ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2021 року
м. Київ
справа № 810/5763/15
адміністративні провадження № К/9901/54964/18, №К/9901/55231/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.11.2017 (головуючий суддя: Дутчак І.М.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 (головуючий суддя: Кузьменко В.В., судді: Бабенко К.А., Мельничук В.П.) у справі №810/5763/15 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, відшкодування майнової та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У липні 2015 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (правонаступник Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області; далі - відповідач-2 або пенсійний орган), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог остаточно просив:
1) визнати протиправними дії (бездіяльність) Пенсійного фонду України щодо відмови забезпечити перерахунок розміру його пенсії:
- з 22.05.2008, 01.10.2011 та 01.01.2014 відповідно до статті 22 Закону України від 09.04.2992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ) із розміру 110 % трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) із врахуванням здійснених виплат;
- з 01.01.2001 відповідно до статті 51 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ) із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком;
2) зобов`язати Пенсійний фонд України забезпечити перерахунок пенсії позивача з 22.05.2008 та 01.10.2011 відповідно до статті 22 Закону №2262-XII із розміру 110 % трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону № 1058-IV, із урахуванням здійснених виплат;
3) зобов`язати Управління ПФУ провести перерахунок розміру пенсії позивача з 22.05.2008 відповідно до статті 22 Закону №2262-XII із розміру 110 % трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону №1058-IV, та додаткової пенсії як постраждалому від аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3 у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, за виключенням періоду з 11.12.2009 по 30.09.2011, за який згідно з рішенням суду здійснений перерахунок пенсійних виплат;
4) стягнути з Управління ПФУ недоотримані ним з 22.05.2008 пенсійні виплати, після проведення перерахунку пенсії;
5) визнати протиправними дії відповідачів щодо зменшення суми пенсійних виплат позивачу з 22.05.2008, 01.10.2011 та 01.11.2011 та ухвалити окреме рішення суду щодо цих дій відповідачів;
6) зобов`язати відповідачів відшкодувати йому завдані матеріальні збитки в розмірі 300000 грн, пропорційно по 150000 грн із кожного відповідача;
7) зобов`язати відповідачів відшкодувати йому завдану моральну шкоду в розмірі 200000 грн, пропорційно по 100000 грн із кожного відповідача;
8) відшкодувати позивачу судові витрати в розмірі 20000 грн.;
9) визнати протиправними дії Управління ПФУ за відмову перевести позивача згідно із його заявою від 25.01.2016 на пенсію відповідно до статті 22 Закону № 2262-XII у розмірі 110 % трьох з половиною розмірів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною першою 28 Закону №1058-IV;
10) зобов`язати пенсійний орган перевести позивача з часу подання заяви - 25.01.2016 на пенсію згідно із статтею 22 Закону №2262-XII у розмірі 110 % трьох з половиною розмірів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону №1058-IV;
11) визнати протиправними дії відповідачів щодо незабезпечення перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2014 відповідно до статті 22 Закону №2262-XII із розміру 110 % трьох з половиною розмірів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону №1058-IV, та відшкодувати завдану матеріальну шкоду нездійснення перерахунку пенсійних виплат з 01.01.2014 з урахуванням індексації даної матеріальної шкоди згідно із законодавством за рахунок коштів виділених відповідачам на здійснення своїх повноважень;
12) зобов`язати відповідачів забезпечити отримання з 01.01.2014 пенсійних виплат позивачем згідно із статтею 22 Закону №2262-XII у розмірі 110 % трьох з половиною розмірів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону №1058-IV, та як постраждалому від аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3;
13) визнати протиправними дії відповідачів за відмову повідомити позивача, які закони набрали законної сили з 01.11.2011 та які всупереч статті 58 Конституції України застосовані для нарахування йому пенсії;
14) зобов`язати відповідачів повідомити позивача про зміни в пенсійному законодавстві України та Конституції України з 01.11.2011, на підставі яких був зроблений перерахунок пенсії позивача;
15) визнати протиправними дії відповідача-2 за відмову виконувати Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 справа № 3/рп/2012 та заявленими принципами пропорційності і справедливості при нарахуванні пенсії позивачу та за відмову виконувати Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008;
16) зобов`язати відповідача-2 виконувати Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та від 25.01.2012 справа № 3/рп/2012;
17) зобов`язати відповідачів компенсувати позивачу втрату частини пенсії у зв`язку із порушенням строків її виплати згідно із законом.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.11.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018, позов задоволено частково:
закрито провадження у справі в частині позовних вимог про:
- визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідачів щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 22 Закону №2262-XII у розмірі 110% трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону №1058-IV, та додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до статті 51 Закону №796-ХІІ із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону №1058-IV, за період з 22.05.2008 по 10.12.2009, за жовтень 2011 року та з 01.11.2011 по 31.12.2016;
- визнання протиправними дій відповідача-2 щодо відмови перевести ОСОБА_1 згідно із його заявою від 25.01.2016 на пенсію по інвалідності відповідно до статті 22 Закону №2262-XII у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону №1058-IV;
- зобов`язання відповідача-2 перевести з 25.01.2016 ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності відповідно до статті 22 Закону №2262-XII у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону №1058-IV, здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням проведених виплат.
