ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2021 року
м. Київ
справа № 826/15267/17
провадження № К/9901/23049/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Кашпур О. В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Державної авіаційної служби України до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" про стягнення заборгованості, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної авіаційної служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2020 року, постановлену у складі головуючого судді Шейко Т. І., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Губської Л. В., суддів: Епель О. В., Степанюка А. Г.
І. Обставини справи
1. У листопаді 2017 року Державна авіаційна служба України звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" про стягнення коштів у сумі 25593875,24 гривень.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року в позові відмовлено.
3. 18 березня 2020 року Державна авіаційна служба України звернулась до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року у цій справі.
3.1. Заява обґрунтована правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 826/16485/16, в якій вказано, що державні збори, заборгованість з яких обліковується за позивачем і з метою стягнення якої подано позов, не є податком. Державні збори передбачені Повітряним кодексом України і за своєю суттю належать до неподаткових джерел надходження Державного бюджету України; відповідач як суб`єкт авіаційної діяльності мав обов`язок їх утримати (при наданні послуг з перевезення) та сплати (як того вимагала Державна авіаційна служба України). Оскільки державні збори до Державного спеціалізованого фонду не є податком, доводи відповідача про відсутність на законодавчому рівні усіх складових елементів податку в цій частині є безпідставними.
3.2. На думку заявника, вказана обставина (юридичний факт), яка встановлена в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 826/16485/16 і є істотною нововиявленою обставиною, яка існувала на момент винесення судом 28 лютого 2018 року зазначеної постанови, однак не була відома сторонам (позивачу, відповідачу, заявнику) та суду на час розгляду справи і впливає на законність та об`єктивність судового рішення, оскільки вказаною постановою Верховного Суду фактично визначено правову природу державних зборів як цільового платежу, а тому вважає, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року, має бути переглянуте за нововиявленими обставинами.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 03 червня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року, відмовив у задоволенні заяви Державної авіаційної служби України про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року за нововиявленими обставинами.
4.1. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що вказані заявником обставини не можуть вважатися нововиявленими в розумінні статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. Не погоджуючись із ухваленими у цій справі судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, заяву про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року за нововиявленими обставинами задовольнити, скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року та ухвалити нове, яким позов Державної авіаційної служби України задовольнити.
Аргументи скарги зводяться до того, що правова позиція, яка висловлена у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 826/16485/16, є істотною обставиною, оскільки у постанові суду касаційної інстанції фактично визначена природа державних зборів як цільового платежу, який не є податком та є обов`язковим до сплати на підставі закону. На думку позивача, такий факт об`єктивно існував під час розгляду та вирішення справи, однак як фактичні дані, які породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість рішення без їх врахування, набув обов`язкового для врахування характеру після висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 826/16485/16.
6. Верховний Суд ухвалою від 16 жовтня 2020 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною другою, пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Ухвалою від 11 лютого 2021 року Верховний Суд задовольнив заяви суддів Чиркіна С. М., Бевзенка В. М., Єзерова А. А. про самовідвід і відвів їх від розгляду цієї справи.
За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Смокович М. І. (доповідач), Данилевич Н. А., Кашпур О. В.
Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2021 року прийнято касаційну скаргу у справі № 826/15267/17 до свого провадження суддею-доповідачем Смоковичем М. І.
7. Представник Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наголошуючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Така позиція ґрунтується на тому, що вказані заявником обставини не можуть вважатися нововиявленими за пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, на підставі якій позивачем була подана та обґрунтована відповідна заява, з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 800/578/17, в якій вказано, що необхідними умовами для визначення відповідної обставини нововиявленою, передбаченою пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України є те, що: по-перше, вона існувала на час розгляду справи; по-друге, ця обставина не могла бути відома заявникові на час розгляду справи; по-третє, вона входить до предмета доказування у справі та може вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи. На думку відповідача, обставина, зазначена позивачем у заяві про перегляд судового рішення не є нововиявленою за пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України.
ІІІ. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду
16. Завданням адміністративного судочинства у силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
17. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Згідно з положенням частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку може бути оскаржена, зокрема ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, після її перегляду в апеляційному порядку.
19. Таким чином, підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 826/15267/17 слугувало оскарження судового рішення, зазначеного у частині другій статті 328 КАС України та посилання заявника у касаційній скарзі на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
21. Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
22. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
23. Стаття 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень.
24. Відповідно до частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: