ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 910/2861/18
Провадження № 12-140гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Власова Ю. Л.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Бутенка А. О.,
представників Київського національного лінгвістичного університету - адвокатів Бєлкіна М. Л., Савчука А. В.,
представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг" - адвокатів Ішутко С. Ю., Ульянова Д. В.,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу Київського національного лінгвістичного університету на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 травня 2019 року (головуючий суддя Разіна Т. І., судді Іоннікова І. А., Чорна Л. В.) тарішення Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2018 року (суддя Літвінова М. Є.)
у справі
за позовом Київського національного лінгвістичного університету
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Київська міська рада, Міністерство освіти і науки України,
про зобов`язання вчинити дії та визнання права власності
та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдинг"
до Київського національного лінгвістичного університету
про розірвання договору.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2018 року Київський національний лінгвістичний університет (далі - Університет, позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг" (далі - ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг", відповідач) про:
- зобов`язання виконати пункт 5.2.3 інвестиційного договору від 20 лютого 2007 року № 18 на реалізацію проекту будівництва на земельній ділянці площею 0,5809 га (кадастровий № 8000000000:79:364:0038) за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Ломоносова, 50/2, а саме: передати Київському національному лінгвістичному університету 2 500 кв. м загальної площі студентського гуртожитку шляхом оформлення акта про результати інвестиційної діяльності по об`єкту в редакції, запропонованій позивачем;
- визнання за Університетом права власності на гуртожиток (секція 5, літ. "А"), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 909520080361, загальною площею 1 212,8 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 50/2, секція 5;
- визнання за Університетом права власності на гуртожиток (секція 4, літ. "А"), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 897320480000, загальною площею 722,6 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 50/2, секція 4;
- визнання за Університетом права власності на частку розміром 7885/10000 об`єкта нерухомого майна, а саме гуртожитку (секція 6, літ. "А"), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 909557380361, загальною площею 716 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 50/2, секція 6.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 380/1814 Університету надано земельну ділянку площею 0,58 га в постійне користування для будівництва, експлуатації та обслуговування гуртожитку для студентів на вул. Ломоносова, 50 у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель комунальної власності. У подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 667-р схвалено Концепцію Державної програми "Студентський та учнівський гуртожиток" на 2007-2010 роки.
3. З метою забезпечення житлових прав студентів 20 лютого 2007 року між Університетом (як забудовником) та ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" (як інвестором) було укладено інвестиційний договір № 18 (далі - договір) на реалізацію проекту будівництва на земельній ділянці площею 0,5809 га (кадастровий № 8000000000:79:364:0038) за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Ломоносова, яка надана Університетові на праві постійного користування (державний акт ЯЯ № 080570 від 30 серпня 2004 року, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування гуртожитку для студентів), предметом якого є реалізація інвестиційного проекту будівництва інвестиційного об`єкта: комплексу об`єктів соціальної інфраструктури, гуртожитку для студентів та житлових будинків, розташованих за адресою: вул. Ломоносова, 50 у Голосіївському районі м. Києва, з орієнтовним обсягом інвестицій 60 млн грн. Згідно з пунктом 2.1 цього договору забудовник доручає інвестору функції замовника від початку реалізації інвестиційного проекту до прийняття гуртожитку для студентів в експлуатацію.
4. За твердженням Університету, ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" отримало повноваження замовника будівництва та здійснило будівництво на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні Університету; будинок, який розташований на земельній ділянці Університету і частиною якого є гуртожиток, введений в експлуатацію; сторони договору виконали три етапи реалізації інвестиційного проекту і перейшли до четвертого, у зв`язку із чим Університет забезпечив оформлення акта про результати інвестиційної діяльності по об`єкту та направив його для підписання ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг". Однак останній не підписав направлений йому акт та зі свого боку не забезпечив оформлення акта про результати інвестиційної діяльності по об`єкту, чим порушив пункт 5.1.3 договору.
