РІШЕННЯ
Іменем України
18 лютого 2021 року
Київ
справа №9901/668/18
адміністративне провадження №П/9901/668/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Бевзенка В.М., Білоуса О.В., Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,
за участі:
секретаря судового засідання Вітковської К.М.,
представника позивача - Кравця Р.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій неправомірними, визнання незаконним і скасування рішення
встановив:
І. ПОЗОВНІ ВИМОГИ
2 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду як до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України, Комісія), в якому просить:
- визнати неправомірними дії колегії ВККС України, допущені 30 травня 2018 року під час співбесіди в ході проходження позивачем кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області, що полягали у розгляді скарги, яка надійшла до відповідача від Голови Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурхана С.М. ;
- визнати незаконним та скасувати рішення колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 травня 2018 року, яким визнано позивача такою, що не відповідає займаній посаді судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА
На обґрунтування позову позивач посилається на те, що рішення Комісії є необ`єктивним, невмотивованим та таким, що прийняте з порушенням принципів верховенства права та законності. Зазначає, що проведення співбесіди та дослідження досьє з наступним ухваленням рішення здійснювалось неповноважним складом колегії Комісії, у зв`язку з відсутністю члена колегії Василенка А.В., що входив до складу колегії Комісії. Крім того, стверджує, що комісія не вказала мотивів прийняття спірного рішення під час проведення співбесіди та оголошення резолютивної частини рішення; не навела жодного аргументу в обґрунтування свого рішення про визнання позивача такою, що не відповідає займаній посаді, що є підставою для його скасування. Вказує, що нормативно-правове регулювання здійснення оцінювання Комісією результатів за кожним із критеріїв оцінювання без визначення конкретних чинників, які впливають на таку оцінку, не відповідає принципу законності, адже суддя, відповідність займаній посаді якого перевіряється, не може передбачити для себе, за якими показниками та чинниками його буде оцінено. Звертає увагу на те, що, розглядаючи скаргу Голови Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області щодо позивача та надаючи їй оцінку, Комісія фактично здійснила дисциплінарне провадження, чим вийшла за межі своїх повноважень та підмінила функції іншого органу. Поряд з цим, скарга аналогічного змісту перебуває на розгляді у Вищій раді правосуддя, і рішення по ній не прийняте.
У відзиві на позовну заяву ВККС України заперечує проти позову, просить у його задоволенні відмовити. Наполягає на тому, що кваліфікаційне оцінювання позивача відбулось відповідно до вимог чинного законодавства, а прийняте за його наслідками рішення колегії ВККС України є законним і обґрунтованим. На противагу доводам позовної заяви зауважує, що в день проведення співбесіди з позивачем член колегії Василенко А.В. був тимчасово непрацездатним, у зв`язку з чим Комісією внесено зміни до складу колегії шляхом виключення Василенка А.В. зі складу. Зауважує, що рішення про визнання позивача такою, що не відповідає займаній посаді, було прийняте за результатами дослідження її суддівського досьє та з урахуванням інформації, отриманої під час співбесід. Вважає, що незгода позивача з підставами ухвалення рішення або мотивами, з яких Комісія дійшла відповідних висновків, не може бути підставою для скасування рішення Комісії.
ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 5 липня 2018 року відкрито провадження в даній справі, призначено її до розгляду в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду адміністративна справа передана на розгляд колегії суддів: Желтобрюх І.Л. (суддя-доповідач), Білоус О.В., Бевзенко В.М., Данилевич Н.А., Шарапа В.М.
Розгляд справи неодноразово відкладався для вирішення численних заяв, клопотань, відводів, у судових засіданнях оголошувались перерви.
У судове засідання, призначене на 18 лютого 2021 року, з`явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та в письмових поясненнях до позову.
Відповідач явку свого представника в судове засідання, призначене на 18 лютого 2021 року, не забезпечив.
Враховуючи, що відповідач надав у справі усні й письмові пояснення щодо обставин справи з долученням відповідних письмових й електронних доказів, колегія суддів визнала за можливе продовжити розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2021 року закрито провадження у справі в частині оскарження рішення колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 травня 2018 року щодо надання рекомендацій Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення з посади судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Указом Президента України від 24 лютого 2011 року №246/2011 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області строком на п`ять років. 24 лютого 2016 року строк повноважень ОСОБА_1 скінчився.
Рішенням ВККС України від 20 жовтня 2017 року №106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 999 судів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, в тому числі й судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 .
Вказаним рішенням було запроваджено тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей під час кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
На першому етапі кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 82,125 бала. За наслідками виконаного практичного завдання позивач набрала 89 балів. Загалом на етапі складення іспиту ОСОБА_1 отримала 171,125 бала.
