ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 21/96(10)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Кролевець О. А.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали касаційної скарги Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів)
на додаткову ухвалу Господарського суду Львівської області
у складі судді Чорній Л. З.
від 23.09.2020 та
на постанову Західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Желік М. Б., Галушко Н. А., Орищин Г. В.
від 09.12.2020
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" на бездіяльність державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (місто Львів)
у справі № 21/96(10)
за позовом Дочірнього підприємства "Львівське спеціалізоване управління "Стальконструкція №137" Відкритого акціонерного товариства "Центростальконструкція"
до Приватного підприємства "Центральна енергосервісна компанія "Львівенергомонтаж"
про стягнення 143 203,49 грн,
1. Історія справи
Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.12.2010 задоволено позов Дочірнього підприємства "Львівське спеціалізоване управління "Стальконструкція №137" Відкритого акціонерного товариства "Центростальконструкція" про стягнення з Приватного підприємства "Центральна енергосервісна Компанія "Львівенергомонтаж" 123597,38 грн боргу, 14140,74 грн інфляційних втрат, 5465,37 грн 3% річних, 1432,03 грн державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.12.2015 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" про заміну сторони у виконавчому провадженні; замінено Дочірнє підприємство "Львівське спеціалізоване управління "Стальконструкція №137" Відкритого акціонерного товариства "Центростальконструкція" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс".
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.02.2016 поновлено строк для пред`явлення наказу №21/96(10) від 10.01.2011 до виконання; видано дублікат наказу від 10.01.2011 для примусового виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі №21/96(10).
19.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" звернулося до Господарського суду Львівської області із скаргою на бездіяльність державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (місто Львів).
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.08.2020 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" на бездіяльність державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (місто Львів) задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (місто Львів) у виконавчому провадженні № 61798068 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10.01.2011 у справі №21/96(10) за період із 11 квітня 2020 року по 15 червня 2020 року. В частині вимог скарги про зобов`язання державного виконавця або іншої посадової особи Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (місто Львів) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №61798068 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10.01.2011 у справі №21/96(10) із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження" відмовлено у їх задоволенні.
12.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про ухвалення додаткового рішення в частині здійснення розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у справі №21/96(10) за скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій просило стягнути з органу державної виконавчої служби 6100 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2. Короткий зміст додаткової ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Додатковою ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.09.2020, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2020, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" про прийняття додаткового рішення у справі задоволено частково. Стягнуто з Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" судові витрати на правничу допомогу у розмірі 4 900 грн. В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.
Додаткова ухвала місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду мотивовані тим, що дослідивши долучені до матеріалів справи докази і доводи сторін, надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, суди дійшли висновку, що з Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції на користь заявника підлягають стягненню витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 4 900,00 грн. Водночас, суди відмовили у задоволенні заяви про стягнення судових витрат в частині гонорару адвоката на підставі пункту 3.7 договору №14-04-2020 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 14.04.2020 у зв`язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення в сумі 1200,00 грн за необґрунтованістю, оскільки в пункті 3.7 акта здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05.08.2020 зазначено: "про прийняття позитивного для замовника судового рішення у справі № 911/4675/13 за скаргою № 23-1/03 від 23.03.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Бориспільського МРВ ДВС Центрального МРУ Міністерства Юстиції (місто Київ) у виконавчому провадженні №53188009 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.02.2014 у справі № 911/4675/13".
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з додатковою ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.09.2020 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 у даній справі, Сихівський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів) подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" про ухвалення додаткового рішення.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована посиланням на положення статей 123, 124, 126, 129, Господарського процесуального кодексу України, та на постанови Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 821/227/17, від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц, від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц.
При цьому, в касаційній скарзі скаржник, зокрема, посилається на те, що:
- в акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05.08.2020 безпідставно включено гонорар адвоката у розмірі 1 200 грн;
- адвокатом штучно збільшено обсяг наданої ним допомоги;
- в акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05.08.2020 включено послуги про дослідження майнового стану боржника, однак адвокату заявника ще до пред`явлення виконавчого документа до виконання було достеменно відомо про майновий стан боржника;
- заявником не надано належних доказів на підтвердження оплати понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6100 грн.
5. Узагальнені доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" просить залишити без змін додаткову ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.09.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 у даній справі, а касаційну скаргу - без задоволення. При цьому, у відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" зробило заяву про те, що воно понесе судові витрати у суді касаційної інстанції. Також, Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" зазначено, що орієнтовний розмір понесених судових витрат у суді касаційної інстанції не буде перевищувати вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, які пропонуються Радами адвокатів відповідного регіону та/або Радами адвокатів регіону найближчого до місця надання послуг (виконання робіт).
6. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
7. Позиція Верховного Суду
Розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця регулюється спеціальною нормою процесуального закону, а саме, статтею 344 Господарського процесуального кодексу України.
Так, статтею 344 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
У частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.