Постанова
Іменем України
12 березня 2021 року
м. Київ
справа № 607/1425/17
провадження № 61-5456св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Домобудівник", третя особа - профспілковий комітет Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 вересня 2018 року у складі судді Дзюбича В. Л. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Щавурської Н. Б., Костіва О. З., Сташківа Б. І., та касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Щавурської Н. Б., Костіва О. З., Сташківа Б. І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник", третя особа - профспілковий комітет Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник", про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, індексації, грошової компенсації за невикористані дні відпустки та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" (далі - ТОВ "Домобудівник"), третя особа - профспілковий комітет ТОВ "Домобудівник", про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітної плати, середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, індексації, грошової компенсації за невикористані дні відпустки та моральної шкоди.
Позовну заяву ОСОБА_1 мотивовано тим, що він з 09 липня 1985 року працював у ТОВ "Домобудівник", а з 07 лютого 2011 року обіймав посаду начальника РМЦ.
17 червня 2015 року відбулося рейдерське захоплення ТОВ "Домобудівник", в результаті чого працівників вигнали з території товариства на вул. Лозовецька,13 у м. Тернополі та не допускали до роботи, повідомивши, що товариство знаходиться у стані простою.
Він продовжував працювати та виконував покладені на нього трудові обов`язки за місцем знаходження товариства на вул. Лозовецька, 13 у м. Тернополі. Однак ТОВ "Домобудівник" з жовтня 2015 року не нараховувало і не виплачувало йому заробітну плату.
У січні 2017 року його викликали в Тернопільське обласне управління поліції та повідомили, що він звільнений з роботи у травні 2016 року за прогули. Наказ про звільнення та трудову книжку ТОВ "Домобудівник" йому не вручало, також йому не було виплачено належні при звільненні кошти - заробітну плату за період з 01 жовтня 2015 року до 16 травня 2016 року, компенсацію за невикористану відпустку.
ОСОБА_1 вважає своє звільнення за прогул незаконним.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив: визнати незаконним і скасувати наказ голови комісії з припинення ТОВ "Домобудівник" від 16 травня 2016 року № 16/05/16-12 в частині його звільнення за прогул без поважних причин; поновити його на посаді начальника РМЦ в ТОВ "Домобудівник" з 16 травня 2016 року; стягнути з ТОВ "Домобудівник" в його користь середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 17 травня 2016 року до 31 жовтня 2017 року в розмірі 60 834,55 грн, невиплачену заробітну плату за період з 01 жовтня 2015 року до 16 травня 2016 року в розмірі 20 227,88 грн, компенсацію за невикористані відпустки в розмірі 8 235,92 грн, а всього з врахуванням індексації перелічених сум 91 977,30 грн за вирахуванням установлених законодавством України податків та зборів, а також 20 000,00 грн заподіяної йому внаслідок порушення ТОВ "Домобудівник" його трудових прав моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ голови комісії з припинення ТОВ "Домобудівник" від 16 травня 2016 року № 16/05/16-12 "Про звільнення за прогул без поважних причин ОСОБА_1 ".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника РМЦ ТОВ "Домобудівник", з 16 травня 2016 року.
Стягнуто з ТОВ "Домобудівник" на користь ОСОБА_1 заробітну плату за період з 01 листопада 2015 року до 16 травня 2016 року в розмірі 22 500,45 грн, середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 97 335,28 грн, з урахуванням установлених законодавством України податків, зборів та обов`язкових платежів та моральну шкоду в розмірі 2 000,00 грн.
У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивача було звільнено із займаної посади з порушенням норм трудового законодавства України, у зв`язку з чим він підлягає поновленню на роботі із стягненням відповідних сум згідно із статтею 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу ТОВ "Домобудівник" задоволено частково, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 вересня 2018 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ "Домобудівник" невиплаченої заробітної плати, середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та судових витрат - змінено.
Стягнуто з ТОВ "Домобудівник" на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з 01 жовтня 2015 року до 16 травня 2016 року, з врахуванням індексації в розмірі 14 278,62 грн, та середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 57 551,06 грн, з проведенням вирахування встановлених законодавством України податків, зборів та обов`язкових платежів.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції постановив, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру невиплаченої заробітної плати за період з 01 листопада 2015 року до 16 травня 2016 року з 22 500,45 грн на 11 303,26 грн, невиплачена заробітна плата підлягає індексації, згідно з Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Крім того, відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), з відповідача підлягає стягненню середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 17 травня 2016 року до 18 вересня 2018 року.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводів
У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду, ТОВ "Домобудівник", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просило скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 вересня 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року в частині задоволених позовних вимог і в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційну скаргу ТОВ "Домобудівник" мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно не застосовали строк позовної давності.
Крім того, судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми Порядку № 100 для здійснення розрахунків, стягнутих з ТОВ "Домобудівник" сум.
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просив скасувати постанову Тернопільського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції при зміні рішення суду першої інстанції неправильно застосував розмір посадового окладу ОСОБА_1, зазначеного в одному з табелів обліку робочого часу (за лютий 2016 року), у зв`язку з чим загальний розмір невиплаченої йому заробітної плати з урахуванням індексації зменшився.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Домобудівник" ОСОБА_1 зазначив, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 ТОВ "Домобудівник" зазначило, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності.
Відзив на касаційну скаргу від профспілкового комітету ТОВ "Домобудівник" не надходив.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2019 року касаційну скаргу ТОВ "Домобудівник" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 вересня 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року залишено без руху для усунення недоліків.
У квітні 2019 року заявником у встановлений судом строк недолік касаційної скарги усунуто.