В подальшому позивач пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Рішенням Комісії від 29 березня 2018 року №64/зп-18 позивача допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді - "Дослідження досьє та проведення співбесіди".
16 та 30 травня 2018 року ВККС проведено співбесіду із суддею ОСОБА_1 (16 та 22 травня 2018 року у співбесіді оголошувалась перерва), під час якої колегією ВККС України обговорено дані щодо її відповідності критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, за результатами дослідження суддівського досьє.
За результатами проведення кваліфікаційного оцінювання колегія ВККС України прийняла рішення від 30 травня 2018 року № 837/ко-18, яким: визначила, що суддя ОСОБА_1 отримала 479,125 бала; визнала її такою, що не відповідає займаній посаді; рекомендувала Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення її з посади судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області.
Не погоджуючись з діями відповідача в ході проходження позивачем кваліфікаційного оцінювання, які полягали у розгляді скарги, яка надійшла до відповідача від Голови Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області, а також вважаючи протиправним прийняте за наслідками оцінювання рішення Комісії, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України від 2 червня 2016 року №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
Згідно з пунктом 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями ВККС в порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії ВККС.
За правилами статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); професійна етика; доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.
Відповідно до частини першої статті 85 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного в цій справі рішення ВККС України, підставою до визнання ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді судді, слугували наступні обставини:
За наслідками дослідження показників роботи судді ОСОБА_1, Комісією встановлено, що за повідомленням Голови Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурхана С.М. від 8 травня 2018 року, підтвердженим доповідною запискою секретаря канцелярії цього ж суду Прокоф`євої Н.Л., станом на 8 травня 2018 року суддя ОСОБА_1, починаючи з 2013 року, не здала до канцелярії суду 142 розглянуті під її головуванням справи, про що Голова суду у листопаді 2017 року повідомляв і Вищу раду правосуддя. У повідомленні наголошувалося, що неповернення справ до канцелярії суду створює перешкоди у їх переданні до архіву та у реалізації учасниками процесу їх прав щодо отримання копій судових рішень, виконання цих рішень та ознайомлення з матеріалами справ.
Під час співбесіди вказані вище факти ОСОБА_1 не заперечувалися, при цьому вона пояснила, що така ситуація склалась у зв`язку з "відсутністю підтвердження вручення копій судових рішень" учасникам судового процесу.
Також, при ухваленні спірного рішення Комісією було враховано, що за матеріалами досьє судді ОСОБА_1, Апеляційним судом Дніпропетровської області у 2011 та 2012 роках постановлено три окремі ухвали щодо допущення нею істотних порушень норм матеріального та процесуального права, що, на думку Комісії, свідчить про низький рівень професійної підготовки судді.
Окрім того, Комісією взято до уваги, що в повідомленні голови Верхньодніпровського районного суду Бурхана С.М. від 8 травня 2018 року йшлося про порушення суддею ОСОБА_1 трудової дисципліни, зокрема про її відсутність на робочому місці без поважних причин, зокрема у 2018 році: 6 днів у січні, 16 - у лютому, 14 - у березні, 15 - у квітні, 3 - у травні (загалом 54 дні), з яких 47 днів з 12 години до 17 години, 5 днів з 8 години до 17 години, 1 день з 11 години 30 хвилин до 17 години та 1 день з 14 години до 17 години. Таку інформацію голова суду підтвердив актами заступника керівника апарату суду Родіної Л.А. про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин. Крім того, надано табелі обліку використаного робочого часу за березень та квітень 2018 року відповідно до яких 19 та 27 березня, а також 11 та 24 квітня значаться як дні прогулу судді ОСОБА_1 .
У наданих письмових поясненнях, які суддя підтримала під час співбесіди, вона заперечила зазначені обставини, пославшись на те, що з 9 по 23 січня 2018 року перебувала у навчальній відпустці, як аспірант Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Втім, Комісією з цього приводу було враховано, що згідно з актами про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці, в січні 2018 року вона була відсутня без поважних причин 2, 24, 25, 29, 30 та 31 числа. Також ОСОБА_1 просила Комісію звернути увагу на те, що відповідно до її розрахункових листів нарахованої і виплаченої заробітної плати, у 2018 році вона працювала: у січні - 10 днів та 15 перебувала у навчальній відпустці (при нормі 21 робочий день); у лютому - 18 днів та 2 дні перебувала у навчальній відпустці (при нормі 20 робочих днів); у березні - 16 днів та 4 дні перебувала у навчальній відпустці і 1 день - у відрядженні (при нормі 21 робочий день); у квітні - 15 днів та 4 дні перебувала у навчальній відпустці (при нормі 19 робочих днів). До пояснень суддя додала розрахункові листи (незасвідчені копії).
