Постанова
Іменем України
09 березня 2021 року
місто Київ
справа № 569/6480/18
провадження № 61-8322св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Бурштин України",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 грудня 2018 року у складі судді Кучиної Н. Г. та постанову Рівненського апеляційного суду від 28 березня 2019 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Бондаренко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державного підприємства "Бурштин України" (далі - ДП "Бурштин України") про стягнення середнього заробітку та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням термінів її виплати.
Позивач обґрунтовував позов тим, що наказом Державної служби геології та надр України (далі - ДСГН України) від 05 червня 2014 року № 70-к його звільнено з посади директора ДП "Бурштин України". Наказом ДП "Бурштин України" від 11 червня 2014 року з ним припинено трудовий договір. Згідно з розрахунковим листом за червень 2014 року загальний борг з виплат ОСОБА_1 на кінець місяця становив 27 489, 63 грн. Згідно з розрахунковим листом за липень 2014 року сплачено 7 520, 71 грн, однак цих грошових коштів він не отримував. 30 листопада 2016 року йому частково перерахували грошові кошти у сумі 18 679, 00 грн. Остаточний розрахунок з позивачем не проведено. Крім того, зазначає, що йому не виплачено премію за І квартал 2014 року у розмірі 3 посадових окладів відповідно до умов контракту від 12 березня 2012 року № 08 та дозволу ДСГН України від 02 червня 2014 року у сумі 26 382, 00 грн. Розмір його середньомісячної заробітної плати становить 25 258, 00 грн. Просив суд зобов`язати відповідача виплатити на його користь премію за 1 квартал 2014 року у розмірі 3 посадових окладів відповідно до контракту від 12 березня 2012 року № 08 та дозволу ДСГН України від 02 червня 2014 року у сумі 26 382, 00 грн, а також середній заробіток та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 1 777 212, 77 грн.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 05 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, керувався тим, що не існувало правових підстав для видання наказу про виплату премії директору ДП "Бурштин України" ОСОБА_1 за результатами роботи за перший квартал 2014 року у розмірі 3 посадових окладів, а отже, і для її нарахування, і для подальшої виплати. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що такий розпорядчий документ, зокрема наказ про видачу позивачу премії, був виданий. Окрім того, ДП "Бурштин України" повною мірою виконало свої зобов`язання як роботодавець, депонувавши кошти, які підлягали виплаті ОСОБА_1 . Позивач за отриманням коштів не звертався, номер картки для виплати не надавав з 2014 року.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 28 березня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, погодився з висновками щодо безпідставності заявлених вимог, додатково зазначивши, що згідно з пунктом 3.3 контракту від 12 березня 2012 року № 08 преміювання керівника підприємства здійснюється один раз у квартал відповідно до умов диференційованих показників та розмірів преміювання, на підставі матеріалів та розрахунків, наданих підприємством за письмовим рішенням органу управління майном. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що підставою для виплати премії ОСОБА_1 за І квартал 2014 року повинен бути наказ ДСГН України. Сам по собі лист-погодження власника на проведення виплати директору підприємства премії за перший квартал 2014 року не має організаційно-розпорядчого характеру, оскільки вищий орган управління вважав за можливе її виплату виключно за умовами контракту та вимогам чинного законодавства. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вина роботодавця у невиплаті позивачу сум належних йому при звільненні, відсутня, оскільки відповідачем вжиті всі заходи щодо перерахування таких коштів позивачу. Позивач, знаючи достовірно з червня 2014 року про належність йому сум при звільненні, мав можливість подати відповідачу відомості про наявний у нього відкритий рахунок для отримання спірних коштів, однак дій, які свідчили б про намір якнайшвидше отримати такі кошти, не вчинив, а отже, судом першої інстанції було правомірно відмовлено у задоволенні цих вимог. Суд також зазначив, що вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, стягнення компенсації за несплачені суми при звільненні, залежать від вимог про стягнення невиплаченої суми при звільненні. Будь-яких доказів наявності невиплаченої заборгованості сум, належних при звільненні, судом не встановлено, оскільки саме із депонованої суми 19 916, 19 грн відраховано 1 246, 89 грн оплату за лікарняними та виплачено у листопаді 2016 року залишок у сумі 18 669, 30 грн. Належних доказів на підтвердження наявності вини роботодавця судом не здобуто.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у квітні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що у матеріалах справи відсутні докази того, що виплата позивачу премії та матеріальної винагороди була скасована ДСГН України та відсутнє подання структурного підрозділу про скасування виплати премії за І квартал 2014 року у розмірі 3 посадових окладів. Посилається на те, що відповідно до пункту 3.3 контракту у разі погіршення якості роботи, невиконання умов контракту, порушення трудової дисципліни премія зменшується або скасовується у тому звітному періоді, коли виявлено порушення, наказом органу управління майном за поданням його відповідного структурного підрозділу. Крім того, зазначив про необґрунтованість висновків судів про відсутність порушення строків виплати розрахункових позивачу, оскільки, коли він з`явився для отримання цих коштів, на підприємство його не впустили. Зазначив, що йому сплачені лише 18 669, 30 грн, однак відповідач не надав доказів сплати залишку заробітної плати. Таким чином, судами не враховано положення пунктів 2, 3, 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159. Зазначає, що під доходами, які підлягають компенсації, законодавець визначає всі доходи громадян, які не мають разового характеру, в тому числі премію та заробітну плату. Крім того, суди не звернули увагу, що його інтереси представлялися неуповноваженою особою, оскільки договір про надання правової допомоги він укладав із адвокатом Редзель М. М., а його інтереси відповідно до ордера представляла ОСОБА_2 .
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX
(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у 2019 році, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені у статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи в межах доводів касаційної скарги, за результатами чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із відповідачем.
Наказом ДСГН України від 05 червня 2014 року № 70-к ОСОБА_1 звільнено з посади директора ДП "Бурштин України" відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, у зв`язку з систематичним невиконанням керівником ДП "Бурштин України" без поважних умов контракту від 12 березня 2012 року № 08, недотриманням фінансового законодавства.
ДП "Бурштин України" видано наказ від 11 червня 2014 року № 61-к
"Про припинення трудового договору".
Сума розрахунку грошових коштів, належних позивачу при звільненні, становила 27 489, 63 грн.
Через касу підприємства позивач отримав 6 329, 85 грн (заробітна плата за другу половину травня 2014 року), що підтверджується видатковим касовим ордером від 06 червня 2014 року та відомістю на виплату грошових коштів від 06 червня 14 року № БР-00100.
Листом від 11 червня 2014 року № 199 ДП "Бурштин України" направило на адресу ОСОБА_1 повідомлення про звільнення з посади директора з 11 червня 2014 року згідно з пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України та прохання з`явитися 12 червня 2014 року для отримання розрахункових коштів на підприємство.
Зазначений лист ОСОБА_1 вручено особисто 23 червня 2014 року.
У зв`язку з неможливістю проведення розрахунку невиплачені ОСОБА_1 розрахункові грошові кошти у сумі 19 916, 19 грн 13 червня 2014 року депоновані та внесені на розрахунковий рахунок в Акціонерному товаристві "УкрСиббанк".