ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2021 року
м. Київ
справа № 183/882/19 (2-а/183/76/19)
адміністративне провадження № К/9901/15106/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Мартинюк Н.М.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №183/882/19 (2-а/183/76/19)
за позовом ОСОБА_1
до інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Мамедової Єльміри Алгаламівни
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції
про визнання протиправними дій і скасування постанови,
за касаційною скаргою Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року (прийняту у складі: головуючого судді Шлай А.В., суддів Кругового О.О., Прокопчук Т.С.).
І. Історія справи
У лютому 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправними дії інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Головного управління національної поліції у Дніпропетровській області лейтенанта поліції Мамедової Єльміри Алгаламівни при винесенні постанови серії ЕАВ №904788 від 9 лютого 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- скасувати постанову інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Головного управління національної поліції у Дніпропетровській області лейтенанта поліції Мамедової Єльміри Алгаламівни серії ЕАВ №904788 від 9 лютого 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області рішенням від 12 квітня 2019 року позов задовольнив частково.
Скасував постанову інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Головного управління національної поліції у Дніпропетровській області лейтенанта поліції Мамедової Єльміри Алгаламівни серії ЕАВ №904788 від 9 лютого 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП закрив.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Зазначене рішення ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вказане рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області було направлене до Єдиного державного реєстру судових рішень 3 липня 2019 року, оприлюднене 5 липня 2019 року. Крім того, згідно супровідного листа №183/882/19 копію цього рішення направлено скаржнику 1 липня 2019 року (а.с. 36).
Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України оскаржило указане рішення в апеляційному порядку шляхом подання 11 березня 2020 року апеляційної скарги до суду першої інстанції. В своїй скарзі просило поновити строк на апеляційне оскарження, вказавши, що повний текст оскаржуваного рішення Управління отримало лише 2 березня 2020 року, тоді як апеляційна скарга до відділення поштового зв`язку подана 11 березня 2020 року. Тобто апеляційну скаргу третя особа подала у десятиденний строк з моменту отримання Управлінням копії рішення від 12 квітня 2019 року.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31 березня 2020 року апеляційну скаргу третьої особи залишив без руху. В цій ухвалі суд встановив, що в апеляційній скарзі Управління заявило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Однак, розглянувши доводи скаржника щодо поновлення строків суд зазначив, що норми статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") є спеціальними відносно статті 295 КАС України, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення. Разом з тим, відлік строку на апеляційне оскарження судового рішення з дати отримання особою рішення суду для термінових справ нормами КАС України не передбачений. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що з огляду на тривалий строк, який минув з дня ухвалення судом першої інстанції оскарженого рішення до дня подання апеляційної скарги скаржником, наведені скаржником підстави не можуть вважатись поважними для поновлення строку на апеляційне оскарження.
В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд апеляційної інстанції запропонував апелянту протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2019 року у справі №183/882/19 (2-а/183/76/19), в якій зазначити (поважні) підстави для поновлення строку.
Як зазначив суд апеляційної інстанції, 16 квітня 2020 року до суду надійшла заява в якості усунення недоліків апеляційної скарги, в якій Управління вказало, що порушення строку звернення з апеляційною скаргою зумовлене пізнім отриманням копії судового рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2019 року, яке Управління отримало засобами поштового зв`язку лише 2 березня 2020 року. Одночасно, апеляційний суд зробив висновок, що Управління не зазначило поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження.
З огляду на це, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23 квітня 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
У касаційній скарзі третя особа просить скасувати цю ухвалу суду апеляційної інстанції й направити справу для продовження розгляду до того ж суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Зокрема, скаржник зазначає, що частина третя статті 298 КАС України (щодо залишення апеляційної скарги без руху і права на звернення із заявою про поновлення строку) не передбачає жодних винятків для можливості застосування статті 286 КАС України (щодо особливостей провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності) при залишенні апеляційної скарги без руху. Вказує, що апеляційна скарга була подана ним з дотриманням вимог статті 295 КАС України, яка передбачає можливість поновлення строку на апеляційне оскарження. До того ж, зазначає, що заяву про поновлення відповідного строку він подав, однак суд у відкритті апеляційного провадження відмовив.
Інші учасники справи відзивів на касаційну скаргу не подали.
Ознайомившись із доводами скаржника, Верховний Суд вважає необхідним задовольнити касаційну скаргу з огляду на таке.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.
Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Разом з тим, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина друга статті 44 КАС України).
Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
Водночас за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом з тим, строк на апеляційне оскарження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, до яких відноситься цей спір, визначений статтею 286 КАС України.
Так, згідно з частиною четвертою статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.