1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



17 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 520/2526/19

адміністративне провадження № К/9901/28575/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

за участю:

секретаря судового засідання - Вітковської К.М.,

представників позивача - Фатєєвої І.І., Черкасова І.Р.,

представника відповідача - Шуневич-Христенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 4 червня 2019 року (головуючий суддя - Супрун Ю.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Донець Л.О., судді - Гуцал М.І., Бенедик А.П.) у справі №520/2526/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "ІНВЕСТА" до Державної фіскальної служби України, третя особа: Українська асоціація інвестиційного бізнесу про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,

установив:

У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "ІНВЕСТА" (далі за текстом - ТОВ "ФК "ІНВЕСТА", Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), в якому просило визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію № 327/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 30 січня 2019 року.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказував, що індивідуальна податкова консультація, надана відповідачем, суперечить нормам чинного законодавства та змісту податку на прибуток підприємств. На переконання позивача, встановлення відповідачем порядку подання позивачем (як компанією з управління активами) до контролюючого органу однієї податкової декларації з податку на прибуток підприємств, складеної на підставі даних бухгалтерського обліку діяльності компанії з управління активами і пайового фонду, активами якого така компанія управляє, а також порядку зазначення в цій декларації доходів, що звільняються від оподаткування згідно з підпунктом 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 Податкового кодексу України (далі - ПК України), порушує права позивача та може мати наслідком безпідставне накладення штрафних санкцій.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 4 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року, адміністративний позов задоволено: визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію ДФС України № 327/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 30 січня 2019 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення як такі, що прийняті із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

На переконання скаржника судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення статті 43 Закону України "Про інститути спільного інвестування" від 5 липня                                          2012 року №5080-VI (далі - Закон №5080-VI) в частині визначення суб`єкта, відповідального за складання податкової звітності пайового фонду, а також норми статей 52 та 53 ПК України в частині наявності правових підстав до скасування оскаржуваної податкової декларації. Скаржник підкреслює, що за висновком судів жоден суб`єкт не звітує за діяльність пайового фонду, однак така ситуація є неприпустимою у правовому полі та призводить до ухилення пайових фондів від оподаткування.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ФК "ІНВЕСТА" проти аргументів податкового органу заперечує, просить залишити оскаржувані судові рішення без змін як законні й обґрунтовані, а скаргу відповідача - без задоволення. На противагу доводам податкового органу зазначає, що питання щодо визначення суб`єкта, відповідального за складення податкової звітності пайового фонду, не було предметом розгляду в судах попередніх інстанцій, й, більш того, виходить за межі предмета спору.

Третя особа - Українська асоціація інвестиційного бізнесу, скерувала до суду письмові пояснення до касаційної скарги, в яких повідомляє, що за приписами чинного законодавства бухгалтерський та податковий облік операцій і результатів діяльності компаній з управління активами і пайового інвестиційного фонду здійснюється окремо, а також активи пайового інвестиційного фонду належать інвесторам й вони відокремлені від компаній з управління активами.

Ухвалою Верховного Суду від 6 січня 2021 року замінено Державну фіскальну службу України, її правонаступником, - Державною податковою службою України (далі - за текстом - ДПС України).

Касаційна скарга розглядається відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 8 лютого 2020 року.   

Відповідно до приписів частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суди встановили, що 9 січня 2019 року ТОВ "ФК "Інвеста" звернулось до ДФС України із письмовим запитом про надання індивідуальної податкової консультації, в якому просило надати індивідуальну податкову консультацію з роз`ясненням запитань: "Що є доходом компанії з управління активами? Що є об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств компанії з управління активами?".

Також, ТОВ "ФК "Інвеста" просило підтвердити чи надати спростування з наступних питань: "Не є об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств активи пайового інвестиційного фонду, які знаходяться в управлінні компанії з управління активами. Не є об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств доходи пайового інвестиційного фонду, активи якого знаходяться в управлінні компанії з управління активами. Компанія з управління активами не звітує (не подає податкову декларацію з податку на прибуток) до органів державної фіскальної служби за результатами фінансової діяльності пайового інвестиційного фонду. Фінансова діяльність пайового інвестиційного фонду не зазначається в декларації з податку на прибуток компанії з управління активами".

У відповідь на запит Товариства контролюючим органом надана податкова консультація наступного змісту: "компанії з управління активами (далі - КУА) повинні подавати до контролюючого органу податкову декларацію                з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року №897. При цьому, КУА подають до контролюючого органу одну декларацію, складену на підставі даних бухгалтерського обліку діяльності КУА і пайового фонду, активами якого така компанія управляє. В цій декларації                зазначаються, зокрема, доходи, що звільняються від оподаткування згідно з підпунктом 141.6.1        пункту 141.6        статті 141 ПК України".

Вважаючи незаконними висновки контролюючого органу, викладені в індивідуальній податковій    консультації, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що надана податковим органом індивідуальна податкова консультація фактично змінює зміст        частини першої        статті 43 Закону №5080-VI, оскільки за приписами вказаної норми бухгалтерський та податковий облік операцій і результатів діяльності із спільного інвестування, які проводяться компанією з управління активами через пайовий фонд, здійснюється компанією з управління активами окремо від обліку операцій і результатів                діяльності інших інститутів спільного інвестування, активи яких перебувають в її управлінні.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) індивідуальна податкова консультація - це роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно з пунктами 52.1 - 52.3 статті 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. податкова консультація, надана в письмовій формі, обов`язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Відповідно до підпункту 133.1 пункту 133.1 статті 133 ПК України платниками податку (резидентами) на прибуток приватних підприємств є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно з підпунктом        134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.


................
Перейти до повного тексту