5. Університет також зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України. Ураховуючи те, що договір передбачав передання земельної ділянки ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" для будівництва, а останнє як замовник такого будівництва збудувало та ввело в експлуатацію будинок, частиною якого є спірне майно (результат інвестиційної діяльності), до Університету перейшли права інвестора відповідного будівництва житлового будинку в частині, що відповідає площі гуртожитків. Водночас ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" не визнає права власності Університету на спірні об`єкти.
6. У червні 2018 року ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" звернулося до Університету із зустрічним позовом про розірвання договору.
7. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що Університет не виконав узяті на себе за договором зобов`язання, у тому числі стосовно внесення частини внеску у фінансування об`єкта нерухомості (пункт 1.2 договору), а також щодо передачі земельної ділянки, яка є об`єктом інвестування, ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг", що є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання в порядку статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Фактичні обставини справи, встановлені судами
8. Судами встановлено, що рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 380/1814 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" (далі - рішення Київради № 380/1814) Університету надано земельну ділянку площею 0,58 га у постійне користування для будівництва, експлуатації та обслуговування гуртожитку для студентів на вул. Ломоносова, 50 у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови.
9. 30 серпня 2004 року Університету видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 080570, згідно з яким Університет є постійним користувачем земельної ділянки площею 0,5809 га, яка розташована на вул. Ломоносова, 50 у Голосіївському районі м. Києва. Цільове призначення (використання) земельної ділянки -будівництво, експлуатація та обслуговування гуртожитку для студентів.
10. 20 лютого 2007 року між Університетом (як забудовником) та ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" (як інвестором) укладено договір, предметом якого є реалізація інвестиційного проекту будівництва інвестиційного об`єкта: комплексу об`єктів соціальної інфраструктури, гуртожитку для студентів та житлових будинків, розташованих за адресою: вул. Ломоносова, 50 у Голосіївському районі м. Києва, з орієнтовним обсягом інвестицій 60 млн грн. Згідно з пунктом 2.1 цього договору забудовник доручає інвестору функції замовника від початку реалізації інвестиційного проекту до прийняття гуртожитку для студентів в експлуатацію.
11. Характеристика інвестиційного об`єкта (згідно з пунктом 2.1 договору):
-земельна ділянка, розташована на вул. Ломоносова, 50 у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,5809 га, рішенням Київради № 380/1814 та згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 30 серпня 2004 року надана Університету для будівництва, експлуатації та обслуговування гуртожитку для студентів;
-характеристика містобудівної ситуації та земельної ділянки проектування наведена в архітектурно-планувальному завданні № 06-1374 на проектування будівництва від 05 червня 2006 року.
Додатковою угодою до цього договору, яка буде додатком до характеристики інвестиційного об`єкта, будуть наведені показники цієї характеристики, у тому числі:
-обсяг інвестицій по частинах об`єкта з визначенням розміру інвестиційного внеску та частки в майні об`єкта кожного з учасників інвестиційного процесу (згідно техніко-економічним розрахункам з урахуванням нормативно-грошової оцінки земельної ділянки станом на 01 січня 2007 року та її індексації, а також коштів орендної плати за 49 років та умов, зазначених у пункті 3.1 договору, які уточнюються (визначаються) предпроектними та проектними рішеннями);
-посадові особи інвестора та забудовника, відповідальні за здійснення інвестиційної діяльності;
-вказівка на те, що характеристики уточнюються після затвердження проектно-кошторисної документації.
12. Згідно з пунктом 2.2 договору в рамках реалізації інвестиційного проекту інвестор зобов`язується за рахунок власних і (або) залучених коштів та коштів, майна або майнових прав забудовника здійснити будівництво інвестиційного об`єкта згідно з вказаною у пункті 2.1 цього договору характеристикою. Дату введення об`єкта в експлуатацію сторони визначають у графіку виконання будівельних робіт, який буде затверджений додатковою угодою до цього договору.
