Постанова
Іменем України
09 березня 2021 року
м. Київ
справа № 2-1360/10
провадження № 61-48100св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 як правонаступник ОСОБА_2,
відповідач - Солоницівська селищна рада Дергачівського району Харківської області,
третя особа - садівниче товариство "Монтажник-2",
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 01 листопада 2018 року в складі колегії суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенко І. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області про визнання права власності на самочинне будівництво.
В обґрунтування позову вказувала, що земельна ділянка площею 0,0818 га, що розташована на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, садове товариство "Монтажник-2" (далі - СТ "Монтажник-2), ділянка № НОМЕР_1, належить їй на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЯА № 453676 від 27 грудня 2005 року.
У 2006 році вона на вказаній земельній ділянці самочинно, без оформлення технічної документації, побудувала садовий будинок "А-2" з верандою, "а" та тамбуром "а1", загальною площею 104,8 кв. м, жилою площею 63,6 кв. м, та надвірні будівлі: гараж "Б" з оглядовою ямою "б", погріб "В", сарай "Г", сарай "Д", альтанку "Е", сарай "Ж", сарай "З", навіс "І", навіс "К".
Станом на 2010 рік всі головні будівельні конструкції придатні до нормальної експлуатації за призначенням. Будівлі відповідають вимогам діючим будівельних, пожежних та санітарних норм.
За таких обставин позивач просила суд визнати за нею право власності на самочинне будівництво садового будинку та надвірних будівель, що розташовані на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, СТ "Монтажник-2", у АДРЕСА_1 .
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 01 квітня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на самочинне будівництво: садовий будинок "А-2" з верандою "а" та тамбуром "а1", загальною площею 104,8 кв. м, жилою площею 63,6 кв. м, та надвірні будівлі: гараж "Б" з оглядовою ямою "б", погріб "В", сарай "Г", сарай "Д", альтанку "Е", сарай "Ж", сарай "З", навіс "І", навіс "К", що розташовані на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, СТ "Монтажник-2" в АДРЕСА_1 .
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, керуючись положеннями статті 376 ЦК України, виходив з доведеності права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, на якій побудовано вказане будинковолодіння, та обґрунтованості позовних вимог.
Постановою Харківського апеляційного суду від 01 листопада 2018 року задоволено апеляційну скаргу особи, яка не приймала участі у розгляді справи - ОСОБА_3, скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції порушує права ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_3 є членом СТ "Монтажник", що знаходиться на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, та з 1994 року володіє земельною ділянкою АДРЕСА_1, розташованою на території цього товариства.
При цьому, рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 18 листопада 2016 року визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 453676 від 27 грудня 2005 року на ім`я ОСОБА_2, а також визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку № НОМЕР_1 для ведення садівництва, площею 0,0818 га, кадастровий номер 6322057600:20:000:0004, розташовану в СТ "Монтажник-2" на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 06 серпня 2018 року залучено до участі у справі ОСОБА_1 як правонаступника ОСОБА_2, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У грудні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 01 листопада 2018 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно поновив ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, взяв до уваги докази, які не були предметом дослідження суду першої інстанції та повно не встановив фактичних обставин, які мають значення для справи.
У 2002 році ОСОБА_3 було виключено з членів СТ "Монтажник", спірний дачний будинок збудовано без його участі, а тому суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про порушення прав останнього.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2019 року касаційне провадження у цій справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом справи № 619/3072/16-ц.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 12 листопада 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 09 березня 2021 року поновлено касаційне провадження у справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_3 є членом СТ "Монтажник", що знаходиться на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, та з 1994 року володіє земельною ділянкою АДРЕСА_1, розташованою на території цього товариства, що підтверджується довідкою, виданою головою СТ "Монтажник" ОСОБА_4, списками членів садівничого товариства, складеними в різні періоди.
Рішенням виконавчого комітету Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 11 жовтня 1994 року № 373 "Про приватизацію земельних ділянок членами садового товарищества "Монтажник" вирішено передати безоплатно у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 852 кв. м, розташовану на території цього товариства.
До 2001 року ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .
На підставі розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації від 30 вересня 2005 року № 532 та згідно із Державним актом на право власності на землю серії ЯА № 453676 від 27 грудня 2005 року земельна ділянка № НОМЕР_1, площею 0,0818 га, що розташована на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, СТ "Монтажник-2", належала ОСОБА_2 . Цей акт був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010569300140.
На вказаній земельній ділянці самочинно, без оформлення технічної документації, був побудований садовий будинок "А-2" з верандою, "а" та тамбуром "а1" загальною площею 104,8 кв. м, жилою площею 63,6 кв. м та надвірні будівлі: гараж "Б" з оглядовою ямою "б", погріб "В", сарай "Г", сарай "Д", альтанку "Е", сарай "Ж", сарай "З", навіс "І", навіс "К". Згідно з технічним паспортом, виданим КП "Дергачівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" від 16 лютого 2010 року, вартість побудованого нерухомого майна складає 201 130 грн.
Згідно із технічним висновком про стан будівельних конструкцій та можливість збереження побудованого садового будинку та надвірних будівель по АДРЕСА_1, наданого ТОВ "Харківреконструкція", станом на 2010 рік всі головні будівельні конструкції придатні до нормальної експлуатації за призначенням. Будівлі відповідають вимогам діючих будівельних, пожежних та санітарних норм.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 11 листопада 2016 року визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 453676, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 27 грудня 2005 року за № 0105699300140, на ім`я ОСОБА_2 .
Визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,0818 га, кадастровий номер 6322057600:20:000:0004, розташовану в СТ "Монтажник-2", ділянка № НОМЕР_1, на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області.
Вказане судове рішення не набрало законної сили.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з пунктом 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.