ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2021 року
м. Київ
справа №320/3351/19
провадження №К/9901/32032/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Желєзного І.В.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Національної поліції України
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 (головуючий суддя Аліменко В.О., судді Кучма А.Ю., Бєлова Л.В.)
у справі № 320/3351/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Київській області
про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Київській області, викладену в листі від 22.03.2019 № 29П-190, в проведенні, призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності 13.04.2016 (захворювання пов`язане з проходженням служби в ОВС України) ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Київській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, в зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності (захворювання пов`язане з проходженням служби в ОВС України), у розмірі, відповідно до пп. 3 п. 3 Порядку та умов призначення та виплаті одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності, або часткової працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, а саме 150-кратного прожиткового мінімуму встановленого Законом для працездатних осіб, на день встановлення інвалідності 13.04.2016.
2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020, позов задоволено.
3. Верховний Суд ухвалою від 12.03.2020 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020.
4. Національна поліція України звернулась до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2019.
5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Національної поліції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020.
6. Не погодившись з таким судовим рішенням, Національна поліція України звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 та скерувати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
7. Відмовляючи у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національної поліції України, суд апеляційної інстанції керувався тим, що при вирішенні питання наявності підстав для відкриття провадження за апеляційною скаргою, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, необхідно з`ясувати, зокрема, чи за наслідками розгляду справи, суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та обов`язки особи, яка звернулася з апеляційною скаргою після закінчення апеляційного розгляду справи. Також, необхідно з`ясувати чи були вже розглянуті судом наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
8. На думку суду апеляційної інстанції, оскаржувані судові рішення не породжують для Національної поліції України права на звернення з апеляційної скаргою у спірних правовідносинах, оскільки обов`язок виконання рішення покладено на Головне управління Національної поліції в Київській області, крім цього, сама по собі процедура та порядок виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду, яке набрало законної сили, не може розцінюватися, як підстава для Національної поліції України оскаржувати такі рішення. Крім цього, зазначеним в апеляційній скарзі Національної поліції України доводам, вже було надано правову оцінку під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Заявник мотивує вимоги своєї касаційної скарги тим, що суд апеляційної інстанції під час ухвалення оскарженого судового рішення неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
10. Національна поліція України вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, а саме:
- у постанові Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 1540/4207/18;
- в ухвалі Верховного Суду від 26.10.2018 у справі № 809/721 тій частині, що скаржник, крім інших доводів апеляційної скарги, яким вже надавалась оцінка апеляційним судом в цій справі, не згоден також з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій з підстави незалучення його до участі у справі, при цьому судами вирішено питання про порушення його прав, інтересів та/або обов`язків;
- у постановах від 19.09.2018 у справі № 373/1188/16-а, від 20.09.2018 у справі №296/9456/16-а, від 01.11.2018 у справі № 822/3788/17, від 23.11.2018 № 822/962/18, №822/1872/18, від 15.04.2019 у справі № 823/1798/18, від 22.01.2019 у справі № 2340/2663/18, від 20.03.2019 у справі № 823/1924/18 у площині подібності спірних правовідносин щодо застосування норм матеріального права, які свідчать про відсутність у позивача, який є поліцейським, права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому інвалідності, що було окремою підставою та одночасно новим доводом Національної поліції України, якому правова оцінка апеляційним судом під час апеляційного апеляційної скарги ГУНП не надавалась в цій справі;
- у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 464/5990/16-а щодо пріоритету дотримання "правової процедури", встановленої законом для суб`єктів владних повноважень, що в результаті призвело до порушення усталеної правозастосовної практики Верховного Суду, яка вже сформована в аналогічних правовідносинах, що стосуються призначення та виплати одноразової грошової допомоги поліцейським, а саме у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 127/8696/17, від 07.03.2018 у справі № 554/155/17, від 27.03.2018 у справі № 822/2595/17, від 18.10.2018 у справі № 822/2598/17, від 07.03.2018 у справах № 810/2646/16, № 554/155/17.
11. Скаржник вважає, що оскаржуваними рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 у цій справі однозначно вирішено питання, що безпосередньо стосується обов`язків Національної поліції України, як центрального органу управління поліцією, який в силу вимог п. 3 розділу IV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 163/28293, який набрав чинності 29.02.2016 (далі - Порядок №4), зобов`язаний вжити заходів щодо виділення коштів органам поліції для виплати одноразової грошової допомоги шляхом цільового розподілу асигнувань в межах коштів, передбачених держбюджетом для Національної поліції України.
При цьому Національна поліція України до участі у справі безпідставно судами залучена не була. Вказане також підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 29.09.2020 у справі № 1540/4207/18.
12. Національна поліція України стверджує, що серед доводів її апеляційної скарги, були і інші доводи, які мають вирішальне значення для вірного вирішення спору, ніж ті, яким вже було надано правову оцінку під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою відповідача. Такими доводами є відсутність правових підстав для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, порушення спеціальної "правової процедури", встановленої законом, що регулює спірні правовідносини, неможливість з боку Національної поліції України виділити кошти на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 в цій справі, оскільки ані відповідач, ані Національна поліція України не є суб`єктами, на яких розповсюджуються положення Порядку № 850 тощо.
ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
14. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами п. 8 ч. 3 ст.129 Конституції України.
15. Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи. Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону. Відтак, випадки, в яких особа має право оскаржити рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, мають бути встановлені КАС України.
16. Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
17. З аналізу вказаної норми вбачається, що право на апеляційне оскарження судового рішення мають не тільки учасники справи, а й особи, які не брали участі у розгляді справи, за умови, коли суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
18. Отже, законодавцем визначено дві групи осіб, яким гарантовано право на апеляційне оскарження судового рішення, а саме учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, але судове рішення стосується їхніх прав, інтересів та (або) обов`язків.
19. Для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення учаснику справи достатньо довести його процесуальний статус у справі, тоді як особа, яка не була залучена до участі у справі, при поданні апеляційної скарги повинна довести належними і достатніми доказами, що оскаржуване судове рішення стосується її прав, інтересів та (або) обов`язків, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним.
20. У цій справі рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 переглядалося апеляційним адміністративним судом за апеляційною скаргою відповідача - Головного управління Національної поліції в Київській області.
21. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2019 року - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2020 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі №320/3351/19.
22. 08.09.2020 засобами поштового зв`язку до суду апеляційної інстанції було надіслано апеляційну скаргу Національної поліції України (яка не приймала участі у розгляді справи №320/3351/19) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2019.
23. Частиною 1 ст. 323 КАС України передбачено, що якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає її за правилами цієї глави.