13. Відповідно до пункту 3.1 договору після завершення будівництва загальна площа об`єкта розподіляється наступним чином: забудовник отримує 2 500 кв. м загальної площі студентського гуртожитку; інвестор отримує у власність решту всіх площ, побудованих на вказаній у цьому договорі земельній ділянці будинків і споруд.
14. Конкретне майно, предмет передачі у власність інвесторові (та/або залученим ним співінвесторам) і забудовнику за підсумками завершення будівництва та прийняття об`єкта в експлуатацію, визначається з урахуванням умов пункту 3.1 цього договору, про що сторони складають та підписують акти про результати інвестиційної діяльності по об`єкту (пункт 3.2 договору).
15. За умовами пункту 3.3 договору протягом трьох робочих днів після підписання додаткової угоди, зазначеної у пункті 2.1, забудовник згідно з вимогами чинного законодавства передає інвесторові за актом приймання-передачі будівельний майданчик на весь період будівництва.
16. Пунктом 3.4 договору визначено, що оформлення майнових прав сторін за результатами завершення будівництва та прийняття об`єкта в експлуатацію здійснюється кожною зі сторін у встановленому порядку після виконання зобов`язань за договором відповідно до акта про результати інвестиційної діяльності по об`єкту та умов цього договору.
17. Відповідно до пункту 3.5 договору взаємовідносини між забудовником та інвестором щодо оформлення прав на земельну площу інвестиційного об`єкта та права користування земельною ділянкою (частиною земельної ділянки) оформляються відповідно до чинного законодавства України та положень і рішень Київської міської ради та її виконавчих органів (Київської міської державної адміністрації та ін.) відповідними додатковими угодами до цього договору.
18. Підпунктом 5.1.1 договору на забудовника покладено обов`язок надати інвестору земельну ділянку під будівництво. Факт передачі земельної ділянки в межах цього договору сторони розглядають як частину внеску забудовника у фінансування будівництва інвестиційного об`єкта, необхідного і достатнього для фінансування будівництва його частки у загальній площі, без якого інвестор не може здійснити інвестиційну діяльність за цим договором.
19. Крім того, забудовник зобов`язується після прийняття об`єкта в експлуатацію і виконання всіх зобов`язань сторін по здійсненню інвестиційного проекту забезпечити оформлення у встановленому порядку акта про результати інвестиційної діяльності по об`єкту та здійснити оформлення прав на свою частку загальних площ інвестиційного об`єкта (підпункт 5.1.5 договору).
20. Відповідно до підпункту 5.2.3 договору після введення об`єкта в експлуатацію і виконання всіх зобов`язань сторін по здійсненню інвестиційного проекту інвестор зобов`язується забезпечити оформлення у встановленому порядку акта про результати інвестиційної діяльності по об`єкту та здійснити оформлення прав на свою частину загальних площ інвестиційного об`єкта.
21. У позовній заяві Університет вказує, що ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" отримало повноваження замовника будівництва; здійснило будівництво на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні Університету; будинок, який розташований на земельній ділянці останнього і частиною якого є гуртожиток, введений в експлуатацію; сторони договору виконали три етапи реалізації інвестиційного проекту і перейшли до четвертого, у зв`язку з чим Університет забезпечив оформлення акта про результати інвестиційної діяльності по об`єкту та направив його для підписання ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг". Проте ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" не підписало направлений йому акт та зі свого боку не забезпечило оформлення акта про результати інвестиційної діяльності по об`єкту, що порушує підпункт 5.1.3 договору.
