Постанова
Іменем України
03 березня 2021 року
м. Київ
справа № 522/11807/18
провадження № 51-4687 км 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Луганського Ю. М.,
суддів Анісімова Г. М., Ковтуновича М. І.,
за участю:
секретаря судового засідання Гановської А. М.,
прокурора Титаренка Ю. О.,
в режимі відеоконференції
захисника Грицюка О. О.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Грицюка О. О. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2019 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018161500001159, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
м. Одеси, раніше судимого: 06 червня 2016 року вироком Приморського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст. 189 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,проживаючого за адресою:
АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Відповідно до вимог ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 06 червня 2016 року, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено у виді тримання під вартою.
Вирішено питання щодо речових доказів у провадженні.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 серпня 2020 рокувирок щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
За обставин, встановлених судом та викладених у вироку, ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 20 травня 2018 року, приблизно о 03 год 30 хв., він разом з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння у громадському місці, а саме на відкритій площадці готелю "Аркадія", що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 24, ігноруючи загальноприйняті правила поведінки та моралі в суспільстві, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, безпідставно почали голосно виражатися нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2, що заважало відпочивати мешканцям зазначеного готелю та порушило нормальний режим роботи закладу (готелю). У цей же час ОСОБА_1, тримаючи в руках запальничку, здійснював спроби підпалити через горловину бензобаку належний ОСОБА_2 мотоцикл, тим самим ОСОБА_1 та вказана невстановлена особа грубо порушили громадський порядок.
З метою припинення хуліганських дій ОСОБА_1 та вказаної особи, ОСОБА_2 зробив їм зауваження та попросив припинити протиправні дії, на що ОСОБА_1, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, наніс йому удар рукою в обличчя. На спробу ОСОБА_2 подзвонити по мобільному телефону до поліції, ОСОБА_1 та невстановлена особа, не припиняючи виражатись нецензурною лайкою, в грубій формі почали голосно висловлювати на адресу ОСОБА_2 погрози фізичної розправи та здійснювали удари по останньому, від яких потерпілий відвертався та прохав про допомогу. В результаті протиправних дій ОСОБА_1 та невстановленої особи ОСОБА_2 були спричинені легкі тілесні ушкодження.
Бажаючи загострення конфлікту, ОСОБА_1, розуміючи, що знаходиться у громадському місці, з хуліганських спонукань, не припиняючи висловлювати на адресу ОСОБА_2 погрози фізичної розправи, навмисно розбив о металеву конструкцію загорожі готелю "Аркадія" наявну при собі скляну пляшку від пива, залишивши в руці розбиту шийку пляшки з гострими краями, тим самим пристосував вказаний предмет для нанесення колюче-ріжучих ударів, та діючи з особливою зухвалістю, з метою нанесення тілесних ушкоджень, почав здійснювати замахи вказаною шийкою з гострими краями в бік ОСОБА_2, який встиг відвернутись та відбігти у безпечне місце.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Грицюк О. О., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність,просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Заперечує наявність у діях засудженого умислу здійснювати саме хуліганські дії, а тому кваліфікацію вчиненого діяння за ч. 4 ст. 296 КК України вважає неправильною. На думку захисника, в матеріалах кримінального провадження відсутні достатні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено. Зазначає, що в основу обвинувального вироку покладені недопустимі докази, так як в протоколі огляду предмета відсутні підписи понятих, відсутні вони й на другому аркуші протоколу огляду місця події, а також на фототаблицях до протоколу. Всупереч приписам ст. 290 КПК України стороні захисту не було відкрито медичні документи, на яких ґрунтується висновок судово-медичного експерта щодо ступеня тяжкості заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень. Вказує, що у матеріалах кримінального провадження відсутні постанови про призначення групи прокурорів та про визнання особи в якості потерпілого. Наведені обставини не отримали належної оцінки суду апеляційної інстанції, який всупереч приписам ст. 419 КПК України відповідних доводів сторони захисту не перевірив, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні захисник Грицюк О. О. та засуджений ОСОБА_1 підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор, посилаючись на безпідставність наведених у касаційній скарзі доводів, вважав, що оскаржувані судові рішення слід залишити без зміни.
Від потерпілого ОСОБА_2 надійшло клопотання про проведення касаційного розгляду за його відсутності.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Статтею 412 КПКУкраїни передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПКУкраїни, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вимогами кримінального процесуального закону передбачено, що рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом з точки зору його законності й обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим у судовому засіданні.
Як убачається з ухвали суду апеляційної інстанції, ці вимоги закону при перегляді кримінального провадження апеляційним судом не виконані.