ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2021 року
м. Київ
справа № 640/1612/20
адміністративне провадження № К/9901/23062/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2020 (суддя - Огурцов О. П.) і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2020 (колегія суддів у складі: Горяйнова А. М., Бужак Н. П., Костюк Л. О.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л. О. про визнання протиправною та скасування постанови від 08.01.2020 про стягнення витрат у виконавчому провадженні № 59607875.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що розмір витрат у виконавчому провадженні є завищеним та не підтвердженим документально, оскільки у оскаржуваній постанові відсутній детальний розрахунок здійснених витрат.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 17.06.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного від 21.08.2020, адміністративний позов задовольнив: визнав протиправною та скасував постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л. О. від 08.01.2020 про стягнення з боржника витрат у виконавчому провадженні № 59607875.
Судові рішення мотивовано тим, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами реальність здійснених витрат у спірному виконавчому провадженні та не підтверджено їх розмір, тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що постанова про їх стягнення з боржника є протиправною та підлягає скасуванню.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги аналогічні викладеним у апеляційній скарзі. Крім того, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій було формально процитовано, проте не взято до уваги, правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.03.2019 у справі № 750/6794/17 щодо скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, відповідно до якої належний розрахунок витрат виконавчого провадження не передбачає обов`язку державного або приватного виконавця документально фіксувати здійснення всіх витрат виконавчого провадження та надсилати докази їх здійснення.
Позиція інших учасників справи
Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 29.09.2020 відкрив касаційне провадження за скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л. О. на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2020 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2020.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 10.03.2021 зазначену адміністративну справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л. О. перебуває виконавче провадження № 59607875 щодо примусового виконання виконавчого листа Оболонського районного суду м. Києва від 08.02.2017 № 2/756/3641/16 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал банк" заборгованості.
Постановою приватного виконавця від 08.01.2020 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, з урахуванням постанови від 30.01.2020 про виправлення помилки у процесуальному документі, було встановлено, що у період з 23.07.2019 по 08.01.2020 для організації та проведення виконавчих дій були понесені витрати на: проведення розшуку майна боржника та транспортні витрати під час вчинення заходів примусового стягнення - 11 844 грн 00 коп.; пересилання документів виконавчого провадження - 6183 грн 00 коп.; технічне обслуговування офісної техніки - 2029 грн 00 коп.; виготовлення документів виконавчого провадження - 6155 грн 00 коп.; банківські послуги - 100 грн 00 коп.; послуги АСВП - 69 грн 00 коп. Розмір витрат визначений на підставі документів про закупівлю (придбання) відповідних товарів і послуг та складає 26 380 грн 00 коп.
Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання її протиправною та скасування.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною другою статті 42 Закону України "Про виконавче провадження" витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Частиною третьою статті 42 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
Види та розміри витрат виконавчого провадження затверджені наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 (далі - Наказ № 2830/5), відповідно до розділу І якого до витрат виконавчого провадження належить: 1) виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари; 2) пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв`язку; 3) послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; зберігачів; перекладачів; суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; суб`єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій; 4) послуги поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 5) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 6) послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці; 7) банківські послуги при операціях з іноземною валютою; 8) сплата судового збору; 9) плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України № 1404-VIII "Про виконавче провадження" плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження; 10) інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих дій.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ вказаного Наказу приватний виконавець визначає розмір витрат виконавчого провадження на підставі документів про закупівлю (придбання) відповідних товарів і послуг.
Приписами пунктів 1 та 2 розділу VI "Фінансування виконавчого провадження" Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, передбачено, що фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону України "Про виконавче провадження". Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу). Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)). До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.