, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини
від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.