ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 березня 2021 року
м. Київ
справа № 521/6730/14-а
адміністративне провадження № К/9901/6659/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Коваленко Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.06.2017р. (судді - Черпак Ю.К., Іваненко Я.Л., Мойсюк М.І.) у справі №521/6730/14-а (№К/800/46815/15) за позовом ОСОБА_1 до військової частини 3012 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У травні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с. 88 - 91):
визнати неправомірною відмову відповідача в нарахуванні і виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю прапорщика військової частини 3012 ОСОБА_2 внаслідок його захворювання, що мало місце в період проходження ним військової служби - у розмірі визначеному Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 04.07.2012р. №5040-ІV та ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
зобов`язати військову частину 3012 провести нарахування та здійснити їй виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, згідно до положень п. 5 "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", що затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975, та ст. 162 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що відмова відповідача щодо виплати їй одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка - військовослужбовця, смерть якого сталася внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, що підтверджується постановою ВЛК є незаконною і протиправною. Вважає, що таке право надано їй Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 04.07.2012р. №5040-IV, яким внесено відповідні зміни до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і яким у Прикінцевих положеннях передбачено зворотню дію цього Закону для тих осіб, щодо яких не було прийнято рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 25.11.2014р. позов задоволено.
Визнано протиправною відмову військової частини 3012 в нарахуванні і виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю прапорщика військової частини 3012 ОСОБА_2 внаслідок його захворювання, що мало місце в період проходження ним військової служби - у розмірі, визначеному Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 04.07.2012р. №5040-ІV та ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Зобов`язано військову частину 3012 провести нарахування та здійснити виплату позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, згідно положень п. 5 "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975 та ст. 162 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015р. скасовано постанову суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.06.2017р. постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.
У серпні 2017р. позивач (в порядку глави 3 Розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній до 15.12.2017р.) звернулась до Верховного Суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.06.2017р. у справі №521/6730/14-а (№К/800/46815/15) з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017р.), зокрема, неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
У заяві позивач просила скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14.06.2017р. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015р. і залишити в силі постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 25.11.2014р.
На обґрунтування заяви заявником надано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 10.02.2016р. №К/800/47991/12 у справі №2а-867/10, від 14.03.2014р. №К/800/12125/14 у справі №1522/4485/12 та від 06.06.2013р. у справі №2а-119/11/0603, у яких, на думку заявника, суд по-іншому застосував одні й ті самі норми права у подібних правовідносинах.
Ухвалою Верховного Суду України від 11.09.2017р. відкрито провадження за вказаною заявою.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, в редакції після 15.12.2017р., матеріали заяви передано до Верховного Суду.
В ході розгляду справи судами встановлено, що чоловік позивача ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині 3012 на посаді помічника начальника військового наряду 2 взводу окремої роти охорони дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав.
Згідно свідоцтва про смерть від 20.04.2011р. серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наказом начальника управління Південного територіального командування внутрішніх військ МВС України від 25.05.2011р. №18 о/с ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу внутрішніх військ МВС України у зв`язку зі смертю. (а.с. 10)
У вказаному наказі, а також в Акті розслідування нещасного випадку від 16.05.2011р. зазначено, що смерть ОСОБА_2 сталась у період проходження служби і не пов`язана з виконанням ним службових обов`язків. (а.с. 11)
Відповідно до постанови Військово-лікарської комісії Головного управління внутрішніх справ України в Одеській області від 08.09.2011р. №422 захворювання ОСОБА_2 пов`язане з проходженням військової служби. (а.с. 17)
Листом від 20.10.2011р. №940 повідомлено позивача про те, що відповідно до постанови Військово-лікарської комісії Головного управління внутрішніх справ України в Одеській області від 08.09.2011р. смерть ОСОБА_2 пов`язана з проходженням військової служби, що не підпадає під дію пункту 1 Порядку від 28.05.2008р. №499 та статті 16 Закону №2011-ХІІ, у зв`язку з чим виплата одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого за даною підставою не передбачена. (а.с. 20)
14.02.2014р. позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог ст.ст. 16, 162, 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції чинній з 01.01.2014р.) та п. 5, 12, 13 Порядку від 25.12.2013р. №975 в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. (а.с. 8)
Подану заяву позивач мотивує тим, що з 01.01.2014р. у неї виникло право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі пп. 2 п. 2 ст. 16 Закону №2011-ХІІ, до якого були внесені зміни іншим Законом України від 04.07.2012р. №5040-ІV, який набрав чинності з 01.01.2014р.
Крім того, посилається на те, що припис пункту 8 статті 163 Закону №2011-ХІІ в редакції Закону №5040-ІV передбачає право на отримання цієї допомоги протягом трьох років з дня виникнення у особи такого права.
Листом від 26.02.2014р. №113 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для виплати їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю її чоловіка під час проходження військової служби, оскільки відповідно до абз. 2 пункту 23 Порядку №975 допомога призначається в порядку, що діяло на день виникнення права на її отримання, а згідно пункту 3 цього ж Порядку днем виникнення права на отримання допомоги у разі загибелі є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть, а отже днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_2 є ІНФОРМАЦІЯ_1, а не 01.01.2014р., як зазначено позивачем у зверненні. (а.с. 7)