Постанова
Іменем України
11 березня 2021 року
м. Київ
справа №635/7366/17
провадження №61-14264св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - садове товариство "Кварцит",
третя особа - Харківська районна державна адміністрація Харківської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року у складі колегії суддів Кругової С. С., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду до садового товариства "Кварцит" (далі - СТ "Кварцит"), третя особа - Харківська районна державна адміністрація Харківської області (далі - Харківська РДА), з позовом, в якому просив поновити його право користування земельною ділянкою №НОМЕР_1 , садівничим будинком та службовими будівлями в садівничому товаристві "Кварцит" та право на приватизацію зазначеної земельної ділянки (відповідно до розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 24 жовтня 2008 року, яким надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою), зобов`язавши відповідача не чинити перешкоди у приватизації.
Позов мотивовано тим, що позивач є членом СТ "Кварцит" за особистою заявою та внесення пайового внеску.
Як члену товариства, позивачу виділена земельна ділянка площею 0,0660 га, на якій він побудував садовий двоповерховий будинок площею 51 кв. м з гаражем та засадив ділянку плодовими деревами.
Позивач своєчасно сплачував необхідні внески та згодом виявив бажання приватизувати виділену йому ділянку. Через представника - голову садівничого товариства ОСОБА_3 (на даний час ОСОБА_2 ) позивач звернувся до Харківської РДА та згідно розпорядження №3225 від 24 жовтня 2008 року отримав дозвіл на оформлення технічної документації із землеустрою.
Деякий час позивач не відвідував належну йому ділянку, а коли повернувся, щоб розпочати ремонтувати розташований на ній будинок, дізнався, що головою товариства припинено оформлення документів щодо приватизації ним земельної ділянки, оскільки головою товариства обрана інша особа. Голова садівничого товариства перешкоджає позивачу користуватися належною йому земельною ділянкою та здійснювати оформлення документів щодо її приватизації, звернення до правоохоронних органів з приводу неправомірних дій відповідача результату не дали, жодних дієвих заходів не виконано.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 28 березня 2018 року у складі судді Панас Н. Л. позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано СТ "Кварцит" не чинити ОСОБА_1 перешкод у здійсненні приватизації земельної ділянки АДРЕСА_1 ", площею 0,066 га та перешкод у користуванні цією земельною ділянкою і розташованим на ній садівничим будинком з господарськими будівлями, спорудами, які знаходяться в СТ "Кварцит". Стягнуто з СТ "Кварцит" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що розпорядженням Харківської райдержадміністрації Харківської області від 24 жовтня 2008 року № 3255 членам СТ "Кварцит", у тому числі й позивачу, був наданий дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що підтверджують право власності на земельні ділянки із земель СТ "Кварцит".
Позивач заяв про вихід з СТ "Кварцит" не подавав, рішень про його виключення з членів товариства загальними зборами учасників товариства не приймалось. Інших доказів, які б свідчили про те, що позивач більше не є членом СТ "Кварцит", відповідачем не надано.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем незаконно чиняться позивачу перешкоди в користуванні виділеною йому земельною ділянкою та розташованими на ній будівлями та спорудами, а також у здійсненні ним, наданого законом права на приватизацію земельної ділянки.
Постановою Харківського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року апеляційну скаргу СТ "Кварцит" задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що довідка про членство позивача у СТ "Кварцит" від 03 червня 2008 року підписана після зміни голови садового товариства, отже особою, яка не мала відповідних повноважень на це, а тому не може вважатися належним доказом у справі. Обставини, викладені у позові, не підтверджені належними та допустимими доказами, а факт порушення прав позивача відповідачем не доведено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погодився з висновками апеляційного суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняту цим судом постанову з передачею справи на новий апеляційний розгляд.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом проігноровані доводи позивача щодо відсутності у матеріалах справи будь-яких документів СТ "Кварцит", з яких було б можливо встановити обсяг повноважень ОСОБА_2., як керівника садівничого товариства, що дають йому можливість представляти інтереси заявника.
Апеляційний суд помилково врахував виписку з протоколу СТ "Кварцит" та інформацію з ЄДРПОУ, як належних доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_2, оскільки виписка з протоколу СТ "Кварцит" є актом індивідуальної дії і не встановлює обсяг повноважень ОСОБА_2, а інформація з ЄДРПОУ не підтверджує обсяг повноважень з представництва ОСОБА_2 як голови СТ "Кварцит" та прав на підписання і подання документів.
