ПОСТАНОВА
Іменем України
12 березня 2021 року
Київ
справа №820/3587/16
адміністративне провадження №К/9901/29117/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 (суддя Панченко О.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 (судді: Бартош Н.С. (головуючий), Курило Л.В., Присяжнюк О.В.) у справі № 820/3587/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВД" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВД" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 11.03.2016 № 0000091403, від 11.03.2016 №0000041409, від 17.06.2016 № 0000731403, від 17.06.2016 № 0000721403.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017, позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення - рішення від 11.03.2016 №0000091403 та №0000041409, від 17.06.2016 №0000731403, №0000721403.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що розбіжність в кількості отриманих комбікормів та сировини для її виготовлення, обумовлена технологічним процесом та використанням додаткових компонентів виробником, крім того контролюючим органом не доведено, що сировина ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", яка використана при виготовленні комбікормів для ТОВ "АГРО-ВД" надана останньому безоплатно. Також суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з придбання товару (зернові) у ТОВ "ПЕГАСАГРОТРЕЙД" та Харківської державної зооветеринарної академії (далі - ХДЗВА), оскільки ТОВ "ПЕГАСАГРОТРЕЙД", є підприємством, що безпосередньо придбало її у сільськогосподарського підприємства - виробника та має право, відповідно до вимог п. 15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, нараховувати ПДВ на її вартість, а ХДЗВА самостійно (безпосередньо) здійснює таку діяльність, а тому отримана в її результаті продукція є сільськогосподарською продукцією власного виробництва.
Щодо застосованої санкції за перевищення ліміту готівки в касі підприємства, суди дійшли висновку, що в акті перевірки від 19.02.2016р. № 62/20-40-14-03-08/38280290 не зазначено в якому саме періоді виявлено понадлімітну готівку в касі (не вказано конкретної дати порушення), не зазначено природу походження цього залишку та термін знаходження його в касі підприємства, а тому застосування штрафних санкцій є безпідставним. Також суди вказали про застосування штрафних (фінансових) санкцій за оскаржуваним рішенням відбулось у березні 2016 року, тобто після спливу встановленого статтею 250 Господарського кодексу України граничного терміну їх застосування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2016, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.
6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 19.02.2016 № 62/20-40-14-03-08/38280290, оформленого за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.08.2012 по 31.12.2014, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог, зокрема:
- п. 44.1 ст. 44, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податок на прибуток в сумі 163 640 грн;
- п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, ст. 200, п. 201.1 ст. 201 п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до заниження податок на додану вартість в сумі 459268,00 грн, завищення в грудні 2014 року від`ємного значення ПДВ, що підлягає віднесенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 41671,00 грн;
- п.2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, перевищення ліміту залишку готівки в касі на суму 2 636,80 грн.
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11.03.2016:
- №0000071403 про збільшення і сплату суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 120 066,25 грн (в тому числі за основним платежем - 96 053,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 24 013,25 грн
- №0000091403 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 41671,00 грн за грудень 2014 року;
- №0000081403 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 574 085,00 грн (в тому числі за основним платежем - 459 268,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 114 817,00 грн);
- №0000041409 про сплату штрафних санкцій в розмірі 5 273,60 грн за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій.
За наслідками адміністративного оскарження позивачем вказаних податкових повідомлень-рішень, рішенням ДФС України від 03.06.2016 №12258/6/99-99-11-01-01-25 скасовано податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області від 11.03.2016 №0000071403, № 0000081403, №0000091403 в частині висновків акта перевірки щодо взаємовідносин з ТОВ "АНТІК-АГРО" та щодо завищення податкового кредиту на 265 911 грн по податковим накладним, які було кваліфіковано перевіркою як такі, що оформлені з порушенням вимог законодавства, та, у відповідній частині, штрафні санкції, та залишено без змін вказані податкові повідомлення-рішення в іншій частині та податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області від 11.03.2016 №0000041409.
В зв`язку із вказаним рішенням ДФС України відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.06.2016:
- № 0000731403 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 170 915 грн (в тому числі за основним платежем - 136 732 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 34 183 грн);
- № 0000721403 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 37 420 грн (в тому числі за основним платежем - 29 936 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 7 484 грн).
