ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 804/588/17
адміністративне провадження № К/9901/41760/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.
за участі секретаря судового засідання: Жураковської Б.М.,
представника Відповідача: Прохорова С.С.,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецолива"
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року ( суддя Олійник В. М.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року ( судді Дадим Ю.М., Уханенко С.А., Богданенко І.Ю.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецолива"
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецолива" (надалі також - Позивач, ТОВ "Укрспецолива") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (надалі також - Відповідач, правонаступник- Головне управління ДПС у Дніпропетровській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 грудня 2016 року №0008911407 та №0008901407.
В обґрунтування позову зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки висновки контролюючого органу щодо фактичного нездійснення господарських операцій ТОВ "Бі Сі Інвест", ТОВ "ТК Грандіс", ПП "ТОВ Світ олія", ТОВ "Імперіал Плюс ЛТД", ПП "ТОВ Світ олія", ТОВ "Монолитідʼʼ, ТОВ "Амелі Груп", ТОВ "Марсі Траст Груп", ТОВ "Діналекс", ТОВ "Єйвері", ТОВ "Інкон Констракшн" ґрунтуються на неповному встановленні обставин.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили із того, що висновки відповідача про неправомірне відображення Позивачем в податковому обліку наслідків господарських операцій з ТОВ "Бі Сі Інвест", ТОВ "ТК Грандіс", ПП "ТОВ Світ олія", ТОВ "Імперіал Плюс ЛТД", ПП "ТОВ Світ олія", ТОВ "Монолитідʼʼ, ТОВ "Амелі Груп", ТОВ "Марсі Траст Груп", ТОВ "Діналекс", ТОВ "Єйвері", ТОВ "Інкон Констракшн", є обґрунтованими.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів скасувати і ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.
У касаційній скарзі Позивач посилається на те, що судами при вирішенні спору не враховано всіх обставин, що мають значення для висновку щодо фактичного здійснення господарських операцій Позивача з його контрагентами:
- Відповідачем ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи не зазначено обставин та не надано доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін, незвичності (нетиповості) цих операцій для позивача, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковість, або інших обставин, які б у сукупності могли свідчити про нереальність (фіктивність) вчинених операцій, відсутність факт надання послуг та постачання товару, а також того що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача були спрямовані на отримання незаконної податкової вигоди;
- в ході розгляду справи не надано доказів щодо притягнення до відповідальності посадових осіб контрагентів, не досліджені питання щодо можливості залучення третіх осіб до виконання послуг, що були предметом договорів;
- висновок судів про те, що послуги з обслуговування обладнання Позивача є недоцільними, так як ціна за надання таких послуг в декілька разів перевищує ціну самого обладнання, є упередженим, оскільки порушує право на підприємницьку діяльність, а ціни за надання відповідних послуг за надання таких послуг між двома суб`єктами господарювання законодавчими актами;
- відсутність завдань на роботи, дефектних відомостей та інших подібних документів не може вважати фактом відсутності надання послуг, адже чинне законодавство не передбачає особливих форм звітів чи інших документів, які б підтверджували факт надання послуг з обслуговування технічного обладнання,як і не передбачено детального опису в первинних документах даних про вид та обсяг таких послуг;
- судами не було досліджено той факт, що фактичне здійснення операцій між позивачем та ТОВ "Інкон констакшн" за грудень 2015 року, ТОВ "Ейвері" за листопад 2015 року, ТОВ "Діналекс" за вересень-жовтень 2015 року ТОВ "Дакар Констракшн" за серпень, жовтень-листопад 2015 року, ТОВ "Марсі Траст Груп" за серпень 2015 року підтверджується судовими рішеннями у справі №804/5171/16.
У письмових поясненнях Відповідач зазначав про законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій; Відповідач вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій надали вичерпну оцінку доводам податкового органу, які на думку останнього, вказують про нездійснення операцій між Позивачем та його контрагентами.
У судові засідання суду касаційної інстанції, призначені на 11 січня 2021 року та 17 лютого 2021 року Позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, хоч був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду. Суд звертає увагу на те, що судові повістки надсилались як за юридичною адресою Позивача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, так і за адресою, що зазначена в касаційній скарзі. Відповідні повістки також надсилались на електронну пошту.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Відповідачем проведено перевірки Позивача, за результатами яких складено акти від 17 жовтня 2016 року №568/04-36-14-03/33264625, від 14 грудня 2016 року №698/04-36-14-08/33264625.
Згідно з висновками актів Позивачем порушено вимоги:
- підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 5 872 179,00 грн;
- пункту 44.1, 44.6 статті 44, підпункту "а" пункту 198.1 та абзаців першого і другого підпунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, статтей 1, 2, 3, 4, 8, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за квітень 2015 року у сумі 839640,00 грн.
Висновки Відповідача про порушення Позивачем наведених норм ґрунтуються на тому, що останній, включивши до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість та зменшивши фінансовий результат до оподаткування на суму витрат за результатами взаємовідносин із ТОВ "Бі Сі Інвест", ТОВ "ТК Грандіс", ПП "ТОВ Світ олія", ТОВ "Імперіал Плюс ЛТД", ТОВ "Монолитідʼʼ, ТОВ "Амелі Груп", ТОВ "Марсі Траст Груп", ТОВ "Діналекс", ТОВ "Єйвері", ТОВ "Інкон Констракшн", ТОВ "Дакар Констракшн" допустив порушення вимог податкового законодавства, оскільки фактичне здійснення операцій із цими суб`єктами господарювання не підтверджується.
На підставі актів перевірок прийняті податкові повідомлення-рішення від 19 грудня 2016 року:
- № 0008911407 про збільшення ТОВ "Укрспецолива" суми грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" за основним платежем 839 640,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 419 820,00 грн.,
- № 0008901407 про збільшення ТОВ "Укрспецолива" суми грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток" за основним платежем 5 872 179,00 грн.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
3.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Верховний Суд, заслухавши представника Відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, в межах встановлених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), виходить з такого.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
-зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
-збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
- збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За змістом пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.