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Домобудівник" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 вересня 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року, витребувано із Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області цивільну справу № 607/1425/17 і зупинено виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 вересня 2018 року та постанови Тернопільського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Тернопільського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року і відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційні скарги ТОВ "Домобудівник" та ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Фактичні обставини справи
Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1, з 10 липня 1985 року він працював у Тернопільському домобудівному комбінаті, а з 07 лютого 2011 року переведений на посаду начальника РМЦ ТОВ "Домобудівник".
01 липня 1994 року Тернопільський домобудівний комбінат реорганізовано в ТОВ "Домобудівник".
У період з 01 жовтня 2015 року в ТОВ "Домобудівник" оголошувався виробничий простій, який припинено наказом голови комісії з припинення ТОВ "Домобудівник" від 12 березня 2016 року за № 12/03/16-1 "Про припинення виробничого простою", та установлено початок роботи з 14 березня 2016 року.
Вказаний простій не поширювався на працівників адміністрації ТОВ "Домобудівник" та інші посади, до числа яких відносилася посада, яку займав ОСОБА_1 .
Наказом ТОВ "Домобудівник" від 30 жовтня 2015 року № 10/15-12 у зв`язку з тимчасовим проведенням профілактично-ремонтних робіт адміністративного корпусу та виробничих приміщень ТОВ "Домобудівник" на вул. Лозовецька, 13 у м. Тернополі влаштовано тимчасові робочі місця на вул. Кривоноса, 2Б у м. Тернополі та зобов`язано працівників адміністративного корпусу, до числа яких в силу займаної посади відносився і ОСОБА_1, з 02 листопада 2015 року приступити до виконання посадових обов`язків за вказаною адресою.
Відомості про те, що наказ від 30 жовтня 2015 року № 10/15-12 про зміну адреси місця роботи був доведений до відома ОСОБА_1, у матеріалах справи відсутні. Підпис ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом цього наказу відсутній.
12 березня 2016 року ТОВ "Домобудівник" листом № 12/03/16-13 повідомляло ОСОБА_1 про зміну місцезнаходження ТОВ "Домобудівник" та необхідність прибути на нове робоче місце за адресою: вул. М. Кривоноса, 2Б у м. Тернополі . Відомості про отримання цього листа ОСОБА_1, а також інші докази які б підтверджували факт його ознайомлення зі зміною адреси робочого місця, в матеріалах справи відсутні.
10 травня 2016 року ТОВ "Домобудівник" направило ОСОБА_1 лист із вимогою прибути 16 травня 2016 року на вул. М. Кривоноса, 2Б у м. Тернополі для дачі пояснень щодо відсутності на робочому місці 25 квітня 2016 року, 26 квітня 2016 року, 27 квітня 2016 року, 28 квітня 2016 року, 29 квітня 2016 року, 04 травня 2016 року, 05 травня 2016 року та 06 травня 2016 року.
Наказом ТОВ "Домобудівник" від 16 травня 2016 року № 16/05/16-12 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника РМЦ з 16 травня 2016 року за прогул (відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин) відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України та зобов`язано бухгалтерію провести з ним повний розрахунок відповідно до чинного законодавства України. Підпис ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом наказу в ньому відсутній.
В цьому наказі підставами звільнення ОСОБА_1 із займаної посади зазначені акт № 13/5-16 про відсутність ОСОБА_1 06 травня 2016 року з 09:00 год. до 17:30 год. (упродовж всього робочого дня) на робочому місці, складеного 06 травня 2016 року та підписаного заступником директора ТОВ "Домобудівник" ОСОБА_2, виконуючим обов`язки головного бухгалтера ОСОБА_4, виконавчим директором ОСОБА_3 і доповідна записка від 06 травня 2016 року № 13-16 заступника директора ТОВ "Домобудівник" ОСОБА_2, адресована голові комісії з припинення ТОВ "Домобудівник" про відсутність начальника РМЦ ОСОБА_1 на роботі без поважних причин у період з 9:00 год. до 17:30 год. з проханням про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення за грубе порушення трудової дисципліни.
16 травня 2016 року ТОВ "Домобудівник" направило ОСОБА_1 лист з повідомленням про звільнення за прогул та вимогою з`явитися на підприємство протягом двох робочих днів для отримання трудової книжки та проведення повного розрахунку. Докази вручення цього листа в матеріалах справи відсутні.
ОСОБА_1 є членом профспілкової організації ТОВ "Домобудівник", яка своєї згоди на звільнення ОСОБА_1 не надавала.
Відповідно до витягу з протоколу засідання профспілкового комітету профспілкової організації ТОВ "Домобудівник" від 13 листопада 2017 року № 5, отриманого під час розгляду справи в судді, профспілковий комітет профспілкової організації ТОВ "Домобудівник" згоди на звільнення ОСОБА_1 не надає.
Проведеною інспекцією праці в ТОВ "Домобудівник" у період з 04 квітня 2017 року до 10 квітня 2017 року перевіркою додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування виявлено порушення вимог частини другої статті 30 Закону України "Про оплату праці" станом на момент перевірки, що полягало у не забезпеченні адміністрацією ТОВ "Домобудівник" обліку виконуваної працівниками роботи і бухгалтерського обліку витрат на оплату праці. Зокрема, у товаристві були відсутні табелі обліку робочого часу та відомості про заробітну плату, у тому числі ОСОБА_1 , за весь час роботи у товаристві.
Крім цього, заробітна плата працівникам товариства упродовж січня - березня 2017 року виплачувалась нерегулярно, по мірі надходження коштів, без виплати авансу та не у повному обсязі. Загальна сума не виплаченої заробітної плати за січень - лютий 2017 року складала 254 747,09 грн.