Висновки контролюючого органу щодо заниження позивачем податку на прибуток обґрунтовано тим, що згідно договорів, укладених між ТОВ "АГРО-ВД" та ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" на виготовлення комбікормів на давальницьких умовах, кількість сировини, витраченої для виготовлення комбікорму є меншою ніж отримано готової продукції (загальна вартість надлишків становить 163640 грн), а відповідно вартість такої безоплатно отриманої продукції має бути включена до доходів Товариства. Також згідно з висновками акту перевірки, податкові накладі, виписані ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", в яких зазначено лише частину назви послуг "виготовлення" та скорочену марку "пк та кс" без назви товару, що виготовляється є такими, що заповнені з порушенням пп. 198.6 ст. 198, пп. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.
Порушення вимог податкового законодавства в частині правовідносин з ТОВ "ПЕГАСАГРОТРЕЙД" та ХДЗВА відповідач пов`язує з тим, що вказані господарюючі суб`єкти не є сільськогосподарськими виробниками у розумінні ст. 209 Податкового кодексу України з постачання зернових культур товарних позицій 1001-1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00) та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, і при виписці податкових накладних на користь позивача вказаними постачальниками безпідставно була застосована ставка податку на додану вартість 20%, що призвело до завищення податкового кредиту позивачем на суму 136 732 грн.
Судами встановлено, що між що між ТОВ "АГРО-ВД" (замовник) та ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" були укладені договори на виготовлення комбікормів на давальницьких умовах № 0196 від 08.04.2013 та № 004 від 03.01.2014 за умовами яких ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" у встановленому порядку і в узгоджені строки по узгодженій із замовником рецептурі виробляє на давальницьких умовах із сировини замовника та із своєї сировини комбікорми, (в подальшому - продукція) та відпускає їх замовнику, який зобов`язується доставити сировину, сплатити відповідні витрати та вивезти комбікорми.
Згідно п. п. 2.13, 2.1.4, 2.1.5, 4.4.1 вказаних договорів підприємство зобов`язано узгодити із замовником рецепти не менш ніж за 5 робочих днів до виготовлення комбікорму, сплатити всі витрати, пов`язані з виробництвом комбікормів, вартість додаткових компонентів, сировини, яка надається підприємством Замовнику. Вартість додаткових компонентів та сировини узгоджується у рецептах, норма виходу готової продукції складає 99% від маси сировини, розмір сушки, некормових відходів та механічних втрат - 1% від маси сировини (згідно "Правил організації і ведення технологічного процесу виробництва комбікормової продукції"), замовник зобов`язується сплатити протягом 2-х банківських днів всі витрати підприємства, пов`язані з виготовленням комбікормів та вартість сировини підприємства, яка була використана для їх виготовлення (п. 4.4.1.).
Додатковою угодою до договору № 0196 від 08.04.2013 внесено зміни до пп. 2.2.2 договору, згідно яких замовник зобов`язаний сплатити всі витрати, пов`язані з виробництвом комбікормів, вартість додаткових компонентів, сировини, яка надається підприємством замовнику. Вартість додаткових компонентів та сировини включається в загальну вартість виготовлення комбікормів. Кількість сировини підприємства, яка була введена в комбікорми замовника, визначається в "Актах списання сировини в виробництво, приймання здачі готової продукції".
Судами встановлено, що кількість сировини ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", яка була введена в комбікорми замовника (позивача), визначена в "Актах списання сировини в виробництво, приймання здачі готової продукції", що підписані обома сторонами. Факт передачі власної сировини (додаткових компонентів) від ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" до ТОВ "АГРО-ВД", а також її ціна, підтверджується "Актами передачі сировини для виготовлення комбікорму на давальницьких умовах". Вартість сировини ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" включена до складу вартості послуг з переробки давальницької сировини та сплачена ТОВ "АГРО-ВД". Зазначене підтверджується відповідними первинними документами, що наявні в матеріалах справи.
