Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 9901/286/20 (провадження № 11-312 заі 20)
28 січня 2021 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом Офісу Генерального прокурора до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення № 2373/0/15-20 від 11 серпня 2020 року за апеляційною скаргою Офісу Генерального прокурора на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року і постановою від 28 січня 2021 року апеляційну скаргу залишила без задоволення а оскаржуване судове рішення без змін.
Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.
1. Залишаючи без змін вищезазначену ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що стаття 65 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII) регламентує порядок та підстави оскарження рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя чи рішення про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності, зміст якої свідчить про відповідне право судді на таке оскарження. Водночас права на оскарження рішень Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) у випадку відмови цього органу в задоволенні клопотання Генеральної прокуратури про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя наведений Закон не визначає. Такий підхід законодавця спрямований на виключення ситуацій зловживання органами правопорядку правом на таке звернення та забезпечення гарантій суддівської незалежності й недоторканності.
2. У цій справі Офіс Генерального прокурорафактично оскаржує рішення ВРП, яке не стосується інтересів та не порушує прав Офісу Генерального прокурора, а має безпосередній вплив лише на суддю, стосовно якого воно ухвалене, тобто є актом індивідуальної дії.
3. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заступник Генерального прокурора не наділений повноваженнями на звернення до суду з позовом про скасування рішення ВРП у разі відмови останньої за результатами розгляду клопотання заступника Генерального прокурора його задовольнити, а, отже, і оскаржуване рішення ВРП не може бути предметом розгляду адміністративного суду за зверненням заступника Генерального прокурора.
4. Однак, статтею 154 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) визначено загальні положення для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади. Зокрема, у частині першій цієї статті вказано, що відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу. Спеціальною нормою (статтею 155-1 КПК України) визначено спеціальну процедуру щодо тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності та продовження строку такого тимчасового відсторонення.
5. Відповідно до цієї спеціальної норми рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності ухвалюється ВРП на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом.
6. Тобто кримінальний процесуальний закон визначив загальну і спеціальну процедури для обрання такого за