Крім того, під час вивчення матеріалів досьє та співбесіди із суддею Комісією встановлено, що рішенням ВККС України від 31 січня 2013 року до судді ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани за заявою голови Апеляційного суду Дніпропетровської області Деркач Н.М. щодо виявлення головою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурханом С.М. істотних недоліків у роботі судді, що свідчить про неналежне виконання нею службових обов`язків, а саме: невжиття заходів щодо розгляду справ протягом встановленого законом строку, що призводить до порушення прав учасників судового процесу та, як наслідок, численних обґрунтованих скарг останніх; порушення строків виготовлення судових рішень, несвоєчасне направлення їх копій учасникам судового процесу; довготривалість здачі розглянутих справ до канцелярії суду; порушення трудового розпорядку.
У вказаному рішенні від 31 січня 2013 року ВККС України дійшла висновку про обґрунтованість доводів голови Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бархана С.М. і встановила порушення суддею ОСОБА_1 пунктів 1, 2 частини першої статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції 2010 року) - істотне порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя; невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
За наслідками судового оскарження рішення ВККС України від 31 січня 2013 року, Вища рада юстиції 24 грудня 2013 року залишила скаргу позивача без задоволення, а рішення Комісії - без змін у зв`язку з його законністю та обґрунтованістю.
Порушення суддею ОСОБА_1 тих самих пунктів (1, 2) частини першої статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції 2010 року) також констатовано у рішенні Комісії від 7 квітня 2016 року, яким дисциплінарне провадження стосовно судді було припинене у зв`язку зі спливом строку для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Поряд з викладеним, ВККС України було враховано, що 7 травня 2018 року стосовно судді ОСОБА_1 . Вищою радою правосуддя відкрито дисциплінарну справу за скаргою Образцова В.В. - представника ОСОБА_7 , у зв`язку із встановленням обставин, що можуть свідчити про вчинення суддею дисциплінарного проступку, зокрема зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасного надання копії судового рішення для внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Отже, за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) позивач отримала 322,125 бала за оцінкою ВККС України. За наслідками оцінки критерію професійної етики, з урахуванням результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, що міститься у досьє судді, та співбесіди, позивач отримала 86 балів за оцінкою ВККС України. За критерієм доброчесності, оціненим за результатами тестування особистих морально-психологічних якостей в загальних здібностей, дослідження інформації, що міститься у досьє, та співбесіди суддя отримала 71 бал.
Загалом за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя ОСОБА_1 отримала 479,125 бала, що становило менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, та, згідно з оскаржуваним рішенням, була визнана Комісією такою, що не відповідає займаній посаді.
Перевіряючи наявність/відсутність правових підстав до скасування спірного рішення ВККС України, колегія суддів перш за все звертає увагу на те, що згідно з положеннями частин другої і третьої статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
ВККС України рішенням від 3 листопада 2016 року № 143/зп-16 затвердила Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення), а рішенням від 4 листопада 2016 року № 144/зп-16 затвердила Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІ Положення (у редакції рішення Комісії від 16 лютого 2018 року №22/зп-18) критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Главою 2 Положення визначено показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.
Відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту, за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди, зокрема, за таким показником, як ефективність здійснення правосуддя.
Ефективність здійснення правосуддя оцінюється (встановлюється), серед іншого, шляхом дослідження таких даних: кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей такими, як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.
Відповідність судді критерію професійної етики оцінюється (встановлюється), серед іншого, за такими показниками: дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики.
Відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється), зокрема, за такими показниками: наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
За змістом пунктів 1, 2 і 4 глави 6 розділу ІІ Положення встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності суддів критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності. Рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності професійної етики та доброчесності.
У пункті 5 глави 6 розділу ІІ Положення визначено максимально можливий бал оцінювання за кожним із критеріїв, зокрема: за критерієм компетентності - 500 балів (у т. ч. професійна компетентність - 300 балів, особиста компетентність - 100 балів, соціальна компетентність - 100 балів), за критерієм професійної етики - 250 балів, за критерієм доброчесності - 250 балів.
Пунктами 10 та 11 розділу V Положення встановлено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності займаній посаді Комісія ухвалює одне з таких рішень: про відповідність займаній посаді судді; про невідповідність займаній посаді судді.
Рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимального можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен із критеріїв бала, більшого за 0.
Порушуючи питання про скасування спірного рішення ВККС, позивач наполягає на безпідставності і необґрунтованості її висновків щодо набрання ОСОБА_1 479,125 бала за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.