ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2021 року
м. Київ
справа №806/897/17
адміністративне провадження №К/9901/34166/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.
суддів: Білак М.В., Жука А.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Житомирського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України про визнання відмови неправомірною, стягнення 239250,00 грн та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року, ухвалену у складі колегії суддів: Гонтарука В.М. (головуючий), Білої Л.М., Курка О.П.
І. Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Житомирської області про визнання відмови неправомірною, стягнення 239250,00 грн. та зобов`язання вчинити дії.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі постанови Верховної Ради України від 08.09.2016 №1515-VIII, наказом голови Апеляційного суду Житомирської області від 21.09.2016 року ОСОБА_1 було звільнено з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку, однак, вихідна допомога, передбачена ст.136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в розмірі 10 місячних заробітних плат відповідачем виплачена не була. У зв`язку з чим, позивач звернулася із відповідною заявою до Апеляційного суду Житомирської області, проте листом відповідачем відмовлено у задоволенні такої заяви у зв`язку з відсутністю правових підстав для виплати зазначеної вихідної допомоги. Вважає, що неправомірна відмова порушує її право на отримання належних їй грошових коштів.
3. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного суду від 06 листопада 2017 року та постановою Верховного Суду від 09 липня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи заяви про перегляд за виключними обставинами
4. 04 травня 2020 року позивач звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення в адміністративній справі №806/897/17 за виключними обставинами, в якій просила:
4.1. переглянути постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі №806/897/17 за виключними обставинами;
4.2. скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі №806/897/17 та прийняти нову постанову про задоволення позову.
5. В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що Конституційним Судом України 15.04.2020 постановлено рішення №2-р(ІІ)/2020 по справі № 3-311/2018, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ про скасування виплати вихідної допомоги суддям. Водночас, наведена норма Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ стала підставою для прийняття постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі №806/897/17 про відмову у задоволенні вимоги про нарахування та виплату вихідної допомоги у зв`язку із відставкою у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою. Вказує, що рішення КСУ №2-р(ІІ)/2020 по справі № 3-311/2018 є підставою для перегляду постанови у справі №806/897/17 та задоволення вимог щодо виплати вихідної допомоги.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
6. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами задоволено частково.
6.1. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі №806/897/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Житомирського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії, задоволено частково.
6.2. Зобов`язано Житомирський апеляційний суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
6.3. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
7. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо наявності виключних обставин для перегляду та скасування постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі №806/897/17. Вказав, що з 15.04.2020 відновлено дію статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VІ, тобто відновлено право судді, який вийшов у відставку у період дії Закону №2453-VІ, на отримання вихідної допомоги на підставі зазначеної норми. Враховуючи, що позивач вийшов у відставку під час дії Закону №2453, відтак, після ухвалення вищевказаного рішення Конституційного Суду України, він набув право на отримання вихідної допомоги відповідно до ст.136 Закону №2453-VІ.
8. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 жовтня 2020 року скасував рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року відмовив.
9. Таке рішення апеляційного суду ґрунтується на тому, що на час виникнення спірних правовідносин та на час прийняття рішення судом першої інстанції положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ були чинними та підлягали застосуванню, а тому сама наявність Рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2-р(11) 2020 не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при розв`язанні спору. Рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2-р(11) 2020 на спірні правовідносини не впливає, оскільки правовідносини у даній справі виникли до прийняття такого рішення і Конституційний суд у зазначеному рішенні не розглядав положення статті 143 Закону України №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів". Окрім того, судом не встановлено в даній справі рішення, яке підлягало виконанню та яке не було виконано.
ІV. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
10. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року у справі №806/897/17, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року залишити без змін.
11. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що рішенням Конституційного Суду України Другий Сенат від 15 квітня 2020 року №2- р(11)2020 у справі №3-311/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу 11 Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-V11, яким із Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-Vl в редакції до внесення змін Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-V111 виключено статтю 136, частиною першої якої передбачалося право судді, який вийшов у відставку, на виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
11.1. Зазначає, що враховуючи те, що при вирішенні справи про стягнення вихідної допомоги суд першої інстанції застосував окреме положення Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-V11, яке рішенням Конституційного Суду України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), рішення, яке вона просить переглянути у зв`язку виключними обставинами, не виконане, а вважає, що є всі підстави для задоволення її заяви на підставі п.1 ч.5 ст. 361 КАС України.
11.2. Скаржник зазначає, що висновок апеляційного суду про те, що Рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року №2-р(11) 2020 на спірні правовідносини не впливає не відповідає обставинам справи, є помилковим, оскільки позовні вимоги про стягнення вихідної допомоги на підставі Закону України №1402-VI11 "Про судоустрій і статус суддів", вона не заявляла, а просила переглянути рішення у зв`язку з виключними обставинами, як прямо передбачено п.1 ч.5 ст. 361 КАС України, а тому посилання апеляційного суду на виникнення спірних правовідносин до прийняття Рішення Конституційного Суду є безпідставним.
11.3. Крім того, позивач в касаційній скарзі вказує, що з огляду на те, що рішення про відмову в позові, не передбачає виконання будь-яких дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів сторін у справі, таке рішення не можна вважати виконаним у розумінні п.1 ч.5 ст. 361 КАС України.
12. Державна судова адміністрація України у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність і просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
13. Житомирський апеляційний суд своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
V. Джерела права й акти їх застосування
14. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.