ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2021 року
м. Київ
справа № 553/586/19
адміністративне провадження № К/9901/5311/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Мартинюк Н.М.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №553/586/19
за позовом ОСОБА_1
до інспектора 1 роти 1 батальйону патрульної поліції у місті Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Кияниці Олега Олександровича
про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі незаконною, скасування постанови,
за касаційною скаргою інспектора 1 роти 1 батальйону патрульної поліції у місті Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Кияниці Олега Олександровича
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2020 року (прийняту у складі: головуючого судді Старостіна В.В., суддів Бегунца А.О., Рєзнікової С.С.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
У березні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до інспектора 1 роти 1 батальйону патрульної поліції у місті Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Кияниці Олега Олександровича, в якому просив скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 4 березня 2019 року, винесену відповідачем за адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Ленінський районний суд міста Полтави рішенням від 19 листопада 2019 року позов задовольнив. Скасував постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 4 березня 2019 року, винесену відповідачем за адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення - закрив.
Зазначене рішення ухвалено у судовому засіданні без участі відповідача (його представника). Повне судове рішення складено і підписано 19 листопада 2019 року. Супровідний лист суду першої інстанції щодо направлення на адресу учасників справи копій указаного рішення датовано 20 листопада 2019 року. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав копію рішення Ленінського районного суду міста Полтава від 19 листопада 2019 року - 27 листопада 2019 року.
Відповідач оскаржив указане рішення в апеляційному порядку шляхом подання 3 грудня 2019 року апеляційної скарги засобами поштового зв`язку (підтверджується копією конверту).
В апеляційній скарзі просив поновити строк на апеляційне оскарження. По-перше, вказав, що копію рішення отримав 25 листопада 2019 року. По-друге, зазначив, що рішення суду першої інстанції було проголошено за його відсутністю, а тому він не міг отримати копію рішення 19 листопада 2019 року.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24 грудня 2019 року апеляційну скаргу відповідача залишив без руху. В цій ухвалі суд зазначив, що норми статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") є спеціальними відносно статті 295 КАС України, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення. Разом з тим, відлік строку на апеляційне оскарження судового рішення з дати отримання особою рішення суду для термінових справ нормами КАС України не передбачений.
В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд апеляційної інстанції запропонував апелянту протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 19 листопада 2019 року у справі №553/586/19, в якій зазначити (поважні) підстави для поновлення строку.
Як зазначив суд апеляційної інстанції, згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення відповідач отримав копію зазначеної ухвали 2 січня 2020 року. Однак, станом на 20 січня 2020 року жодних заяв і клопотань, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апелянт не надав.
З огляду на це, Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 січня 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати цю ухвалу суду апеляційної інстанції й направити справу для продовження розгляду до того ж суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Зокрема, скаржник зазначає, що частина третя статті 298 КАС України (щодо залишення апеляційної скарги без руху і права на звернення із заявою про поновлення строку) не передбачає жодних винятків для можливості застосування статті 286 КАС України (щодо особливостей провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності) при залишенні апеляційної скарги без руху. Вказує, що апеляційна скарга була подана ним з дотриманням вимог статті 295 КАС України, яка передбачає можливість поновлення строку на апеляційне оскарження.
Позивач не подав відзиву на касаційну скаргу.
Ознайомившись із доводами скаржника, Верховний Суд вважає необхідним задовольнити касаційну скаргу з огляду на таке.
ІІ. МОТИВИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідач не усунув недоліки апеляційної скарги, а саме не подав у строк, визначений судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Верховний Суд вказує на помилковість зазначеного висновку з таких підстав.
Стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальний стосовно статті 295 КАС України строк апеляційного оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).