ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2021 року
м. Київ
справа № 640/23179/19
адміністративні провадження №К/9901/8097/20, №К/9901/8898/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І. В.
суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Дачно-будівельного кооперативу "Трудовий відпочинок" та Державної архітектурно-будівельної інспекції України
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т. О. від 04.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Епель О. В., суддів: Карпушової О. В., Степанюка А. Г. від 18.02.2020
у справі №640/23179/19
за позовом Дочірнього підприємства "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал"
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України,
треті особи: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Дачно-будівельний кооператив "Трудовий відпочинок",
про визнання протиправними рішення та наказу
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2019 року Дочірнє підприємство "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" (далі також - позивач) звернулося до суду із позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також - відповідач), за участю третіх осіб: Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі також - третя особа 1), Дачно-будівельного кооперативу "Трудовий відпочинок" (далі також - третя особа 2), в якому просило визнати протиправними рішення головного інспектора будівельного нагляду від 04.10.2019 №25 "Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт" та наказу від 04.10.2019 №25-"Д" Державної архітектурно-будівельної інспекції України "Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт".
2. 02.12.2019 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити дію наказу від 04.10.2019 №25-"Д" Державної архітектурно-будівельної інспекції України про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ 113191580912 від 07.06.2019 на об`єкті будівництва "Будівництво курортно-рекреаційного розважального комплексу-пансіонату сімейного типу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом, розташованого в м. Одеса, 13 ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчику)".
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2019, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020, заяву задоволено: зупинено дію наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 04.10.2019 №25-"д" "Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт" до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/23179/19.
4. У березні 2020 року до Верховного Суду надійшли касаційні скарги Дачно-будівельного кооперативу "Трудовий відпочинок" та Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020, в яких просять їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
5. Ухвалами Верховного Суду від 15.04.2020 та від 14.09.2020 відкрито касаційні провадження за касаційними скаргами Дачно-будівельного кооперативу "Трудовий відпочинок" та Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 відповідно.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Дочірнє підприємство "Інтеграл-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтеграл" є замовником будівництва курортно-рекреаційного розважального комплексу-пансіонату сімейного типу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом, розташованого в м. Одеса, 13 ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчику).
7. Зазначене будівництво здійснюється на підставі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 17.02.2015 № 01-06/151, виданих Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, та дозволу на виконання будівельних робіт від 07.06.2019 № ІV 113191580912.
8. Наказом ДАБІ України від 04.10.2019 № 25-д анульовано зазначений дозвіл на виконання будівельних робіт. Будівельні роботи на об`єкті зупинені.
9. На адресу позивача від ТОВ "Авіа-Техсервіс" надійшла вимога про сплату неустойки в розмірі 202 800,00 грн у зв`язку з порушенням зобов`язань за попереднім договором від 16.09.2019 про надання у суборенду баштового крану.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу від 04.12.2019, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову від 18.02.2020, визнав обґрунтованими доводи позивача щодо необхідності та достатності підстав для застосування заходів забезпечення позову з урахуванням тих обставин, якими мотивується заява про забезпечення позову: представником позивача надано суду копію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (м. Одеса, 13, ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчику), назва об`єкта будівництва "нове будівництво курортно-рекреаційного розважального комплексу - пансіонату сімейного типу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом") від 17.02.2015 №01-06/151, виданих Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради; в оскаржуваному наказі чітко не зазначено законодавчо визначених підстав для анулювання Дозволу на виконання будівельних робіт відповідно до положень частини шостої статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного наказу повністю блокується діяльність замовника будівництва - позивача, який у рамках великого девелоперського проекту зазнає значних прямих збитків від простою будівництва та неможливості завершити відповідний інвестиційний проект.
11. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що ДП "Інтеграл-Буд" надано документи, які підтверджують чіткий темпоральний план, у межах якого повинні виконуватися відповідні будівельні роботи, та первинні документи, що засвідчують обсяг робіт, проведених для належного виконання інвестиційного проекту до зупинення будівництва внаслідок прийняття оскаржуваного позивачем наказу ДАБІ України. Невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу ДАБІ від 04.10.2019 № 25-д до вирішення спору по суті мало б наслідком істотні фінансові витрати та суттєві зміни в господарській діяльності позивача, усунення яких та застосування реституції у спірних правовідносинах, у разі задоволення судом відповідного позову, а також ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача було б значно ускладнено або навіть унеможливлено. Судова колегія звернула увагу на те, що підставою для прийняття ДАБІ зазначеного наказу стала інформація, отримана від Департаменту ДАБІ в Одеській області, про те, що містобудівні умови та обмеження щодо об`єкта будівництва позивача не зареєстровані. Разом з тим позивачем при поданні до суду першої інстанції заяви про забезпечення позову були надані відповідні містобудівні умови та обмеження з відміткою про їх реєстрацію.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ
12. Дачно-будівельний кооператив "Трудовий відпочинок" у касаційній скарзі на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 посилається на те, що судами забезпечено позовні вимоги позивача за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України). Судами не враховано, що фінансові права забудовника можуть зазнати ще більших порушень у разі продовження будівництва з порушенням будівельних норм та стандартів, якщо в ході судового розгляду справи по суті буде встановлена правомірність винесеного відповідачем рішення. Позивач має право разом із іншими позовними вимогами заявити вимоги про відшкодування спричиненої таким актом шкоди в порядку статті 1173 Цивільного кодексу України. Судами попередніх інстанцій не враховано, що позивач на підставі містобудівних умов та обмежень, які не видавались, розробило проектну документацію та отримало дозвіл на виконання будівельних робіт. Судами не врахована позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №826/16216/18 та від 26.12.2019 у справі №640/13245/19. Застосовані судами заходи забезпечення позову є непропорційними та неспівмірними.
13. Державна архітектурно-будівельна інспекція України у касаційній скарзі на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 посилається на те, що під час їх постановлення суди попередніх інстанцій не врахували, що фактична відсутність містобудівних умов та обмежень позбавляє позивача права на розроблення містобудівної документації та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Суд першої інстанції розглянув заяву про забезпечення позову без виклику учасників справи та без дослідження фатів та обставин, які міг повідомити відповідач. Вжитий судом першої інстанції спосіб забезпечення позову фактично є вирішенням спору у цій справі по суті шляхом його задоволення у повному обсязі. Позивачем не доведено завдання йому збитків, які настали/могли настати у зв`язку з анулюванням відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт. Вжиті судами заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами та зумовили вирішення спору по суті.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
15. Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
16. Як вбачається зі змісту частини другої статті 150 КАС України підстави забезпечення позову, передбачені нею, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, оскільки забезпечення позову по своїй суті є наданням позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили; заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
17. Згідно з положеннями статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
18. Зважаючи на наведене, під час розгляду заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
19. Співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
20. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
21. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступного: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.