22. Натомість згідно із сертифікатом серії ІУ № 165150710091 від 12 березня 2015 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта "Будівництво житлових будинків з підземними паркінгами та закладами по обслуговуванню населення за адресою: вул. Вільямса, 7 і вул. Ломоносова, 42-50 у Голосіївському районі м. Києва. Житловий будинок № 50/2 по вул. Ломоносова (секція № 4, № 5, № 6, № 7) (ІV черга будівництва, 2 пусковий комплекс)", місцезнаходження: вул. Ломоносова, 50/2 у Голосіївському районі м. Києва, площа житлового будинку - 36 409,79 кв. м, загальна площа квартир - 18 907,6 кв. м, житлова площа квартир - 9 374,3 кв. м, кількість квартир - 262, кількість поверхів - 16; 18, площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень - 2 226,3 кв. м, у т. ч.: офіс № 1 - 86,6 кв. м, офіс № 2 - 186,6 кв. м, офіс № 3 - 173,0 кв. м, офіс № 4 - 143,4 кв. м, офіс № 5 - 83,2 кв. м, офіс № 6 - 214, 2 кв. м, офіс № 7 - 240,1 кв. м, офіс № 8 - 123,8 кв. м, промисловий магазин № 1 - 78,5 кв. м, промисловий магазин № 2 - 108,2 кв. м, продуктовий магазин - 198,4 кв. м, салон краси - 59,6 кв. м, кафетерій № 1 - 298,6 кв. м, кафетерій № 2 - 232,1 кв. м; загальна площа гуртожитку - 2 651,4 кв. м, площа паркінгу - 3 145,0 кв. м, кількість машиномісць у паркінгу - 103 м/м, проектній документації та підтвердила його готовність до експлуатації. Замовник об`єкта - ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг".
23. Листом від 05 грудня 2017 року № 1504/01 Університет звернувся до ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" з вимогою направити підписаний з боку відповідача акт про результати інвестиційної діяльності по об`єкту будівництва, а також передати йому всю необхідну і достатню документацію для належного оформлення права власності на приміщення гуртожитку.
24. Розглянувши вищевказаний лист Університету, листом від 29 грудня 2017 року № 792 ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" звернулося до позивача з вимогами:
-погодити обсяг інвестицій з визначенням розміру інвестиційного внеску учасників та частки у майні відповідно до витрат, понесених сторонами при будівництві інвестиційного об`єкта, а саме: 2 084 211,11 грн - обсяг інвестицій позивача та 19 116 361,00 грн - обсяг інвестицій ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" відповідно до опосередкованої вартості спорудження житла у м. Києві;
- надати підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки під будівельний майданчик на період будівництва (пункт 3.3 договору);
- вирішити питання щодо відшкодування витрат ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг", пов`язаних зі сплатою пайової участі при введенні в експлуатацію гуртожитку (підпункт 5.1.4, пункт 10.1 договору);
- надати документи, передбачені підпунктами 6.1.1, 6.1.2, 6.1.3 договору.
ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" зазначило, що після врахування наведених обставин воно повернеться до обговорення положень акта про результати інвестиційної діяльності по об`єкту.
25. Листом від 14 березня 2018 року № 530/01 Університет звернувся до ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" з повторною вимогою підписати акт про результати інвестиційної діяльності по об`єкту.
26. Листом від 06 квітня 2018 року № 204 ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" у відповідь на вищевказану вимогу позивача зазначило, що за результатами розгляду подібного листа Університету від 05 грудня 2017 року товариство вже направляло лист від 29 грудня 2017 року № 792, у якому просило надати документи на підтвердження виконання умов спірного договору, однак Університетом ці умови за договором не виконані.
27. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, за ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" зареєстровано право власності на такі об`єкти нерухомого майна:
-гуртожиток (секція 5, літ. "А") загальною площею 1 212,8 кв. м, житловою площею 481,3 кв. м за адресою: м. Київ, вулиця Ломоносова, будинок 50/2, секція 5 (інформаційна довідка № 116559578, сформована 07 березня 2018 року);
-гуртожиток (секція 4, літ. "А") загальною площею 722,6 кв. м за адресою: м. Київ, вулиця Ломоносова, будинок 50/2, секція 4 (інформаційна довідка № 116561124, сформована 07 березня 2018 року);
-гуртожиток (секція 6, літ. "А") загальною площею 716 кв. м., житловою площею 335,6 кв. м за адресою: м. Київ, вулиця Ломоносова, будинок 50/2, секція 6 (інформаційна довідка № 116588657, сформована 09 березня 2018 року).