Визнано протиправною бездіяльність відповідача-2 щодо непроведення з 01.01.2017 ОСОБА_1 перерахунку розміру пенсії по інвалідності відповідно статті 22 Закону №2262-XII у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону №1058-IV.
Зобов`язано відповідача-2 провести з 01.01.2017 ОСОБА_1 перерахунок розміру пенсії по інвалідності відповідно статті 22 Закону №2262-XII у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону №1058-IV, та виплатити йому недоплачену суму пенсії з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшли касаційні скарги позивача та відповідача-2. Позивач (скаржник-1) просить касаційний суд скасувати рішення судів попередній інстанцій та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі. Відповідач- 2 (скаржник-2) просить суд касаційної інстанцій скасувати рішення судів попередній інстанцій та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Ухвалами Верховного Суду від 01.08.2018 та від 02.08.2018 відповідно відкриті касаційні провадження у справі за касаційними скаргами позивача та відповідача-2 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018.
В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
На адресу Верховного Суду від відповідачів надійшли відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018.
Також 03.02.2021 від позивача на адресу Верховного Суду надійшло клопотання про здійснення процесуального правонаступництва відповідача-2 у справі з Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, яке судом задоволено.
Крім того, 03.02.2021 від позивача надійшли додаткові письмові пояснення у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 10.03.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управління ПФУ та отримує пенсію по інвалідності. Також позивач з 07.04.1993 є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеною до категорії 3, а з 26.03.2007 інвалідом війни ІІ групи з числа сержантів.
25.01.2016 позивач звернувся до відповідача-2 із заявою про виплату пенсії в розмірах, встановлених статтею 22 Закону № 2262-XII, проте рішенням від 02.02.2016 йому відмовлено у задоволенні вимоги. Також позивача проінформовано про те, що розмір його пенсії не може бути меншим за 2 738 грн.
Позивач вважає такі дії такими, що суперечать Конституції України, Законам України та порушують його право на отримання належного розміру пенсії по інвалідності відповідно до статті 22 Закону № 2262XII у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії згідно із статтею 51 Закону № 796-XII у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що відповідачі неправильно застосовують щодо нього норми Конституції України та пенсійного законодавства України, невірно нараховують і виплачують йому пенсію, у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством України, судові рішення, якими визначений розмір його пенсії по інвалідності належним чином не виконуються. Позивач стверджує, пенсійний орган, без його згоди, здійснює обчислення пенсії за правилами статті 21 Закону №2262-XII з розрахунку 80 % заробітної плати, яка є значно меншою, ніж мінімальна пенсія по інвалідності, визначена відповідно до статті 22 Закону №2262-XII.
Пенсійний фонд України проти позову заперечує з тих підстав, що призначення, перерахунок та виплата пенсії є виключними повноваженнями територіальних управлінь Пенсійного фонду України. Відповідач-1 стверджує, що пенсія позивачу обчислена та виплачується згідно із вимогами чинного законодавства. Також відповідач-1 вказав на те, що з приводу частини заявлених ОСОБА_1 позовних вимог вже постановлені судові рішення, які набрали законної сили, що є підставою для закриття провадження у справі в частині цих позовних вимог.
Відповідач-2 також заперечує проти позовних вимог з посиланням на те, що дії Управління ПФУ щодо виплати ОСОБА_1 як інваліду війни ІІ групи пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як постраждалому від Чорнобильської катастрофи ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є правомірними. Також відповідач-2 підтримав позицію Пенсійного фонду України щодо необхідності закриття провадження у справі в частині позовних вимог.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з недоведеності з боку відповідачів протиправних дій по відношенню до позивача. Вирішуючи питання відшкодування майнової та моральної шкоди, суди виходили з того, що позивачем не доведено та не надано суду відповідних доказів на підтвердження завдання йому шкоди в заявленому до стягнення розмірі. Закриваючи провадження у частині позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що існують такі, що набрали законної сили, рішення суду у справах №2-а-1322/10, №1007/3814/12, №361/807/15-а з того самого спору, та між тими самими сторонами. При цьому, суди визнали право позивача на отримання ним починаючи з січня 2017 року пенсії по інвалідності у розмірах, визначених статтею 22 Закону №2262-XII.