1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України                                                                                               


03 березня 2021 року

м. Київ


справа № 182/4223/18

провадження № 61-7936св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач),


учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

третя особа - виконавчий комітет Нікопольської міської ради,


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2019 року у складі судді                                        Рибакової В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2020 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П.,                                              Зубакової В. П.,


ВСТАНОВИВ:


Описова частина


Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", яке під час розгляду справи змінило назву на Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі- АТ "Райффайзен Банк Аваль"), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

На обґрунтування позовних вимог зазначило, що 11 січня 2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є позивач, та                                                          ОСОБА_4 укладений кредитний договір № 014/142742/3147/74.

За умовами укладеного договору    ОСОБА_4 за програмою кредитування "Житло в кредит на вторинному ринку" отримала в кредит 24 000,00 дол. США строком до 11 січня 2028 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами 13,00 % річних.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 11 січня 2008 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки                                                                  № 014/142742/3147/74-ж, предметом якого є квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позичальник ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На дату її смерті заборгованість склала 25 303,46 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 201 711,59 грн.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 як спадкоємці позичальника прийняли спадщину після її смерті та 18 грудня 2012 року отримали свідоцтва про право на спадщину. Отже, до них перейшли зобов`язання за договором іпотеки в межах вартості предмета іпотеки.

Позивачем на адресу спадкоємців позичальника направлялись вимоги щодо погашення кредитної заборгованості, проте сума заборгованості не повернута.

АТ "Райффайзен Банк Аваль" просило суд в рахунок погашення заборгованості, що виникла за Кредитним договором    від 11 січня 2008 року № 014/142742/3147/74 в сумі 25 303,46 дол., що в еквіваленті за курсом НБУ становить 201 711,59 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру загальною площею 59,7 кв.м, житловою 41,7 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною визначеною в пункті 1.3 Договору іпотеки від 11 січня 2008 року - 151 500,00 грн.


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено розміру заборгованості за кредитним договором, що виключає можливість звернення стягнення іпотечного майна.

Не погодившись із цим рішенням, АТ "Райффайзен Банк Аваль" подало апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2020 року апеляційну скаргу АТ "Райффайзен Банк Аваль" залишено без задоволення, рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2019 року змінено в частині мотивів відмови в задоволенні позову.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що розмір кредитної заборгованості, зазначений в позовній заяві, не відповідає дійсності, оскільки є меншим.

Крім того, суд зазначив, що сума заборгованості за кредитом та вартість іпотечного майна є неспівмірними, у зв`язку із чим звернення стягнення на предмет іпотеки буде непропорційним втручанню в право відповідачів на житло.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У травні    2020 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга АТ "Райффайзен Банк Аваль" на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2020 року.


В касаційній скарзі заявник просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.


Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.





Доводи інших учасників справи


Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.


Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.


29 травня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.


Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 11 січня 2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та                                ОСОБА_4 (позичальник) був укладений Кредитний договір                                                                                            № 014/142742/3147/74, відповідно до умов якого банк (кредитор) надав позичальнику кредит у розмірі 24 000,00 дол. США, а позичальник зобов`язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, до 11 січня 2028 року повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, а також виконати інші обов`язки, визначені цим договором (пункт 2.1 Кредитного договору).

Відповідно до пункту 1.1.2 Кредитного договору, кошти видаються на придбання нерухомості - квартири, загальною площею 59,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором від 11 січня 2008 року № 014/142742/3147/74 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_4 укладений Договір Іпотеки № 014/142742/3147/74, відповідно до пункту 1.1 якого цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору від 11 січня 2008 року                                                                                                                                № 014/142742/3147/74, укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого Іпотекодавець зобов`язується перед Іпотекодержателем повернути кредит в сумі 24 000,00 дол. США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати Іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору. У відповідності до даного Договору Іпотекодержатель має право у випадку невиконання Іпотекодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, заставленого на нижче вказаних умовах.

Відповідно до пункту 1.1 Договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно трикімнатна квартира АДРЕСА_1. Квартира належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 11 січня 2008 року, посвідченого нотаріусом                                    м. Нікополь Романенко С. О. за реєстром № 31, внесеного в ДРП за № 2628963.

Відповідно до пункту 2.1.2 Договору іпотеки, на підставах передбачених законодавством України на предмет іпотеки може бути звернене стягнення.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

Згідно матеріалів спадкової справи, заведеної приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу, після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняли ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та на їх ім`я 18 грудня 2012 року видані свідоцтва про право на спадщину.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


................
Перейти до повного тексту