28. Оскільки ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" на порушення умов договору ухиляється від дій, спрямованих на оформлення за Університетом права власності на спірне майно, що виникло в останнього з моменту введення будинку в експлуатацію, Університет звернувся до суду із вказаним позовом.
29. Водночас ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" звернулося до суду із зустрічним позовом, у якому просило розірвати договір.
30. Вимоги зустрічного позову мотивовані тим, що Університетом не виконані взяті на себе за договором зобов`язання, у тому числі по внесенню частини внеску у фінансування об`єкта нерухомості, сплати пайової участі (пункт 1.2 договору) та щодо передачі земельної ділянки, яка є об`єктом інвестування, ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг", що є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання в порядку статті 651 ЦК України.
31. У вересні 2018 року до Господарського суду міста Києва надійшов відзив Університету на зустрічний позов, відповідно до змісту якого Університет проти задоволення зустрічного позову заперечує, оскільки умови договору позивачем не порушувались. При цьому Університет просить суд застосувати позовну давність відповідно до статті 267 ЦК України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
32. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27 травня 2019 року, у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено повністю.
33. Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Університетом не доведено суду належними та допустимими доказами виконання останнім умов договору в частині передачі ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" земельної ділянки як частини інвестиційного внеску у фінансування будівництва інвестиційного об`єкта. Звідси суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в Університету відповідно до статті 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність" право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій не виникло.
34. Задовольняючи зустрічну позовну вимогу, суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях зазначили, що ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" звернулося до Університету з вимогою погодити обсяг інвестицій з визначенням розміру інвестиційного внеску учасників та частки у майні відповідно до витрат, понесених сторонами при будівництві інвестиційного об`єкта, а саме 2 084 211,11 грн - обсяг інвестицій позивача, та 19 116 361,00 грн - обсяг інвестицій відповідача відповідно до опосередкованої вартості спорудження житла у м. Києві; надати підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки під будівельний майданчик на період будівництва (пункт 3.3 договору); вирішити питання щодо відшкодування витрат відповідача, пов`язаних зі сплатою пайової участі при введенні в експлуатацію гуртожитку (підпункт 5.1.4, пункт 10.1 договору); надати документи, передбачені пунктами 6.1.1, 6.1.2, 6.1.3 договору, однак ці вимоги Університетом були залишені без задоволення.
35. Звідси судами встановлено порушення Університетом умов договору в частині сплати інвестиційного та пайового внесків, а також непередання земельної ділянки відповідачу. Такі порушення є істотними у розумінні частини другої статті 651 ЦК України, що є достатньою підставою для розірвання договору за рішенням суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, надходження справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
36. У липні 2019 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Університету на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 травня 2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, у якій скаржник просить вказані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити первісний позов у повному обсязі, а за вимогами за зустрічним позовом провадження закрити.
37. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 16 серпня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Університету та передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
38. З огляду на те, що Університет оскаржує постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 травня 2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2018 року в цій справі з підстав порушення судами правил предметної юрисдикції, ухвалою від 28 серпня 2019 року справу прийнято та призначено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
39. Університет у своїй касаційній скарзі посилається на те, що судами попередніх інстанцій не були застосовані норми матеріального права, а саме стаття 413, частина друга статті 415 ЦК України, та зазначає, що незалежно від факту чинності договору, виконання або невиконання умов цього договору його сторонами гуртожитки, які побудовані на земельній ділянці, є власністю Університету з 12 березня 2015 року (дата видачі сертифікату серії ІУ № 165150710091 про підтвердження готовності до експлуатації закінченого будівництвом об`єкта). Скаржник зауважує, що, встановивши відсутність факту передачі земельної ділянки ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг", суди мали застосувати норми статті 376 ЦК України та визнати право власності на гуртожитки за Університетом.
