ПОСТАНОВА
Іменем України
12 березня 2021 року
Київ
справа №810/3567/18
адміністративне провадження №К/9901/262/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу № 810/3567/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРА" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС, який є правонаступником Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2018 року (суддя - Лисенко В. І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року (головуючий суддя - Пилипенко О. Є., судді: Глущенко Я. Б., Черпіцька Л. Т.),
ВСТАНОВИВ:
У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРА" (далі - позивач, ТОВ "ФОРА") звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, правонаступником якого є Офіс великих платників податків ДПС (далі - відповідач, Офіс ВПП ДПС), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 2 липня 2018 року:
- № 0007591406, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 12493548,00 грн;
- № 0007601406, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 62002855,00 грн.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за наслідками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов помилкового висновку про наявність в діяльності позивача порушень податкового законодавства, відтак, відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень. Також, позивач зазначив, що висновки контролюючого органу щодо нереального характеру господарських операцій позивача із контрагентом ТОВ "ЄВРО-ЗАХІД" спростовуються належним чином оформленими первинними документами.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 5 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року, позов задовольнив.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.
Офісом ВПП ДФС було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ФОРА" з питань дотримання вимог здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків і зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2014 року по 30 вересня 2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2014 року по 30 вересня 2017 року.
За результатами перевірки складено Акт від 20 березня 2018 року №525/28-10-14-06/32294897, яким встановлено порушення позивачем (т. 2 а.с. 1-148):
1) підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, з урахуванням пункту 138.2, пункту 138.4, статті 138, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України;
2) пункту 185 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.1 Податкового кодексу України.
На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 24 квітня 2018 року:
- №0005931406, яким збільшено суми грошового зобов`язання з ПДВ на 33895888,50 грн;
- №005941406, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 87981423,00 грн;
- №0005951406, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 63896298,00 грн.
Не погодившись із переліченими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ "ФОРА" оскаржило їх в адміністративному порядку, звернувшись до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) зі скаргою від 11 травня 2018 року №135 (т.3 а.с.31-37).
Розглянувши вказану скаргу, ДФС України прийняло рішення від 23 червня 2018 року №21422/6/99-99-11-01-02-25, яким скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 24 квітня 2018 року №0005931406, №005941406, №0005951406 у частині не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ "Поділляагробуд", ТОВ "Дарія-Україна", ТОВ "Мінт 101" та у частині збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму витрат з нарахування роялті на користь ПАТ "ЗНВКІФ "БЕНЕФІТ" і у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін (т. 3 а. с. 39-47).
У подальшому, з урахуванням рішення ДФС України, Офісом ВПП ДФС винесено податкові повідомлення - рішення від 2 липня 2018 року:
- №0007591406 форми "Р", яким збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 12493548,00 грн (т. 3 а. с. 48);
- №0007601406 форми "П", яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 62002855,00 грн (т. 3 а. с. 50).
За встановленими судами обставинами, які не заперечуються Офісом ВПП ДПС у касаційній скарзі, санкції, застосовані вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ґрунтуються на висновках посадових осіб контролюючого органу про неможливість існування господарських відносин між позивачем та ТОВ "ЄВРО-ЗАХІД", оскільки наявна податкова інформація дає підстави вважати, що ТОВ "ЄВРО-ЗАХІД" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних із наданням податкової вигоди третім особам, з метою штучного формування витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість, які не мають реального товарного характеру.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на отриманій від Головного управління ДФС у м. Києві податковій інформації, на підставі якої зробив висновок про відсутність реальності вчинення господарських операцій ТОВ "ЄВРО-ЗАХІД", оскільки у такого контрагента відсутні законні джерела походження товару.
Проте, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, які також були у розпорядженні посадових осіб при проведенні перевірки, суди дійшли висновку, що такі містять усі обов`язкові для первинних документів реквізити та відповідають законодавчо визначеним вимогам. Недоліки первинних документів, про які зазначав відповідач, не є такими, що свідчать про нереальність господарських операцій, а відтак не доводять протиправність формування позивачем даних бухгалтерського і податкового обліку.
Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, Офіс ВПП ДПС подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в позові.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що Офісом було досліджено всю наявну інформацію щодо ТОВ "ЄВРО-ЗАХІД" і встановлено неможливість виконання ним зобов`язань за договором, укладеним з позивачем. Крім того, за результатами аналізу відповіді, наданої Державним підприємством "Держреєстри України" на запит Офісу ВПП ДФС щодо інформації з основного реєстру та реєстру зернового складу по ТОВ "ЄВРО-ЗАХІД" за період грудень 2015 - червень 2016 роки, встановлено, що місце зберігання не відповідає пункту навантаження автомобільного та залізничного транспорту.
Крім того, скаржник зазначає, що згідно з інформацією у кримінальному провадженні №12016100000000779 від 3 червня 2016 року ТОВ "ЄВРО-ЗАХІД" було створено організованою злочинною групою та за допомогою ще ряда фіктивних підприємств здійснювало оформлення безготівкових операцій щодо закупівлі товарів з агропромислового сектору з метою формування податкового кредиту для підприємств реального сектору економіки, а саме ТОВ "ФОРА" (код ЄДРПОУ 32294897). Під час обшуку приміщення - офісного центру " Менора " за адресою м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, 4/26, вилучено печатки компаній, зокрема і ТОВ "ЄВРО-ЗАХІД" (код ЄДРПОУ 31575761), а також печатки інших фіктивних підприємств, які формували незаконний податковий кредит для ТОВ "ЄВРО-ЗАХІД".
Офіс ВПП ДПС зазначає, що документи, надані позивачем під час перевірки містили недоліки, які не давали можливості встановити перевізників продукції, а також походження та якість зернових, зазначених у виписаних податкових накладних.
За таких обставин, Офіс ВПП ДПС вважає, що позивачем придбано товар невідомого походження, відсутня інформація про власні чи орендовані контрагентами-постачальниками основні фонди (трудові ресурси, виробничі потужності), транспортні засоби, необхідні для перевезення товару, наявні власні чи орендовані складські приміщення, необхідні для зберігання товарно-матеріальних цінностей. Також не підтверджено придбання товару, реалізованого контрагентами на адресу позивача по ланцюгу його постачання.
Зазначені обставини з урахування опрацювання зібраної податкової інформації під час проведення перевірки позивача, на переконання Офісу ВПП ДПС, свідчать про відсутність матеріально-технічної і технологічної можливості здійснення виробництва, перевезення, тимчасового зберігання відповідних обсягів товару, відсутність даних, що підтверджували б придбання послуг з транспортування, незначну кількість працівників з урахуванням специфіки конкретної операції, яка характеризується своєрідними фізичними властивостями товарів, операції, не підтвердження факту виробництва, отримання зазначених товарів контрагентом постачальником. Відтак, висновок про нереальність здійснення господарських операцій між ТОВ "ФОРА" та ТОВ "ЄВРО-ЗАХІД" є обґрунтованим.
ТОВ "ФОРА" подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Ухвалою від 22 січня 2020 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби реорганізовано шляхом приєднання до Офісу великих платників податків ДПС, у зв`язку з чим наявні підстави, передбачені статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для заміни сторони у справі, замінивши відповідача Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби його правонаступником Офісом великих платників податків ДПС.
Касаційна скарга розглядається відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 8 лютого 2020 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин першої - другої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з вимогами статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Отже, наведеними нормами передбачено обов`язок платника податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, крім того, надавати посадовим особам контролюючого органу документи, необхідні для проведення контролюючим органом перевірки, крім випадків їх виїмки або іншого вилучення правоохоронними органами.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій). Згідно з пунктом 5 Положення дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 лютого 2013 року № 73, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).