Судами також встановлено, що відповідно до умов договору поставки № 13/04 від 13.04.2013, укладеного між ТОВ "АГРО-ВД" та ТОВ "ПЕГАСАГРОТРЕЙД", останнє гарантує, що на момент укладення договору товар був придбаний безпосередньо у сільськогосподарського підприємства - виробника, який здійснив постачання вирощеного ним товару постачальнику вперше, тобто мало місце перше постачання від сільськогосподарського підприємства. Постачальником на адресу позивача виписано податкові накладні. В свою чергу, ТОВ "ПЕГАСАГРОТРЕЙД" товар, який поставило підприємству позивача, придбало у Фермерського господарства "КЛЕПКИ" та ТОВ "Новоолександрівське" за договорами від 25.02.2013 № 25.02/01 та від 04.03.2013 № 04.03/02 відповідно. При цьому, ФГ "КЛЕПКИ" та ТОВ "Новоолександрівське" виписали на адресу ТОВ "ПЕГАСАГРОТРЕЙД" податкові накладні від 04.04.2013 № 2/2; від 08.04.2013, № 3/2, від 08.04.2013 № 5/2, від 09.04.2013 № 4/2, від 12.04.2013 № 8/2, в графі "порядковий номер" яких зазначено код виду діяльності, що передбачає спеціальний режим оподаткування - 2.
Також встановлено, що між Харківською державною зооветеринарною академією (ХДЗВА) та ТОВ "АГРО-ВД" укладені договори поставки товару: № 28/08 від 28.08.2013, відповідно до якого ХДЗВА зобов`язується передати у власність позивача соняшник та гарантує, що поставка товару є першою від постачальника як сільськогосподарського підприємства-виробника; № 29/07 від 29.07.2013, відповідно до якого ХДЗВА зобов`язується передати у власність позивача ячмінь фуражний, овес фуражний та гарантує, що поставка товару є першою від постачальника як сільськогосподарського підприємства-виробника; № 16/04 від 16.04.2014, відповідно до якого ХДЗВА зобов`язується передати у власність позивача пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник та гарантує, що товар є власністю постачальника.
Згідно Довідки АБ № 716308 з Харківська державна зооветеринарна академія крім основного виду діяльності (вища освіта код КВЕД 85.42), здійснює діяльність пов`язану зі змішаним сільським господарством (код КВЕД 01.50) та вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11). ХДЗВА не є платником фіксованого сільськогосподарського податку, не перебуває на спеціальному режимі оподаткування.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо безпідставності не віднесення позивачем до доходів вартості безоплатно отриманої продукції за договорами про переробку давальницької сировини, безпідставності формування ПДВ за податковими накладними, які виписані з порушеннями (вказано скорочену назву), за податковими накладними, які виписані ТОВ "ПЕГАСАГРОТРЕЙД" та ХДЗВА, що не є сільськогосподарськими виробниками з постачання зернових, технічних культур у розумінні ст. 209 Податкового кодексу України та якими було застосовано ставку податку 20 відсотків - хоча зазначені операції мали пільгу (звільнені від оподаткування).
9. Товариством було надано заперечення на касаційну скаргу контролюючого органу, в якому позивач вказує на безпідставність доводів контролюючого органу та просить залишити касаційну скаргу останнього без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 14.1.235 пункту 14.1 статті 14.
Cільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
10.2. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.3. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.
Об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
10.4. Пункт 135.2 статті 135.
Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
10.5. Підпункт 135.5.4 пункту 135.5 статті 135.
Інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
10.6. Пункт 138.2 статті 138.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
10.7. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
10.8. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.9. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
10.10. Пункт 209.6 статті 206.
Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
10.11. Абзац перший пункту 15 підрозділу 2 розділу XX (в редакції 2013 року).
Тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.
10.12. Абзац перший пункту 15-1 підрозділу 2 розділу XX (в редакції Закону № 1166-VII від 27.03.2014).
Тимчасово до 1 жовтня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.
11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
11.1. Стаття 1.
11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
11.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
11.3. Частина 2 статті 9.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
12. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
12.1. Пункт 2.8.
Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.
За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв`язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку.
Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.
Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.
12.2. Пункти 3.5.
У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред`явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред`являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.