Постанова
Іменем України
09 березня 2021 року
м. Київ
справа № 756/4120/16-ц
провадження № 61-7721св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Жданової В. С., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів "Мінський",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів "Мінський" на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 листопада 2019 року у складі судді Луценко О. М., постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів "Мінський" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В. О., про визнання недійсними свідоцтв про право власності на нерухоме майно.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником гаражного боксу № НОМЕР_1, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на території Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів "Мінський" , згідно з свідоцтвом про право власності № НОМЕР_2, виданим 19 січня 2016 року приватним нотаріусом КМНО Бригідою В. О.
Крім того відповідач є власником гаражного боксу № НОМЕР_3, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на території Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів "Мінський", відповідно до свідоцтва про право власності № НОМЕР_4 виданого 19 січня 2016 року приватним нотаріусом КМНО Бригідою В. О.
Також ОСОБА_1 є власником гаражного боксу № НОМЕР_5 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на території Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів "Мінський" , згідно з свідоцтвом про право власності № НОМЕР_6 виданим 05 лютого 2016 року приватним нотаріусом КМНО Бригідою В. О.
Відповідач є власником гаражного боксу № НОМЕР_7, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на території Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів "Мінський", згідно з свідоцтвом про право власності № НОМЕР_8, виданим 12 грудня 2015 року Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в м. Києві.
Зазначає, що право власності набуте відповідачем з використанням підробних документів, а саме: для проведення державної реєстрації та отримання свідоцтва про право власності на гаражі № НОМЕР_1, № НОМЕР_3, № НОМЕР_5 нотаріусу було подано довідки за № 372 від 08 вересня 2015 року, № 371 від 08 вересня 2015 року, № 4-2 від 04 лютого 2016 року, відповідно до яких відповідач є членом гаражного кооперативу та сплатив пайовий внесок у повному обсязі.
Однак ці документи не відповідають дійсності, оскільки відповідачем пайові внески не сплачувались.
Рішенням Київської міської державної адміністрації № 121-17/994 від 23 жовтня 2003 року Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів "Мінський" була виділена земельна ділянка № НОМЕР_13 .
Отже законним володільцем земельної ділянки є позивач.
На підставі викладеного Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів "Мінський" просив:
- визнати недійсним свідоцтво про право власності на гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 на території Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів " Мінський" , загальною площею 184,1 кв. м, згідно з свідоцтвом про право власності № НОМЕР_2 виданого 19 січня 2016 року приватним нотаріусом КМНО Бригідою В. О. та зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 12954008 та скасувати державну реєстрацію права власності на вказане майно;
-визнати недійсним свідоцтво про право власності на гараж № НОМЕР_3, за адресою: АДРЕСА_1 на території Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів "Мінський" , згідно з свідоцтвом про право власності № НОМЕР_4 виданим 19 січня 2016 року приватним нотаріусом КМНО Бригідою В. О. та зареєстрованим у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 12953751, та скасувати державну реєстрацію право власності на вказане майно;
-визнати недійсним свідоцтво про право власності на гараж № НОМЕР_5, за адресою: АДРЕСА_1 на території Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів "Мінський" , відповідно до свідоцтва про право власності № НОМЕР_6, виданого 05 лютого 2016 року приватним нотаріусом КМНО Бригідою В. О. та зареєстрованого у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 13140805, та скасувати державну реєстрацію право власності на вказане майно;
-визнати недійсним свідоцтво про право власності на гараж № НОМЕР_7, за адресою: АДРЕСА_1 на території Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів "Мінський" , згідно з свідоцтвом про право власності № 50654875, виданим 12 грудня 2015 року Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в м. Києві та зареєстрованим у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 12709171, та скасувати державну реєстрацію права власності на вказане майно.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог.
Не погодившись з таким рішенням місцевого суду, позивач подав апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року рішення місцевого суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У травні 2020 року Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів "Мінський" подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, уточнивши позовні вимоги, просить постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення необґрунтовано з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування існуючих правових позицій Верховного Суду. Суди неповно та неправильно встановили обставини, які мають значення для справи, а висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а оскаржувані рішення судів - без змін.
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК Українипередбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
23 червня 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що відповідно до довідки №4-2 від 04 лютого 2016 року ОСОБА_1 є власником гаражного боксу № НОМЕР_5, який побудований ГБК "Мінський" у 1991 році господарчим способом у результаті діяльності гаражного кооперативу. Сума внесків сплачена в повному обсязі.
Згідно з витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 52729065 від 05 лютого 2016 року, гараж № НОМЕР_5 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер 52728749 від 05 лютого 2016 року, виданого приватним нотаріусом КМНО Бригідою В. О.
Відповідно до довідки № 372 від 08 вересня 2015 року ОСОБА_1 є власником гаражного боксу № НОМЕР_1, який побудований ГБК "Мінський" у 1991 році господарчим способом у результаті діяльності гаражного кооперативу. Сума внесків сплачена в повному обсязі.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року у справі № 756/10168/16-ц встановлено, що згідно з інформаційною довідкою від 29 квітня 2016 року № 58452603 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно гараж № НОМЕР_1 в АКБЕГ "Мінський" за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17 травня 2019 року у справі № 756/11972/16-ц встановлено, що ОСОБА_1, відповідно до протоколу засідання Правління № 44 від 14 січня 2013 року було прийнято у члени кооперативу та надано гараж № НОМЕР_7 .
Також, протоколом засідання Правління № 45 від 26 лютого 2013 року позивача знову було прийнято у члени кооперативу та присвоєні номери гаражів №№ НОМЕР_3, НОМЕР_1, НОМЕР_12 .
03 грудня 2015 року на Загальних зборах членів Кооперативу було прийнято рішення про затвердження всіх прийнятих Правлінням осіб протягом останніх 10 років у члени кооперативу.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.