ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2021 року
м. Київ
справа № 766/1443/17
адміністративне провадження № К/9901/17238/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Желєзного І.В., Рибачука І.В.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Зуєвої Л.Є., суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.)
у справі №766/1443/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області
про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо зупинення нарахування та виплати позивачу пенсії за вислугу років;
зобов`язати відповідача поновити з 02.06.2015 виплату позивачу раніше призначеної пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
2. Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 27.02.2017 адміністративний позов задоволено частково:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо невиплати раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 ;
зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області відновити з 02.06.2015 виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У задоволенні інших вимог відмовлено.
3. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 до 2004 року працював в органах податкової міліції.
6. З 01.12.2004 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та до 01.04.2015 отримував пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 50% від відповідних сум грошового забезпечення.
7. З 04.01.2005 та на час виникнення спірних правовідносин позивач працював в органах Прокуратури.
8. 01.04.2015 виплату пенсії позивачу зупинено.
9. Позивач 14.12.2016 зверунвся із письмовою заявою до відповідача із вимогою повідомити підстави припинення виплати пенсії.
10. Відповідач листом від 28.12.2016 № 177/к-99-1 повідомив, що виплата пенсії припинилася відповідно до ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в чинній на той час редакції).
11. 29 грудня 2016 року Позивач знову звернувся із письмовою заявою до Відповідача, у якій просив повідомити з якого часу йому припинено нарахування пенсії.
12. Відповідач листом від 13.01.2017 № 2/к-99-1 повідомив, що виплата пенсії припинилася у зв`язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VІІІ від 02.03.2015 та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911, відповідно до яких у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2016 року пенсії, призначені особам відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у період їх роботи, зокрема, на посадах та умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру", не виплачуються.
13. Вважаючи незаконним припинення виплати йому пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з 01 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, дає право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру", у зв`язку з чим відпали передбачені п. 1 розділу 1 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII від 02 березня 2015 року підстави, на які посилається відповідач у листі за № 2/к-99-1 від 13 січня 2017 року, для невиплати Позивачу пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Отже, з 02 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачеві вказаної пенсії відсутні.
15. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено застережень щодо поновлення виплати пенсії особам, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних
16. Відповідні положення законодавства щодо тимчасового обмеження виплати нарахованих пенсій не скасовані, їх положення не визнані неконституційними, а тому враховуючи, що позивач працює на посаді, яка пов`язана з службою в органах прокуратури, колегія суддів вважає, що пенсійний орган мав правові підстави для припинення виплати його пенсії, починаючи з 01 квітня 2015 року.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує на висновках, покладених судом першої інстанції в основу свого рішення (п. 14 цього судового рішення).
18. Окремо звертає увагу суду на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнано неконституційними положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо обмеження виплати призначених пенсій.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
20. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
21. 01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VІІІ (далі - Закон №213-VІІІ), яким внесено зміни до статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та визначено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
22. Отже, з 1 квітня 2015 року призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсії за вислугу років не виплачуються, у разі роботи осіб на посадах, які дають право на призначення, зокрема, пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру".
23. Разом з цим, пунктом 5 Прикінцевих положень Закону №213-VIIІ передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до вищезазначених законів.