ПОСТАНОВА
Іменем України
11 березня 2021 року
Київ
справа №805/735/18-а
адміністративне провадження №К/9901/55170/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року (суддя Толстолуцька М.М.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року (колегія суддів: Сухарьок М.Г., Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.) у справі № 805/735/18-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Донецького обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідачів щодо відмови у призначенні грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання обов`язків військової служби та зобов`язати призначити таку допомогу.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання обов`язків військової служби позивачем.
Скасовано пункт 7 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 14 квітня 2017 № 39.
Зобов`язано Міністерство оборони України призначити, а Донецькій обласний військовий комісаріат виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 у зв`язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання обов`язків військової служби, в порядку та розмірах, визначених чинним законодавством.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року в справі № 805/735/18 змінено.
В абзацах другому, четвертому та п`ятому резолютивної частини рішення вислів "третьої групи інвалідності" замінити висловом "другої групи інвалідності".
В решті рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року в справі № 805/735/18 залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Відповідач в обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що позивачу було встановлено інвалідність у 2013 році, то при вирішенні питання щодо виплати одноразової грошової допомоги необхідно керуватися законодавством чинним на той момент, а саме Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України № 499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб". Таким чином постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" № 975 до спірних правовідносин не може бути застосована, оскільки на момент виникнення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги порядок, затверджений цією постановою, не діяв. Крім того при зверненні за призначенням та виплатою допомоги позивачем не надано документ про обставини поранення, зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, який передбачено Порядком № 975. Вказує, що позивач проходив строкову військову службу, а тому позбавлений права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки встановлення інвалідності настало після спливу трьохмісячного строку.
Ухвалою Верховного Суду від 10.09.2018 відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах Радянського Союзу та брав участь у бойових діях в період з 24.01.1978 по 03.02.1978 та з 24.03.1978 по 31.03.1978 в республіці Ефіопія, що підтверджується Довідкою Маріупольського об`єднаного військового комісаріату Міністерства оборони України від 03.08.2012 № 15.
Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК серії ААБ № 375263 позивачу встановлено третю групу інвалідності на строк до 01 вересня 2013 року у зв`язку з пораненням (контузією), захворюванням, пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, яку 20.05.2015 змінено на другу групу інвалідності безстроково при повторному огляді відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії ААБ № 436126.
Реалізуючи своє право на отримання одноразової грошової допомоги, позивач звернувся з відповідною заявою до Донецького обласного військового комісаріату, проте останній листом від 10 вересня 2015 року № 40699 повідомив про те, що допомога йому не може бути призначена, оскільки ним оформлена інвалідність більше ніж через 3 місяці після звільнення зі строкової військової служби. На звернення позивача до Міноборони стосовно виплати одноразової грошової допомоги, Департамент фінансів Міністерства оборони України листом від 10 листопада 2015 року також відмовив позивачу у виплаті цієї допомоги.
Наведені обставини були предметом дослідження Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області в справі № 263/6737/16-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Донецький обласний військовий комісаріат про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинення певних дій.
Постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 листопада 2016 року у справі № 263/6737/16-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, внаслідок чого зобов`язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплату позивачеві одноразової грошової допомоги по інвалідності II групи, що настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби.
Розглянувши, на виконання рішення суду, питання щодо призначення та виплати позивачеві одноразової грошової допомоги по інвалідності II групи комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (надалі комісія) дійшла висновку про відмову у призначенні відповідної одноразової грошової допомоги. А саме, пунктом 7 протоколу засідання комісії від 14 квітня 2017 року № 39 старшині 2 статті у запасі ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про обставини поранення.
Вважаючи таку відмову неправомірною та такою, що порушує його право на отримання грошової допомоги ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що позивач має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги як інвалід ІІІ групи, інвалідність якого пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що також було встановлено постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 листопада 2016 року у справі № 263/6737/16-а.
Змінюючи в частині рішення суду першої інстанції, апеляційний суд змінив резолютивну частину, вказавши, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги при встановленні другої, а не третьої групи інвалідності.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.
Єдиною підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги в протоколі засідання комісії від 14 квітня 2017 року зазначено, що заявником не подано документ, що свідчить про обставини поранення.
Згідно частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Частиною 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п.4 - встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Водночас, у відповідності до ст. 16-4 Закону № 2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;