ПОСТАНОВА
Іменем України
11 березня 2021 року
Київ
справа №750/4095/17
адміністративне провадження №К/9901/17685/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року (колегія суддів: Клопот С.Л., Падій В.В., Житняк Л.О.,) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року (колегія суддів: Собків Я.М., Вівдиченко Т.Р., Сорочко Є.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання неправомірним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2017 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріата про визнання неправомірним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано неправомірним та скасовано рішення Міністерства оборони України від 17 лютого 2017 року № 16, виражене у формі Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням йому III групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, встановленого Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей".
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Відповідач в обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що при зверненні за призначенням та виплатою допомоги позивачем не надано документ про обставини поранення, зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, який передбачено Порядком № 975. Вказує, що позивач проходив строкову військову службу, а тому позбавлений права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки встановлення інвалідності настало після спливу трьохмісячного строку. Зазначає, що позивач не проходив військову службу в Збройних Силах України або був військовослужбовцем іншого утвореного відповідно до законів України військового формування та правоохоронного органу спеціального призначення. Вказує, що, оскільки позивач проходив службу в прикордонних військах КДБ СРСР, за отриманням відповідної допомоги повинен звертатися до Адміністрації державної прикордонної служби України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.12.2017 відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Справу передано до Верховного Суду.
У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах колишнього СРСР у період з 08.05.1984 по 30.05.1986, під час якої з 15.04.1985 по 20.05.1986 брав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан та отримав множинні вогнепальні осколкові поранення, множинні вогнепальні осколкові поранення (контузію) голови, ніг.
Факт того, що позивач брав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан підтверджується відомостями військового квитка позивача та довідкою Чернігівського об`єднаного міського військового комісаріату Чернігівської області від 04.11.2013 № 138. Позивач пройшов судово-медичну експертизу у Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи, згідно висновку якої від 05.11.2013 № 1977/ж рубці на верхній половині правого ока, переднє-внутрішній поверхні лівої гомілки у нижній третині, передній поверхні правої гомілки в середній третині, внутрішній поверхні її у верхній третині, є наслідком загоєння ран, що могли утворитись внаслідок осколочних поранень, які могли бути спричинені під час проходження строкової служби, під час виконання бойових дій в 1985 році.
Згідно з копією витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 2746 від 11.11.2013 множинні вогнепальні осколкові поранення (контузія) голови, ніг колишнього військовослужбовця пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Згідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВА № 0128551 від 25.03.2014, позивачу встановлено III групу інвалідності, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, безстроково.
Позивач звернувся із заявою до Чернігівського обласного військового комісаріату про виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку зі встановленням третьої групи інвалідності; поранення, захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби в країнах, де велись бойові дії.
Листом військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату заява позивача з доданими до неї документами була надіслана на адресу директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України.
Протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 17 лютого 2017 № 16 встановлено, що комісія дійшла висновку про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, оскільки відсутні документи, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2013 №975.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що позивач має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги як інвалід ІІІ групи, інвалідність якого пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, отримав поранення, що підтверджується протоколом Центральної військово-лікарської комісії.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.
Пунктом 1 ч.1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до п.6 ч.2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.
Підставою для отримання одноразової грошової допомоги є встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Водночас, у відповідності до ст. 16-4 Закону № 2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Відповідно до ч. 9 ст. 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї статті Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (Порядок № 975).
Пунктом 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).