ПОСТАНОВА
Іменем України
11 березня 2021 року
Київ
справа №741/315/17
адміністративне провадження №К/9901/34115/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 25 липня 2017 року (Демченко Л.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року (колегія суддів: Ганечко О.М., Коротких А.Ю., Літвіна Н.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
В березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю.
Постановою Бобровицького районного суду Чернгівської області від 25.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано неправомірними та скасовано рішення Міністерства оборони України від 13 січня 2017 року №3, виражене у формі протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Зобов`язано Міністерство оборони України здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у відповідності до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 року №975.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Відповідач в обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що при зверненні за призначенням та виплатою допомоги позивачем не надано документ про обставини поранення, зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, який передбачено Порядком № 975. Вказує, що позивач проходив строкову військову службу, а тому позбавлений права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки встановлення інвалідності настало після спливу трьохмісячного строку. Вказує на порушення підсудності судом першої інстанції, оскільки справа має бути розглянута окружним адміністративним судом в складі колегії суддів, а не місцевим загальним як адміністративним.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2017 відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Справу передано до Верховного Суду.
У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що з 12.05.1979 по 20.06.1981 ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил Союзу Радянських Соціалістичних Республік (Радянського союзу), в період з 05.02.1980 по 20.06.1981 брав участь у бойових діях під час виконання інтернаціонального обов`язку на території республіки Афганістан у складі в/ч пп 93987, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_1 та довідкою Носівського районного військового комісаріату.
У 1980 році він отримав вогнепальні осколкові поранення, контузію головного мозку. Відповідно до висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи №260/ж від 08.02.2016, рубці, які залишилися після поранення є наслідком загоєння ран, які виникли внаслідок розривної дії снаряду, могли бути спричинені у 1980 році. Як вбачається із витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №482 від 08.02.2016, вогнепальні осколкові поранення голови, лівої ноги/контузія головного мозку у 1980 році старшого солдата у відставці, ОСОБА_1, ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.
23.04.2014 позивач вперше та повторно 12.02.2016 пройшов огляд медико-соціальної експертної комісії та йому було призначено III групу інвалідності, причиною якої згідно довідки АВА 022232 є поранення (контузія) та захворювання, ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.
16.02.2016 позивач звернувся до Носівського районного військового комісаріату із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю, пов`язаною з пораненням, отриманим під час виконання обов`язків військової служби при перебування в країнах, де велися бойові дії. Згідно супровідного листа, 26.02.2016 районним військовим комісаріатом заяву з додатками було направлено до Чернігівського обласного військового комісаріату.
01.03.2016 Чернігівський обласний військовий комісаріат, відповідно до п.13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженою постановою КМУ від 25.12.2013 року № 975 направив на адресу департаменту фінансів Міністерства оборони України заяву ОСОБА_1 з додатками та висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, зазначивши у висновку, що командування вважає, що ОСОБА_1 має право на отримання вказаної грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Розглянувши подані документи, комісією з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги Міністерства оборони України повернуто на доопрацювання подані документи у зв`язку із відсутністю документів, що свідчать про причину та обставини поранення, що підтверджується витягом із протоколу №36 від 20.05.2016 року.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням комісії, ОСОБА_1 звернувся до суду.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.08.2016 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою його позовні вимоги задоволено частково, визнано неправомірними дії Міністерства оборони України щодо повернення позивачеві на доопрацювання заяви з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги; скасовано рішення МО України та зобов`язано розглянути заяву про виплату одноразової грошової допомоги.
Згідно копії протоколу №3 від 13.01.2017, розглянувши повторно подані позивачем в справі документи, комісія з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги Міністерства оборони України дійшла висновку про відмову в призначенні йому одноразової грошової допомоги, оскільки заявником не було подано документ, що свідчить про обставини поранення.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що позивач має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги як інвалід ІІІ групи, інвалідність якого пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що також було встановлено постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016 у справі № 741/982/16.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.
Згідно частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Частиною 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п.4 - встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Водночас, у відповідності до ст. 16-4 Закону № 2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.