1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

03 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 9901/97/20

Провадження № 11-209заі20                                                               


Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Князєва В. С.,

суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р.,Лобойка Л. М., Пількова К. М.,Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.


розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 червня 2020 року (судді Тацій Л. В., Єзеров А. А., Стеценко С. Г., Стрелець Т. Г., Шарапа В. М.),

У С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1.      ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Президента України, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Президента України щодо неповідомлення позивачу в термін, встановлений статтею 20 Закону України "Про звернення громадян", результатів перевірки звернення від 21 лютого 2020 року та суті прийнятого рішення;

- зобов`язати відповідача повідомити ОСОБА_1 результати перевірки його звернення від 21 лютого 2020 року та суть прийнятого рішення.

2.      На обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 направив до Президента України звернення, у якому просив відповідача забезпечити:

-                встановлення верхньої межі подачі теплової енергії для опалення будинку, вище якої постачальник не зможе подавати теплову енергію для будинку;

-                встановлення верхньої межі плати за управління будинком;

-                перерахування плати за газ за січень 2020 року і не допускати такого надалі.

3.      На думку позивача, Президент України правильно направив вказане звернення в частині вимоги перерахування плати за газ до Миколаївської обласної державної адміністрації.

При цьому зазначає, що направлення звернення в частині встановлення верхньої межі для подачі теплової енергії для опалення будинку та плати за управління будинком є протиправним, оскільки ці питання не відносяться до повноважень Миколаївської обласної державної адміністрації, а відповідач у встановлений Законом України "Про звернення громадян" строк не повідомив ОСОБА_1 про результати перевірки його звернення в частині першого та другого питань.

Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції

4.      Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням

від 15 червня 2020 року відмовив у задоволенні позову.

5.      Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно направив звернення ОСОБА_1 за належністю до компетентного органу, оскільки вирішення зазначених у зверненні питань не належитьдо повноважень Президента України, а відносяться саме до компетенції Миколаївської обласної державної адміністрації.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

6.      В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм

процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

від 15 червня 2020 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

Позиція інших учасників справи стосовно апеляційної скарги

7.      Від відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Рух апеляційної скарги

8.      Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 02 вересня 2020 року відкрила апеляційне провадження у справі, а ухвалою від 27 жовтня 2020 року призначила справу до апеляційного розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Установлені обставини справи, оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

9.      Суди установили, що 21 лютого 2020 року ОСОБА_1 подав до Президента України звернення, у якому просив:

-                  забезпечити встановлення верхньої межі подачі теплової енергії для опалення будинку, вище якої постачальник теплової енергії не зможе подавати її до будинку;

-                  забезпечити встановлення верхньої межі плати за управління будинком вище якої не може бути плата за управління будинком;

-                  забезпечити перерахування плати за газ за січень 2020 року і не допускати такого надалі.

10.                Департамент з питань звернень громадян Офісу Президента України звернення позивача відповідно до супровідного листа від 25 лютого 2020 року № 22/010273-14 скерував до Миколаївської обласної державної адміністрації для вирішення в частині, яка належить до її компетенції, з проханням повідомити заявника про результати звернення.

11.                Миколаївська обласна державна адміністрація розглянула звернення

ОСОБА_1 із залученням виконавчого комітету Миколаївської міської ради,

Приватного акціонерного товариства "Миколаївська Теплоелектроцентраль" і Акціонерного товариства "Миколаївгаз" та листом від 24 березня 2020 року

І-2/2-20 надала відповідь, у якій позивачу роз`яснено порядок подачі теплової енергії до багатоквартирного будинку, порядок визначення обсягу, необхідного для забезпечення нормативної температури у приміщеннях споживачів. Крім того, надано рекомендації з приводу зменшення вартості управління будинком, а також запропоновано звернутись до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївгаз збут" з метою проведення звірки суми заборгованості за спожитий природний газ.

12.                Позивач, уважаючи, що відповідач не надав відповіді на всі поставлені у зверненні питання, які відносяться до компетенції Президента України, звернувся до суду з цим позовом.

13.                Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

14.                Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15.                Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

16.                Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

17.                Згідно зі статтею 102 Конституції України Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

18.                Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про звернення громадян" звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

19.                Положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

20.                При цьому якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями (частина третя статті 7 Закону України "Про звернення громадян").

21.                Згідно із частиною першою статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

22.                Виходячи з аналізу статті 106 Конституції України питання, порушені позивачем у його    зверненні, не належать до повноважень Президента України.


................
Перейти до повного тексту