40. Суди попередніх інстанцій порушили статті 73, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надавши перевагу одному доказу над іншим. На думку скаржника, доказом отримання від Університету майнового внеску у вигляді права на забудову земельної ділянки може бути сертифікат введення будинку в експлуатацію, який доводить проведення будівельних робіт на земельній ділянці, яка знаходиться в користуванні Університету.
41. Застосування судами до вказаних правовідносин частини другої статті 530 ЦК України є помилковим, оскільки в договорі терміни передачі земельної ділянки, а отже, і термін для внесення інвестиційного внеску були визначені.
42. Крім того, скаржник зауважує, що договір було погоджено Міністерством освіти і науки України (далі - МОН України). Погодження цим Міністерством спірного правочину надало йому ознак адміністративного договору, адже відповідно до частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) такий договір визначається як спільний правовий акт за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи. Отже, на думку скаржника, спір щодо розірвання договору, що має ознаки адміністративного договору, має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, а не господарського, оскільки цей договір було погоджено МОН України з метою задоволення суспільних потреб на виконання схваленої Кабінетом Міністрів України Концепції Державної програми "Студентський та учнівський гуртожиток" на 2007-2010 роки.
43. Також Університет вказує, що у зустрічному позові не зазначені відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, до зустрічного позову не додано доказів на підтвердження дотримання ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" процедури, передбаченої пунктом 9.6 договору та статтею 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка передує зверненню до суду. Звертає увагу, що для спору щодо розірвання договору встановлена обов`язкова досудова процедура. Наголошує, що сторона може звернутися до суду з таким позовом у разі дотримання процедур, визначених статтею 188 цього Кодексу, а тому зазначає про необхідність відступити від правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 914/2649/17.
44. Скаржник стверджує, що відповідно до частини другої статті 651 ЦК України жодних істотних порушень договору Університетом не було допущено, ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" досягнуло мети договору.
45. Серед інших доводів Університет звертає увагу, що ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" звернулося до суду з позовом про розірвання договору з порушенням позовної давності.
46. У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги та мотиви касаційної скарги.
Позиція ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг"
47. ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" у відзиві на касаційну скаргу вказало, що доводи Університету в касаційній скарзі зводяться до того, що судами попередніх інстанцій неправильно встановлені фактичні обставини справи щодо виконання умов договору у зв`язку із чим неправильно застосовано норми матеріального права, отже, такі доводи зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
48. Щодо зустрічного позову ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" зазначило, що невиконання умов договору з боку Університету щодо передачі у встановленому порядку земельної ділянки є істотним порушенням умов договору в розумінні частини другої статті 651 ЦК України, положення якої правильно застосовані судами попередніх інстанцій.
49. Також вважає, що спір щодо виконання та розірвання договору не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, оскільки в оскаржуваному договорі, укладеному між Університетом та ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг", не визначено МОН України як замовника будівництва; договір не містить посилань на будь-які державні програми, на підставі та/або на виконання яких він укладався.
50. У судовому засіданні представники відповідача підтримали заперечення проти касаційної скарги.
51. Інші учасники справи письмово своєї позиції стосовно касаційної скарги Університету не виклали.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо юрисдикції суду
52. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
53. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
54. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
55. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
56. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
57. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
58. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
59. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
60. У своїй касаційній скарзі Університет зазначив, що спірний договір укладений за погодженням з МОН України, а тому є адміністративним договором.
61. Пунктом 14 частини першої статті 3 КАС України (у редакції, чинній на час укладення спірного договору між позивачем та відповідачем) було встановлено, що адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов`язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб`єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди. Особливості, які характеризують угоду як адміністративний договір, визначено пунктом 16 частини першої статті 4 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), згідно з яким адміністративний договір - це спільний правовий акт суб`єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері й укладається на підставі закону: а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб`єктами владних повноважень; б) для делегування публічно-владних управлінських функцій; в) для перерозподілу або об`єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом; г) замість видання індивідуального акта; ґ) для врегулювання питань надання адміністративних послуг.