ПОСТАНОВА
Іменем України
11 березня 2021 року
Київ
справа №320/6810/17(2-а/320/31/18)
адміністративне провадження №К/9901/64018/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26.02.2018 (суддя Юрлагіна Т.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2018 (колегія суддів: Дадим Ю.М., Уханенко С.А., Божко Л.А.) у справі №320/6810/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України в якому просив:
- визнати протиправними дії Відповідача щодо непризначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із настанням ІІІ групи інвалідності, внаслідок поранення, контузії та захворювання, отриманих під час виконання обов`язків військової служби при перебування в країні де велися бойові дії, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
-зобов`язати відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, у зв`язку з настанням ІІІ групи інвалідності, внаслідок поранення, контузії та захворювання, отриманих під час виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країні де велися бойові дії, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 206700.00 грн.;
- стягнути з Відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 1500.00 грн.;
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26.02.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2018, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії відповідача щодо непризначення Позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із настанням інвалідності ІІІ-ї групи внаслідок поранення, контузії чи захворювання, отриманих під час виконання ним обов`язків військової служби при перебуванні в країні, де велися бойові дії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Зобов`язано Міноборони признати чи та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку зі встановленням інвалідності ІІІ-ї групи внаслідок поранення, контузії та захворювання, отриманих під час виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Відповідач в обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що при зверненні за призначенням та виплатою допомоги позивачем не надано документ про обставини поранення, зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, який передбачено Порядком № 975.
Ухвалою Верховного Суду від 01.11.2018 відкрито касаційне провадження.
У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу на території Афганістану в період з грудня 1979 по червень 1980 року, де велись бойові дії.
Згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарською комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 4685 від 09.12.2015 - множинні вогнепальні осколкові поранення голови, лівої руки, лівої ноги (контузія головного мозку 1980 року), колишнього військовослужбовця ОСОБА_1, наслідком яких стали шкіряні рубці у зазначених анатомічних областях, що підтверджено висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 2448 від 08.12.15 року, виданим Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи, що в подальшому призвело до розвитку: "Стійких залишкових явищ перенесеної ЗЧМТ у вигляді посттравматичної та дисциркуляторної енцефалопатії ІІ-ІІІ ступеню, прогресуючого, кризового перебігу, з вираженим церебростенічним синдромом, розсіяною пірамідною симптоматикою, частими лікворо-гіпертензивними кризами, вегето-судинною дисфункцією, мне стичним зниженням, емоційно-вольовою нестійкістю. Посттравматичного церебрального арахноїдиту з вираженим лікворо-гіпертензивним синдромом, центральною вестибулярною дисфункцією ІІІ ст., стійко вираженим цефалічним синдромом. Стану після гострого флеботромбоза берцовопідколінностегнового сегменту правої нижньої кінцівки. ГХ ІІ ст. (за даними ЕКГ)", що підтверджено медичними та військово-обліковими документами поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.
25 січня 2016 року ОСОБА_1 була первинно встановлена ІІІ група інвалідності безстроково, у зв`язку з хворобою, що настала внаслідок контузії під час виконання обов`язків військових обов`язків в країнах, де велись бойові дії.
В лютому 2016 року позивач звернувся до обласного військового комісаріату з заявою про надіслання особистих документів до Міністерства оборони України для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013.
В травні 2016 року, комісія з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, розглянувши подані документи позивача комісія дійшла висновку про необхідність їх повернення.
Вважаючи вказані дії протиправними, позивач звернувся до суду.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20.12.2016 у справі № 320/7294/16-а адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо не призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби та стягнуто з Міністерства оборони України на його користь одноразову грошову допомогу у зв`язку з настанням інвалідності ІІІ групи, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності у сумі 206700 (двісті шість тисяч сімсот) гривень. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від у справі № 320/7294/16-а постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20.12.2016 скасовано та прийнято нову.
Зобов`язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на підставі заяви від 19 лютого 2016 року та доданих до неї документів на підставі приписів Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2013 №975 та прийняти відповідне рішення.
Так, на виконання вказаного судового рішення, Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум було прийнято рішення від 07.07.2017 № 72, яким ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки заявником не подано документ, що свідчить по обставини поранення.
Не погодившись з отриманою відмовою, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що у зв`язку із встановленням позивачу ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок виконання обов`язків військової служби в країнах, де велись бойові дії, він має право на одноразову грошову допомогу згідно з положеннями ч. 2 ст. 16 Закону № 2011, а відтак, позовні вимоги про визнання протиправним відмови відповідача у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги як особі звільненої з військової служби, інвалідність якої настала внаслідок контузії і захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, підлягають задоволенню.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.
Згідно частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Частиною 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п.4 - встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.