Постанова
Іменем України
09 березня 2021 року
м. Київ
справа № 753/598/17
провадження № 61-21220св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві на постанову Київського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Саліхова В. В., Вербової І. М., Шахової О. В.,
у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - ГУ ДСНС України у м. Києві) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Позов обґрунтований тим, що на балансі ГУ ДСНС України у м. Києві перебуває гуртожиток сімейного типу, який розташований в комплексі державної пожежно-рятувальної частини 40 СПДЧ (зараз - 24 державна пожежно-рятувальна частина - далі 24 ДПРЧ) Дарницького районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві за адресою: АДРЕСА_1. У 2008 році житловою комісією ГУ МНС України у м. Києві було ухвалене рішення про надання ОСОБА_1 на сім`ю з трьох осіб двокімнатного жилого АДРЕСА_1 у вищевказаному гуртожитку та видано ордер. У вищевказаному приміщенні зареєстровані дві особи: ОСОБА_1 та його дочка ОСОБА_2 . Проте фактично відповідачі у гуртожитку не проживають, а здають спірне житлове приміщення у найм стороннім особам. ОСОБА_1 на теперішній час не є працівником позивача, у контрольних списках працівників ГУ ДСНС України у м. Києві, які потребують поліпшення житлових умов, він не значиться. Його дочка у трудових відносинах з позивачем ніколи не перебувала, і її право на користування цим приміщенням є похідним від права наймача. Відповідачі порушили не лише порядок користування житловим приміщенням, але і створюють перешкоди щодо використання його за призначенням, чим порушують права позивача і шкодять інтересам суспільства.
Позивач просив визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17 січня 2019 року у складі судді Трусової Т. О. позов задоволено.
Визнано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ГУ ДСНС України у м. Києві судові витрати по 689,00 грн з кожного.
Рішення місцевого суду мотивоване доведеністю і обґрунтованістю вимог ГУ ДСНС України у м. Києві про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням гуртожитку через непроживання у ньому без поважних причин понад шість місяців поспіль.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 січня 2019 року скасовано.
Ухвалено нове рішення.
У задоволенні позову ГУ ДСНС України у м. Києві до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням відмовлено.
Стягнуто з ГУ ДСНС України у м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2 067,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що особа яка тривалий час проходила службу в органах та підрозділах цивільного захисту, постійного житла, крім спірної кімнати не має, не може вважатися такою, що втратила право користування спірним житловим приміщенням, оскільки у разі позбавлення вказаного житла відповідачі стануть безхатченками.
Тимчасова відсутність відповідачів за місцем їх постійного проживання пов`язана з об`єктивними обставинами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Верховного Суду, ГУ ДСНС України у м. Києві, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Дарницького районного суду м. Києва.
14 січня 2021 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що підставою для виселення відповідачів без надання іншого житлового приміщення є використання його не за призначенням.
У касаційній скарзі зазначається, що відповідачі не є працівниками ГУ ДСНС України у м. Києві, не проживають у спірному приміщені, а також певний час здавали жиле приміщення в найм сторонній особі.
Доводи інших учасників справи
У грудні 2019 року відповідачі надіслали відзив на касаційну скаргу, у якому зазначають, що постанова суду апеляційної інстанції відповідає вимогам закону, а тому підстави для її скасування відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ГУ ДСНС України у м. Києві створене на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2013 року № 33 "Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", є юридичною особою публічного права (т. 1 а. с. 9 - 11).
На балансі ГУ ДСНС України у м. Києві перебуває будівля 24 державної пожежно-рятувальної частини (колишня 40 СДРЧ), розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 14).
Вказана будівля була прийнята в експлуатацію розпорядженням Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 25 січня 2008 року № 47, як пожежне депо загальною площею 4 441 кв. м, в тому числі: нежитлові вбудовані приміщення площею 2 627 кв. м, квартири в кількості 22 шт, загальною площею 1 086 кв. м, житловою площею 598 кв. м, місця загального користування площею 728 кв. м (т. 1 а. с. 12, 13).
Частина будівлі 24 ДПРЧ, у якій розташовані квартири, використовується як гуртожиток сімейного типу.
З 15 жовтня 1986 року по 05 грудня 2009 року ОСОБА_1 проходив службу в органах та підрозділах цивільного захисту (т. 4 а. с. 119 - 121).
З 16 лютого 1994 року ОСОБА_1 у складі сім`ї з двох осіб - він та дочка ОСОБА_2, перебуває на квартирному обліку у Дарницькій районній у м. Києві державній адміністрації в порядку першочергового забезпечення житлом (т. 4 а. с. 136, 137).
Станом на 29 грудня 2016 року відповідачі не включені до контрольних списків працівників ГУ ДСНС України у м. Києві, які потребують забезпечення житлом (т. 1 а. с. 26).
09 квітня 2008 року на спільному засіданні керівництва та житлової комісії ГУ МНС України в м. Києві було прийнято рішення про надання начальнику 9-СДПЧ Святошинського РУ ГУ МНС України в м. Києві капітану служби цивільного захисту ОСОБА_1 на сім`ю з трьох осіб двокімнатного житлового АДРЕСА_1 в гуртожитку при 40 СДПЧ (зараз 24 ДПРЧ) на АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 16 - 21).
На підставі ордера від 17 квітня 2008 року № 97 ОСОБА_1, його дружина ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_2 набули право користування вищевказаним жилим приміщенням в гуртожитку (т. 1 а. с. 22).
Згідно з даними довідки з місця проживання сім`ї та прописки на даний час у двокімнатному жилому АДРЕСА_1 житловою площею 30 кв. м, розташованому на 3 поверсі 5 поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1, зареєстроване місце проживання відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 23).
ОСОБА_1 з 2010 року має статус ветерана служби цивільного захисту, а з 2014 року отримує пенсію за вислугу років (т. 4 а. с. 25).
Відповідач ОСОБА_2 14 травня 2016 року вступила у шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище на ОСОБА_7, а 24 лютого 2018 року їх шлюб було розірвано, у зв`язку з чим вона відновила своє дошлюбне прізвище ОСОБА_2 (т. 4 а. с. 33, т. 6 а. с. 297).
Позивач вказує, що в період часу з 28 червня 2016 року по 19 червня 2017 року, двічі на день о 07:30 год та о 21:30 год, проводились перевірки раціонального використання житлових приміщень в гуртожитку, зокрема спірного АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 27 - 250; т. 2 а. с. 1 - 133, 149 - 250; т. 3 а. с. 1 - 187, 203 - 250).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).