ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2021 року
м. Київ
справа № 459/1487/17
адміністративне провадження № К/9901/56500/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Львівського обласного військового комісаріату на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 13 березня 2018 року (суддя Кріль М.Д.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року (колегія суддів: Гудима Л.Я., Довгополов О.М., Ільчишин Н.В.) у справі № 459/1487/17 за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного військового комісаріату, третя особа - Міністерство оборони України, про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2017 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Львівського обласного військового комісаріату, в якому просив зобов`язати відповідача в 15-денний строк подати на розгляд Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати йому одноразової грошової допомоги та заяву з документами, подану для призначення одноразової грошової допомоги згідно пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2018 року №499; встановити судовий контроль за виконанням даного судового рішення, зобов`язавши відповідача в місячний термін надати до Червоноградського районного суду звіт про його виконання.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 13 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року, адміністративний позов задоволено частково.
Зобов`язано Львівський обласний військовий комісаріат (ЄДРПОУ 08412340) протягом 15 днів повторно розглянути заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, подану ним для призначення одноразової допомоги та у межах цього строку подати Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати йому одноразової грошової допомоги; у решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Відповідач в обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що інвалідність позивача встановлена до 01.01.2014, тобто до набрання чинності Порядком № 975. Із заявою про отримання одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку № 499 позивач не звертався. Також вказав, що позивачем не надано документ про обставини поранення, зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Ухвалою Верховного Суду від 10.09.2018 відкрито касаційне провадження.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що відповідно до довідки Червоноградського МВК від 10.05.2016 № 27 ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу в період з 03.11.1984 по 13.12.1986, у тому числі з 07.01.1985 по 13.12.1986 брав участь у бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан під час чого отримав інвалідність третьої групи, що підтверджується випискою з акта огляду МСЕК серії 10 ААБ №115935, довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААВ №898563, витягом із протоколу засідання Центральної ВЛК по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв №2057 від 23.10.2012 року, висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №1100/ж від 15.10.2012 року, посвідченням серії НОМЕР_1, посвідченням серії НОМЕР_2, де вказано, що позивач має статус інваліда третьої групи та пільги для ветеранів війни - інвалідів війни.
У 2016 році позивач звернувся до Львівського обласного військового комісаріату з заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням інвалідності третьої групи, яке пов`язане з виконанням військової служби в Демократичній Республіці Афганістан.
Відповідно до листа Львівського обласного військового комісаріату від 24.05.2016 №5254 за результатом розгляду заяви позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги підстав для подання висновку до Департаменту фінансів Міністерства оборони України відповідач не виявив.
Вважаючи отриману відмову протиправною позивач звернувся з цим позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що керівник уповноваженого органу державної влади зобов`язаний подати в 15-денний термін з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплатити одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 Порядку №499. При цьому, відповідач не наділений повноваженнями розглядати дану заяву по суті.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII (в редакції на час звернення позивача за отриманням допомоги) встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" .
Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Закону №2011-ХІІ в редакції, що діяла на період звернення) порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).
При цьому, пунктом 2 наведеної Постанови установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:
допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 39, ст. 1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. № 284 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 14, ст. 532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. № 1331 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 89, ст. 3255);
допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Відповідно до пункту 3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.