Постанова
Іменем України
03 березня 2021 року
м. Київ
справа № 201/5564/17
провадження № 61-10962св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Дундар І. О. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальчук Тамара Василівна, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальова Євгенія Євгенівна, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кретова Наталія Борисівна, Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2019 року у складі судді Антонюка О. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2020 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання протиправними рішень та їх скасування.
Позов мотивований тим, що позивач придбав квартиру АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 03 листопада 1998 року, згідно якого йому на праві спільної часткової власності належить 16/100 частини житлового будинку з прилеглими до нього будовами та спорудами: в житловому будинку А-2, квартира АДРЕСА_1, яка складається: 1-сіни, 2-кухня, 3-туалет, 4-коридор, 5-ванна кімната, 6, 7 - житлові, житловою площею 22,6 кв.м., загальна площа будинку АДРЕСА_1 складає 319,4 кв.м., житлова - 171,3 кв.м., житловий будинок знаходиться на земельній ділянці площею 469 кв.м.
Фактично на земельній ділянці площею 469 кв.м. знаходиться житловий двоповерховий будинок, 1890 року побудови, загальною площею 319,4 кв.м., в якому розташовані 5 квартир, власність: приватна спільна часткова та виділена в натурі.
З отриманої інформаційної довідки від 10 серпня 2016 року позивачу стало відомо, що відповідачі під час прийняття рішень про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 невірно внесли відомості до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Позивач вважає, що замість об`єкта нерухомого майна, який існував на дату укладення ним договору купівлі-продажу, на даний момент в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за однією адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано два об`єкта нерухомого майна, перший об`єкт нерухомого майна зареєстрований за реєстраційним номером 926683512101, житловий будинок загальною площею 167,1 кв.м. (житлова площа 106,1 кв.м.), а другий об`єкт нерухомого майна зареєстрований за реєстраційним номером 712150612101, приміщення № 1 (магазин), № 2 об`єкт нежитлової нерухомості без визначення загальної площі.
В подальшому позивач звернувся до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальової Є. Є., яка 31 серпня 2016 року зареєструвала за ним право спільної часткової власності на 16/100 частин нерухомого об`єкту, реєстраційний номер 926683512101, загальною площею 167,1 кв.м. (житлова площа 106,1 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 007/0537-Н від 03 листопада 1998 року, видавник: Товарна біржа "Катеринославська".
Позивач вважає, що його право спільної часткової власності на 16/100 частин нерухомого об`єкту невірно зареєстровано за неправильним записом про об`єкт нерухомого майна, оскільки вказаний об`єкт нерухомого майна має загальну площу 319,4 кв.м., замість зазначеної в реєстрі загальної площі 167,1 кв.м.
Також, позивач вважає, що в результаті протиправних дій реєстраторів цілий об`єкт нерухомого майна було поділено на два об`єкта нерухомого майна. Реєстратор зареєстрував право власності на частки окремими об`єктами, що передбачено законодавством тільки у разі поділу об`єкта нерухомого майна. До того ж, перший об`єкт зареєстровано без зазначення частки, а другий - із зазначенням часток, які стосуються цілого об`єкта площею 319,4 кв.м., але застосовано ці частки тільки до площі 167 кв.м. Таким чином, його частка майна в натурі була зменшена майже в два рази, що свідчить про порушення його права власності.
Позивач також вважає, що дії нотаріусів, крім порушення його майнових прав, призвели до порушення його прав на користування земельною ділянкою, до зменшення загальної площі будинку. В результаті дій реєстраторів право спільної власності на приміщення загального користування порушено.
Позивач вважає, що в результаті визнання протиправними та скасування рішень відповідачів набере чинності запис про реєстрацію нерухомого майна згідно реєстраційного посвідчення від 07 грудня 1998 року, виданого Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації, за яким домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 в частині 16/100 зареєстровано за позивачем.
З урахуванням уточнених позовних вимог просив:
визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію від 18 червня 2008 року, прийняте державним реєстратором реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 на наступний об`єкт нерухомого майна: реєстраційний номер 9408868, адреса: АДРЕСА_1 ;
визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексний номер 23976580 від 28 серпня 2015 року приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округа Дніпропетровської області Кретової Н. Б.;
визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексний номер 29445472 від 27 квітня 2016 року приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округа Дніпропетровської області Ковальчук Т. В.;
визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29686620 від 20 травня 2016 року приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Виноградової В. Ю.;
визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29691661 від 20 травня 2016 року приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округа Дніпропетровської області Ковальчук Т. В.;
визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29691033 від 20 травня 2016 року приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округа Дніпропетровської області Ковальчук Т. В.;
визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31172391 від 31 серпня 2016 року, приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Ковальової Є. Є.;
відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом зобов`язання приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Ковальової Є. Є. зареєструвати право власності згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03 листопада 1998 року, серія та номер 007/0537-Н, видавник: Товарна біржа "Катеринославська" та технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1, складеного станом на 01 жовтня 1998 року та виданого КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації";
стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2019 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову до державного реєстратора, приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальчук Т. В., державного реєстратора, приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальової Є. Є., державного реєстратора, приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Виноградової В. Ю., державного реєстратора, приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кретової Н. Б. і КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправними рішень, скасування рішень про державну реєстрацію, відновлення становища, яке існувало до порушення і стягнення витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що підстави, згідно яких ОСОБА_3 набула право власності на вищевказані частини та об`єкти нерухомого майна є чинними та у встановленому законом порядку не оскаржувалися. Всупереч встановлених судом обставин, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію від 18 червня 2008 року про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на об`єкт реєстраційний номер 9408868. Крім того, позивач звернувся до суду з даної позовної вимогою з пропуском строку позовної давності, не обґрунтувавши при цьому поважність його пропуску та необхідність поновлення, оскільки до суду позивач звернувся 14 квітня 2017 року, тоді як просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію від 18 червня 2008 року. З огляду на викладене, суд першої інстанції зробив висновок, що у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити у зв`язку з пропуском позивачем позовної давності.
Позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, які були вчинені державним нотаріусом, приватним нотаріусом Ковальчук Т.В., тоді як вимог про визнання договорів дарування на підставі яких було внесено відповідні записи ним не заявлено, у зв`язку з чим, суд першої інстанцій зробив висновок про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальчук Т. М. при здійсненні реєстраційних дій не вносила дані стосовно розміру площі спірного об`єкту нерухомого майна та не зазначала розміру часток в спільній частковій власності, а отже підстави для задоволення позовних вимог в даній частині відсутні.Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальчук Т. М. не проводила державну реєстрацію права власності з відкриттям розділів та внесенням відомостей щодо технічних характеристик об`єктів нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, оскільки нею вносилися нові відомості про речові права до вже відкритих розділів без будь-яких змін до розділів. Предметом договорів дарування, які посвідчувалися приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальчук Т. М. був перехід права власності на частку у спільній частковій власності, а не перехід права власності на окремий об`єкт, що не передбачає істотною умовою договору наявність кадастрового номеру. Крім того, земельна ділянка не була об`єктом жодного з договорів дарування, посвідчених приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальчук Т. М., запису про реєстрацію яких позивач просив суд визнати протиправними та скасувати. Таким чином, суд першої інстанції зробив висновок, що приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальчук Т. М. при проведенні реєстраційних дій не було порушено прав та законних інтересів позивача, а тому відмовив у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи, що позивач має чітко визначену частку в праві спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна, самостійно звернувся до приватного нотаріуса Ковальвої Є. Є. та надав їй відповідні документи на підставі яких та у відповідності з даними яких приватним нотаріусом було проведено державну реєстрацію його права власності, суд першої інстанції зробив висновок, що позовні вимоги в даній частині також не підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції зробив висновок про відсутність підстав для відновлення становища, яке існувало до порушення, у зв`язку з тим, що дане становище було зініційовано за власною волею позивача, а отже недоцільно скасовувати запис про право власності та повторно вносити його до реєстру на підставі раніше поданих позивачем документів, інформація з яких наразі відображена у відповідному реєстрі.
Позивач не є стороною жодного нотаріального договору, крім того, дані договори, записи про державну реєстрацію, які позивач просить суд скасувати, не є предметом розгляду даної справи. Між тим, скасування рішень відповідачів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень призведе до порушення прав інших власників часток житлового будинку та нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що є неприпустимим в контексті Конституції України та Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2019 року змінено в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову.
В іншій частині рішення залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що належним способом захисту права або інтересу позивача є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права (частина друга статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого права в частині вимог про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію.
У даній справі позов щодо скасування запису (записів) про проведену державну реєстрацію права не заявлений.У задоволенні позову про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію повинно бути відмовлено саме з наведених вище підстав, що зумовлює відмову у задоволенні похідної позовної вимоги про відновлення становища, яке існувало до порушення.
Крім того, даний цивільний позов пред`явлено до державних реєстраторів, а осіб, які є сторонами спірних цивільно-правових відносин, до участі у справі у якості співвідповідачів безпідставно не залучено.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову у зв`язку з його необґрунтованістю та недоведеністю, одночасно посилався на порушення позивачем позовної давності, що є надмірним застосуванням матеріального закону.
Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
У липні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2020 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, суди неповно з`ясували фактичні обставини справи та не дослідили і не надали належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяли повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому є незаконними та необґрунтованими. Суд апеляційної інстанції фактично самоусунувся від розгляду справи. Суд першої інстанції не перевірив належним чином доказову базу, що призвело до невірного вирішення спірного питання при прийнятті рішення. Суд невірно застосував норми матеріального права. Судом не враховано позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 638/20000/16-ц. Судом апеляційної інстанції взагалі не розглянута позовна вимога щодо відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом зобов`язання приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Ковальової Є. С. зареєструвати право власності згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03 листопада 1998 року та технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1 . В результаті противоправних дій реєстраторів цілий об`єкт нерухомого майна було поділено на два об`єкта нерухомого майна. Реєстратор зареєстрував право власності на частки окремими об`єктами, що передбачено законодавством тільки у разі поділу об`єкта нерухомого майна. Відповідачами порушено право позивача розпоряджатися належною йому часткою житлового будинку, так як записи в реєстрі речових прав відповідно до рішень відповідачів унеможливлюють відчуження цього майна в майбутньому. Суд апеляційної інстанції зробив невірний висновок щодо способу захиста прав позивача.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2020 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено, звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги, відкрито касаційне провадження у справі № 201/5564/17, витребувано справу з суду першої інстанції.