Судом апеляційної інстанції не враховано усталену практику Верховного Суду щодо закріплення повноважень посадової особи для представництва юридичної особи у відповідних статутних документах такої юридичної особи, а саме, не враховано висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2020 у справі № 131/897/18, в ухвалі від 12 лютого 2020 року у справі № 160/2199/19, в ухвалі від 07 лютого 2020 року у справі № 17/495-08, в ухвалі від 20 січня 2020 року у справі № 910/3245/19, в ухвалі від 21 січня 2020 року у справі № 924/440/19.
Єдиним належним і достовірним доказом для встановлення повноважень ОСОБА_3, як керівника СТ "Кварцит", є витяг з ЄДРПОУ станом на 03 червня 2008 року.
Проте, у матеріалах справи відсутні будь-які належні та достовірні докази, які з урахуванням усталеної практики Верховного Суду давали б можливість встановити наявність процесуальної дієздатності ОСОБА_2, як представника відповідача.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, в порушення пункту 2 частини першої статті 362 ЦПК України, 17 вересня 2020 року ухвалою Харківського апеляційного суду безпідставно відмовив у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про закриття апеляційного провадження.
Також апеляційним судом порушено принцип змагальності процесупри дослідженні доказів. В оскаржуваній постанові апеляційний суд посилається на недопустимі докази.
У постановах Верховного Суду у справах № 904/8549/17 від 11 липня 2018 року, № 911/3763/16 від 06 червня 2018 року, № 921/149/17-Г/4
від 18 квітня 2018 року; № 19/49-10 від 29 березня 2018 року, викладено висновок про те, що докази, які не засвідчені в порядку, встановленому пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003" є неналежними та недопустимими доказами, а, отже не повинні братися судами до уваги.
Отже, письмові докази, які подані відповідачем на підтвердження своєї позиції не можуть вважатися належними та допустимими доказами у даній справі, оскільки посвідчені та подані із порушенням процедури, встановленої чинним законодавством, а тому апеляційний суд не мав брати їх до уваги при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_2, поданої від імені СТ "Кварцит".
Надаючи оцінку поданим позивачем доказам, суд апеляційної інстанції не врахував висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 06 квітня 2020 року у справі №754/14843/16, відповідно до якого, доказами у справі на підтвердження наявності перешкод у користуванні майном, що належить особі на праві власності, зокрема у його вселенні до спірного житлового приміщення можуть бути: акти про не допуск до належного особі на праві власності майна, звернення до правоохоронних органів, пояснення осіб, які можуть підтвердити ті чи інші обставини, які мають значення для вирішення справи, показання свідків тощо.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.
Фактичні обставини, встановлені судами
Розпорядженням Харківської РДА від 24 жовтня 2008 року надано дозвіл членам СТ "Кварцит" на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, із земель СТ "Кварцит", розташованих за межами населеного пункту на території Кулиничівської селищної ради, для ведення садівництва згідно зі списком. Громадянам, вказаним в додатку до розпорядження, необхідно у шестимісячний строк подати до райдержадміністрації розроблену та погоджену згідно з вимогами чинного законодавства технічну документацію із землеустрою для розгляду.
На підтвердження обставин щодо членства у СТ "Кварцит", позивач надав довідку № 10 від 03 червня 2008 року, видану на ім`я ОСОБА_1 та підписану головою СТ "Кварцит" Першиним А. М., відповідно до якої позивач дійсно є членом СТ "Кварцит" і користується земельною ділянкою № НОМЕР_1 площею 0,066 га, переданою йому в постійне користуванні у 1989 році, а також квитанцію до приходного касового ордеру № 56 від 23 грудня 2007 року про сплату останнім членських внесків за 2006-2007 роки у сумі 90 руб.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_3 є засновником СТ "Кварцит". Особами, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи є Євсеєв В. В. - підписант та ОСОБА_2 - підписант.
З витягу з протоколу № 18 від 22 квітня 2007 року загальних зборів СТ "Кварцит" вбачається, що члена товариства ОСОБА_3, який має свідоцтво електромонтера та IV групу допуску по електробезпеці, призначено відповідальним за електрогосподарство.
Згідно із витягом з протоколу № 19 від 11 травня 2008 року загальних зборів СТ "Кварцит", заяву ОСОБА_3 про виключення його з членів СТ "Кварцит" задоволено.
18 травня 2008 року головою СТ "Кварцит" обрано ОСОБА_2 (витяг з протоколу № 20 від 18 травня 2008 року загальних зборів СТ "Кварцит").
Таким чином, довідка про членство позивача у СТ "Кварцит" від 03 червня 2008 року, підписана після зміни голови СТ "Кварцит", тобто особою, яка не мала відповідних повноважень.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.