ПОСТАНОВА
Іменем України
11 березня 2021 року
Київ
справа №736/1620/17
адміністративне провадження №К/9901/56048/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів -Рибачука А.І., Стеценка С.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 30.03.2018 (суддя Чурупченко М.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 (колегія суддів: Василенко Я.М., Кузьменко В.В., Чаку Є.В.) у справі №736/1620/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа Чернігівський обласний військовий комісаріат, про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю,
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії;
- скасувати протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.11.2017 № 121 в частині відмови позивачу в отриманні одноразової грошової допомоги;
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити, нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу в зв`язку з настанням інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії у розмірі встановленому пп. Б п. 1 ст. 16.2 Закону України "Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- зобов`язати Міністерство оборони України протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили подати до суду звіт про виконання рішення суду та звільнити його від сплати судового збору.
Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 30.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018, позов задоволено частково.
Визнано неправомірним та скасовано рішення Міністерства оборони України від 24.11.2017 № 121, виражене у формі Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
Зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, згідно з підпунктом 1 пункту 6 "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013; в решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Відповідач в обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що при зверненні за призначенням та виплатою допомоги позивачем не надано документ про обставини поранення, зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, який передбачено Порядком № 975.
Ухвалою Верховного Суду від 02.08.2018 відкрито касаційне провадження.
У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил колишнього Радянського Союзу з 24 жовтня 1984 року по 20 жовтня 1986 року, в тому числі в період з 18 квітня 1985 року по 20 жовтня 1986 року приймав участь в бойових діях в республіці Афганістан.
28.04.2016 позивачу встановлена III група інвалідності, що настала внаслідок поранення, контузії, захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується виданою довідкою Серія АВА № 029641 від 28.04.2016.
Відповідно до висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 22.03.2016 №711/ж, витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії МО України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №1238 від 22.03.2016, довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією причиною поранення, а в подальшому причиною інвалідності було вогнепальне осколкове поранення, а обставиною поранення - бойові дії під час проходження військової служби у 1985 році.
Позивач звернувся із заявою на адресу Корюківського РВК про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому III групи інвалідності. Корюківським РВК його заява була направлена на адресу Чернігівського ОВК для призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги. Чернігівський ОВК повідомив його, що його документи відпрацьовані і направлені до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.
Департамент фінансів Міністерства оборони України своїм листом повідомив Чернігівський обласний військовий комісаріат, що підстав для подання пропозицій Міністру оборони України щодо призначення йому одноразової грошової допомоги немає, оскільки Закон України від 04.07.2012 № 5040-УІ "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців", яким змінено редакцію ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (на виконання якого було прийнято постанову КМ України від 25.12.2013 № 975) набрав чинності з 01.01.2014. Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, тобто, дія постанови КМ України від 25.12.2013 № 975 та нової редакції ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" поширюється тільки на військовослужбовців та звільнених осіб, які отримали первинно інвалідність після 01.01.2014. Оскільки дія вищевказаних законодавчих та нормативно-правових актів на заявника не поширюється (встановлено інвалідність до 01.01.2014), то і підстав для розгляду поданих документів не вбачається, документи повертаються, як такі, що не відповідають вимогами постанови КМ України від 25.12.2013 № 975.
Позивач не погодився з отриманою відмовою та оскаржив її в судовому порядку.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 з урахуванням змін внесених постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2017, позов задоволено, зобов`язано Міністерство оборони України розглянути його заяву про виплату одноразової грошової допомоги з доданими до неї документами.
На виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 позивач отримав протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 121 від 24.11.2017, в якому комісія прийшла до висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги через відсутність документа, що підтверджує обставини поранення.
Не погодившись з отриманою відмовою, позивач звернувся до суду.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що у зв`язку із встановленням позивачу ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок виконання обов`язків військової служби в країнах, де велись бойові дії, він має право на одноразову грошову допомогу згідно з положеннями ч. 2 ст. 16 Закону № 2011, а відтак, позовні вимоги про визнання протиправною відмови відповідача у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги як особі, звільненої з військової служби, інвалідність якої настала внаслідок контузії і захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, підлягають задоволенню.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.
Згідно частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Частиною 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п.4 - встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Водночас, у відповідності до ст. 16-4 Закону № 2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: